Санкції проти енергетичного сектору РФ, введені США, Великобританією та ЄС після початку повномасштабного вторгнення в Україну, певною мірою підірвали плани Росії перетворитися на одного з найбільших експортерів зрідженого природного газу у світі. Але Кремль досі намагається реалізувати мегапроєкти будівництва експортних LNG-терміналів за полярним колом. Модулі, виготовлені в Китаї для третьої виробничої лінії підсанкційного проєкту Arctic LNG 2, знову вирушили в напрямку російської Арктики. Що планують нові газові фаворити Путіна? Чи пройде Європа тест на здатність перекрити Росії шлях до нової хвилі газової експансії?
Українська енергосистема за чотири роки війни пройшла шлях від радянської моделі «централізованої вразливості» до гнучкої європейської моделі стійкості. Аналіз двох наймасштабніших системних аварій — «ракетного» блекауту 23 листопада 2022 року та «технологічного» збою 31 січня 2026 року — наочно демонструє еволюцію вітчизняної енергетики. Якщо у 2022 році повна зупинка всіх АЕС призвела до багатогодинного «холодного пуску», то у 2026 році завдяки синхронізації з мережею ENTSO-E та впровадженню технологій Smart Grid система продемонструвала здатність до самовідновлення. У цій частині дослідження автори детально розбирають хронологію подій, технічні етапи ресинхронізації та ключові чинники, що дозволили втримати баланс енергосистеми в критичних умовах.