Але навіть якщо всі будуть «за», навіть Угорщина, Україна муситиме виконати кілька передумов для початку переговорів по суті.
Технічно процес підготовки до вступу розпочнеться після грудневого рішення, не чекаючи повного виконання умов. А от до переговорів по суті Україна без виконання умов або їх зміни, що малоймовірно, не дійде, хоча процес і отримав прискорення. Проте Україні доведеться виконати умови, що головним чином пов’язані з корупцією, відповідністю законів європейським, меншинами та втіленням рекомендацій Венеційської комісії. І чомусь з’явилась умова про ухвалення закону про лобіювання, чого не було в антикорупційних вимогах.
Про дефіцит і «дірку» в Держбюджеті-2024
Тим часом 9 листопада ВР прийняла у другому читанні Держбюджет-2024. Проект документа передбачає доходи бюджета України у сумі 1.768 трлн грн, а видатки – 3.35 трлн грн. Тобто дефіцит Державного бюджету на 2024 р. становить 1.57 трлн грн.
Як раніше заявляв міністр фінансів України Сергій Марченко, без подальшої фінансової підтримки союзниками Україна в 2024 р. може мати бюджетну «діру» в розмірі 29 млрд дол. І підтримки Україна потребує чималої.
Прогноз реального рівня ВВП складає 4.6%. Інфляция закладена на рівні 9.7%.
Також у проекті бюджету-2024 закладено середній курс гривні до долару США на рівні 40.7 грн/дол.
На протидію агресії рф передбачено 41 млрд дол.
Головна стаття видатків – оборона. Зокрема, 22.1% або 1.69 трлн грн будуть спрямовані на забезпечення сил безпеки і оборони.
Також заплановані видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу за рахунок податків, митних платежів, дивідендів держкомпаній, приватизації і коштів від розміщення ОВДП - 86 млрд грн. Решта видатків – у площині дефіциту бюджету.
Про внутрішні енергоборги
Тим часом у парламенті вже 2.5 роки припадав пилом законопроект № 5399. В ньому якраз про погашення боргів (на сьогодні приблизно 97 млрд грн, хоча повної картини немає), але у дивний, як на сьогодні, спосіб. Законопроект пропонує дозволити фактично не сплачувати податки і борги, як давні так і свіжі, великим енергокорпораціям.
Логічне запитання – на які тоді кошти від держкомпаній розраховує бюджет-2024? Залишається сподіватися, що цей законопроект наповнять реальним змістом, аби не зробити ситуацію з боргами патовою. Або, що краще, відкличуть його. Хоча проблема боргів всеодно нікуди не подінеться.
Найперше йдеться про борги учасників енергоринку, де кожен комусь винен чималі суми. Мільярдні борги утворилися не цього року, і не з початком навали орків 24 лютого 2022 р. Але саме після цього вони набули катастрофічних масштабів. Учасники енергоринку – це як ланцюг, і якщо одна ланка не платить, то спрацьовує ланцюгова реакція. Коло неплатежів замикається.
Візьміть хоча б ПСО – «покладання спецобов’язків» на «Енергоатом» і «Укргідроенерго» для забезпечення електроенергією населення. Так, тариф для населення регулятор підняв майже вдвічі. Але всеодно існує різниця між ринковою ціною і тарифом для населення, яку мусять компенсувати «Енергоатом» і «Укргідроенерго». Так само, як по газу «Нафтогаз».
«Енергоатом» почав потихеньку сплачувати борги, але доля 17 млрд залишається невирішеною, як і доля ЗАЕС, про що «Енергоатом» днями доповів комітету ВР з енергетики і жкп.
Ланцюг неплатежів можна описати так. «Енергоатом» має борги перед держкомпанією «Гарантований покупець», у свою чергу та недоплачує постачальникам універсальних послуг (ПУП), які постачають е/е населенню. ПУП боргує НЕК «Укренерго» та недоплачує екс-обленерго. Останні не платять сповна «Укренерго».
Таким чином борг «Енергоатома» за ПСО для населення становить близько 20 млрд грн. І це лише один аспект. Системного вирішення боргової проблеми не бачать ні на ринку, ні в уряді, де посилаються, що найперше треба дбати про оборону і ЗСУ.
Воно то так. Але після осінньо-зимового періоду, або після відміни ПСО, боргова куля все одно наздожене уряд, регулятора і учасників енергетичного і газового ринків, а отже і нас з вами.
