+38 (044) 425-55-56

ДЕСЯТЬ ЛІНІЙ ОБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДО ОЗП 2024-2025рр.   

ДЕСЯТЬ ЛІНІЙ ОБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДО ОЗП 2024-2025рр.   

23.04.2024 10:59

Головна мета підготовки енергетики України до ОЗП – збереження цілісності енергетичної системи України та забезпечення у повному обсязі мінімальних необхідних потреб в енергоресурсах населення, економіки та Сил оборони України. 

1. Збільшення систем протиповітряної оборони та боєкомплектів до них, що прикривають ключові об’єкти великої генерації та базові підстанції системи передачі. Пріоритет – АЕС, ГЕС, життєздатні ТЕС й ТЕЦ. 

2. Забезпечення фізичного двохрівневого (мінімум) захисту базової генерації та підстанцій оператора системи передачі від попадання уламків БПЛА та ракет, там де це можна зробити за оптимального фінансування.        

3. Імпорт електричної енергії

–   проведення переговорів для зростання показника ліміту імпорту із 1700 МВт до 2500-3000 МВт (за потужністю);   

–   збільшення втричі прайс-кепів на оптових ринках (РДН, ВДР) для скасування штучних бар’єрів імпорту з покриття дефіциту потужностей; 

–    удосконалення механізму зі стимулювання промислових підприємств укладати контракти на імпорт електричної енергії завдяки виведенню їх із переліку споживачів до яких застосовуються графіки планових відключень.     

4. Відновлення потужностей великої генерації

–  ремонт 50% пошкоджених потужностей ТЕС та ТЕЦ за рахунок існуючого резервного обладнання та придбанного закордоном;

– формування графіків та обсягів ремонтних робіт АЕС із урахуванням виведення на повну потужність усіх 9 блоків у листопаді 2024р, у тому числі, забезпечивши ремонт (заміну) ротора турбоагрегату на блоці №2 ХАЕС;

– відновлення частини пошкоджених потужностей ГЕС та ГАЕС що реально можливо відремонтувати.   

5. Децентралізація електричної та теплової генерації

–  реалізація розпочатих та нових проектів будівництва СЕС, ВЕС та електростанцій із використанням біопалива; 

– встановлення за можливості систем накопичення електроенергії; 

–      придбання поршневих контейнерних та газотурбінних електростанцій потужністю до 30 МВт, когенераційних установок,  мінікотелень (газ, у т.ч. пропан-бутан, вугілля, біопаливо), установка теплових насосів; 

– створення локальних сотових енергомереж;

– забезпечення на 100% резервною генерацією водоконаів, котелень, лікарень, шкіл, дитячих  садків, важливих для національної безпеки промислових об’єктів, систем мобільного зв’язку та інтернет мереж.    

6. Газова складова 

–   закачування у ПСГ обсягів газу із врахуванням децентралізованої газової генерації й припинення газового транзиту із 1 січня 2025р. (до 16 млрд. куб. м);

– підготовка усіх елементів ГТС до роботи у безтранзитному режимі;

– створення ліквідної біржі природного газу для залучення торгівлі на ній якомога більшої кількості вітчизняних й закордонних трейдерів; 

– лібералізація газового ринку включно із експортно-імпортними операціями.  

7. Посилення заходів зі зниження заборгованості на ринку;

–  суттєве скорочення переліку підприємств, яких заборонено відключати від постачання е/е;

– поступове підвищення цін для наслення до ринкового рівня із паралельним наданням субсидій малозабезпеченим верствам населення;

– зниження заборгованості перед ВДЕ-генерацією шляхом оптимізації тарифу на передачу та модернізації системи ПСО; 

– заморожування витратних заходів на час військових дій із будівництва нових блоків АЕС для вивільнення коштів на погашення заборгованості за ПСО.

8. Створення резерву обладнання для великої генерації та систем передачі й розподілу. 

9.  Енергозбереження та енергоефективність

       –    тепломодернізація житлових та промислових будівель;

– заміна енергоємного обладнання у промисловості на більш енергоефектвне де це можливо зробити у стислі терміни та за помірну ціну; 

– тотальне встановлення енергозберігаючих ламп, розумних розеток, недопущення нагрівання приміщення в ОЗП до температури більше 19 С, відмова користуватися кондиціонерами у літній період населенням та заборона їх використовувати в офісах та торгівельних центрах відповідно до досвіду Японії після аварії на АЕС у Фукусімі. 

10. Керування попитом 

 –  посилення економічних й адміністративних стимулів для зниження використання електроенергії промисловістю  та населенням у період  7 -10  та 18 - 22 годин;

– у пікові години мінімізувати використання енерговитратного обладнання – прасок, чайників, кондиціонерів, пральних машин, бойлерів, пилесосів, посудомийних машин, тощо. 

– збільшити використання паурбенків для їх заряджання вночі й живлення домашніх електроприладів у години пік;

– підготувати парк дизельних та бензинових генераторів для їх використання в торгівельних приміщеннях, приватних будинках, промислових підприємствах та об’єктах критичної інфраструктури;

– проведення масштабної національної рекламної компанії щодо необхідності сприянню збереження ОЕС шляхом макимального економного використання енергоресурсів та розумного планування попитом населенням та промисловістю;   

– в години неможливого покриття попиту застосовуються графіки планових та аварійних відключень для забезпечення цілісності ОЕС.