Існує у деяких споживачів аргумент, що в Україні й так середні ціни на РДН є вищими порівняно із країнами ЄС. Але, така ситуація викликана не високим рівнем прайс-кепів (у країнах ЄС вони на порядок вищі), а іншими факторами – вибуттям із експлуатації великого обсягу потужності внаслідок війни, неефективним ПСО, що призводить до величезних перехресних субсидій, а також колосальними боргами на балансуючому ринку. Виправити такі викривлення до 2027р. саме й покликаний нещодавно опублікований законопроект № 12087-д про інтеграцію до ринку ЄС.
Середні ціни в багатьох країнах ЄС на РДН є нижчими за українські в основному завдяки ціновим провалам у денні години доби, що пояснюється великою часткою СЕС в енергобалансі за відсутності жорстких нижніх цінових обмежень. Натомість, у вечерні години ми спостерігаємо іншу картину про що свідчить показник утилізації прайс-кепів у 2025р.
Утилізація — це агрегований рівень досягнення погодинної ціни рівня прайс-кепів. Високий показник свідчить про те, що ціна штучно стримується.
Місяць Утилізація (%)
Січень 81%
Лютий 86%
Березень 74%
Квітень 60%
Травень 63%
Червень 68%
Липень 74%
Середній рівень — 72%. В той же час в країнах Європи цей показник за період ніколи досягав більше 10-15% відсотків.
Підвищення прайс-кепів не дорівнює автоматичному зростанню оптових цін. Після підняття прайс-кепів у 2024 р. утилізація прайс-кепів знизилася з 78 % до 72 %, тобто ринок став менш залежним від адміністративного обмеження й
більш збалансованим.
Особливо хотів би зазначити, що підвищення граничної ціни не означає автоматичне зростання на РДН. Статистика підтверджує наступне: у червні 2025 року ціна досягала стелі (9 000 грн/МВт·г) лише у 13% годин; у липні — лише у 16% годин (23 та 20 випадків відповідно). Ціна на РДН — волатильна і ринкова, не тотожно прайс-кепу. Навіть у пікові години більшість торгів відбувається нижче стелі.
Зростання цін на електроенергію зумовлене не підняттям прайс-кепів, а дефіцитом генеруючих потужностей, спричиненим масованими обстрілами з боку рф. Це доводить, що ключовим фактором ціноутворення є реальний баланс попиту й пропозиції, а не номінальний рівень цінової стелі.
До закінчення літнього сезону 2025р. ремонтна компанія блоків АЕС та теплової генерації перебуватиме на своєму максимумі, тому за високої температури повітря у вечірні години очікується дефіцит потужностей, який буде можливо покрити виключно через зростання комерційного імпорту. Зрозуміло, що цього не зробиш без зміни прайс-кепів, що мені видається є кращим варіантом за впровадження вимушених обмежень е/е по усій країні.
Проте, цінового шоку у серпні у випадку підвищення граничних цін не передбачається, оскільки з ремонту виходить три блоки АЕС загальною потужністю 2,4 ГВт, входить один потужністю 1 ГВт. Також, я передбачаю, що досягнення цінової стелі не перевищить у вечірні піки 25% годин.
Підсумок
Підняття прайс-кепів не є загрозою, якщо ринок має достатню пропозицію й конкурентне середовище. «Стеля» не дорівнює ціні. Вплив на споживача є обмеженим, а головна вигода — це здатність ринку працювати збалансовано, залучати імпорт, інвесторів і уникати аварійних втручань. Штучне стримування цін призводить не до захисту, а до поглиблення ризиків для всієї енергосистеми.