Перша – про те, що Укрнафта посіла перше місце у рейтингу видобувних компаній за обсягом отриманої виручки рейтингу, який складає Opendatabot. Вже другий рік поспіль компанія очолює рейтинг, покращивши свій минулорічний результат на 10,5% до 105,2 млрд грн. Як свідчать дані Opendatabot, її частка у загальному виторгу топ-10 компаній добувної промисловості загальним обсягом 409,6 млрд грн за результатами минулого року склала 25,7%. Укрнафта обігнала Укргазвидобування (УГВ), яка видобуває значно більше товарної продукції.
Природно, що це не могло позначитись на фінансовому результаті. Тому тут і друга переможна новина про те, що Укрнафта задекларувала 16,38 млрд гривень прибутку за минулий рік. І це на фоні новини, що, наприклад, Укренерго зафіксувала рекордний збиток, зрештою, як і більшість енергетичних компаній в період повномасштабної війни. Коментуючи отриманий прибуток, очільник компанії зазначив, що Укрнафта другий рік поспіль продемонструвала збільшення видобутку нафти та газу, ріст продажів нафтопродуктів та збільшення ринкової долі у сегменті АЗК.
Але насправді є й інші пояснення переможних новини та реляцій. І головна причина полягає в тому, що Укрнафта працювала в умовах вільного ринку не будучи обтяженою різного роду спеціальними обов’язками (ПСО). Інакше кажучи, висока виручка та прибутки компанії пояснюються реалізацією продукції на вільному ринку, а не за регульованими цінами.
Проте, наступного року, вочевидь згадані вище показники роботи скоротяться – перш за все тому, що уряд змінив постанову про покладання спеціальних обов’язків на ринку природного газу, зобов’язавши Укрнафту продавати газ захищеним категоріям споживачів за регульованою ціною, точно так саме як роками робить УГВ. Відтак і виручка, і прибуток компанії скоротяться і вже не доведеться хизуватись рейтингами про оборот та прибуток.
Подейкують, що керівництва Укрнафти не було в захваті від цієї ідеї. Окрім цього були побоювання чи буде Нафтогаз справо та вчасно сплачувати за газ, що постачається на умовах ПСО. Деякі коментатори навіть стверджують, що компанія продовжила продавати газ на вільному ринку. При цьому головний аргумент продавця полягає у тому, що це газ, який був видобутий ще до моменту розповсюдження ПСО на компанію, а відтак закон, який як відомо, не має зворотної дії не мав би розповсюджуватись на цей газ.
Але як законом не крути, який як теж відомо, як дишло, газу для покриття потреб ПСО від цього більше не стане. Комерційні покупці ресурсу Укрнафти могли б купувати імпортний газ. Звісно, що не у виграші лише сама компанія, яка б воліла спрямовувати більше коштів у видобуток та газову генерацію, яку почали будувати.
Складно сказати, який варіант буде в кінцевому рахунку кращий для країни – розширення ПСО та утримування цін з обмеженням компаній до розвитку, чи навпаки – послаблення ПСО, перегляд цінової політики та створення додаткових можливостей для нарощення видобутку нафти і газу. Надмірне регулювання в українських реаліях ніколи не показувало результативності.
Проте, на найближчий рік у нас є серйозні виклики із газозабезпеченням після ворожих ударів по об’єктах газовидобутку – власного видобутку не вистарчає, як і грошей для імпорту. Імпорт для наступної зими ще не розпочався. Так чи інакше газ буде потрібен безвідносно коли він був видобутий і наступної зими відповідальним особам може довестися кусати лікті – за проданий би безвідповідально спожитий газ.
Наостанок, цікаво якою буде позиція нового очільника Нафтогазу. Подейкують, що нинішнього керівника Укрнафти вже вітають із майбутнім призначенням в Нафтогаз. Чи зумовить це зміну відношення до покладання ПСО Укрнафту, адже місце сидіння визначає точку зору?
Чи навпаки, новий керівник Нафтогазу лобіюватиме перегляд системи ПСО вболіваючи за майбутнє ввірених йому компаній? В будь-якому разі, новопризначений керівник постане перед викликами створення запасу газу, імпорту потрібних обсягів та проходження наступної зими.
