Повний текст «Економічна правда»
Про план росіян
Ці удари завдають не по генерувальних потужностях, аби ми не могли виробляти електроенергію, а по системах зв'язку з енергосистемою України.
Ключові цілі – це трансформаторні високовольтні підстанції "Укренерго" та обладнання видачі потужності на теплових електростанціях.
Чому така тактика?
У нас із радянських часів побудовані об'єднані енергосистеми: якщо пропадає десь одна генерація, її підхоплює інша. Тобто, все закільцьовано і ми працюємо в єдиній системі. За радянських часів будувалася схема енергосистеми, де все налаштовано під подібні події, які відбуваються сьогодні.
Російських військових консультують їхні енергетики і вони пояснюють, як завдати максимальної шкоди енергосистемі.
Коли розбивають вузлові підстанції "Укренерго" на 750 кіловат, які пов'язують регіони, де знаходиться генерація, а ключові – це атомні станції, то в одному регіоні виходить профіцит, а в іншому – дефіцит.
Без електроенергії все зупиняється.
Втрати
Найбільший удар по потужності – це Запорізька атомна електростанція. На сьогодні недоступні 6 тисяч мегават. Це найскладніша ситуація.
Ми втратили Вуглегірську станцію, і Луганську і Запорізьку ТЕС, яка поруч із Запорізькою АЕС.
Не може працювати Ладижинська станція на Вінниччині, де теж цього тижня було завдано ударів. Сподіваємося її повернути до життя. Решта теплоелектростанцій працюють.
Поки ми втратили 6 тисяч мегават, це – Запорізька атомна, Вуглегірська і Запорізька – по 1,2 тисячі кожна. Усі разом – до 10 тисяч мегават із 50 тисяч мегават. Загалом у країні близько 52 тисяч мегават.
Прямі втрати ДТЕК від руйнувань 10-11, 13 жовтня - ми рахували – близько 400 мільйонів гривень за ці три дні.
Про відключення
Чому були віялові відключення? Тому що потужність, яку можна виробити, ми не можемо видати в мережу.
Власних потужностей всередині України для проходження зими і для нормальної роботи достатньо. Проблема – це удари по інфраструктурі, яка дозволяє давати цю потужність.
Про захист
Ми ще раз провели ревізію критичних об'єктів, і ще раз розповіли військовим, що ми вважаємо важливим захистити.
Ключова проблема – обладнання. Виробництво автотрансформатора займає 6–9 місяців. У нас немає цих 6–9 місяців. У нас і місяця немає.
Найболючіше місце – автотрансформатори. Нам потрібно активно шукати вживане обладнання на вугільних теплоелектростанціях у Європі.
У нас є так звана програма "Бастіон". По всіх наших електростанціях ми будуємо захисні споруди, умовно, бетонні блоки, які огороджують трансформатори від удару й осколків. Проте якщо це пряме попадання жодні блоки не допоможуть.
В нас не може бути якогось армагеддону, ситуації, що все розіб'ють і все згасне. Я в цей сценарій не вірив. Хоча я і у війну з Росією не вірив.
З огляду на те, як ми проявили себе і як проявила себе система з точки зору стійкості, у мене є впевненість, що ми впораємося з цими викликами. Знову ж таки, у зв'язці з військовими.
Я дуже покладаюся на ППО. Все ж навіть за такої масованої атаки понад 50% ракет збили. Це певні уроки для нас і для військових, як справлятися з подібними ситуаціями.
Про балансування
Важливу роль балансування відіграє гідроелектростанція. Тими лініями, якими йшов експорт електроенергії в ЄС, може здійснюватися й імпорт. Відповідно, це теж може відігравати певну роль у балансуванні потужностей.
Ми не припиняємо наш проєкт зі встановлення батареї. 20 мегават ми все–таки плануємо привести і встановити. Батарея ця теж буде відігравати важливу роль у балансуванні.
Про російські мізки і здоровий глузд
У росіян, можливо, все ж таки вистачить мізків із їхньою умовно високоточною зброєю не бити по атомних станціях, бо можна промазати і влучити в блок. Але виключати з цим божевіллям нічого не можна.
Не хотів вселяти якийсь помилковий спокій. Якщо є можливість генератор купити, то краще купувати. Краще мати резервні потужності.
Про стійкість
Найскладніші часи, я вважаю, настали у 2014 році.
Внутрішня стійкість сформувалася 2014–го року. Є досвід тих часів, коли все руйнувалося – Зуївська теплоелектростанція, підприємства вугільної галузі. У нас була найбільша шахта, найефективніша – "Комсомолець Донбасу" – перший актив "ДТЕК", яким ми пишалися, інвестували, і на якому збільшили обсяг видобутку до рекордних 4,5 мільйонів тонн.
Те ж саме сталося і з "Ровеньки Антрацит", "Кримнерго". Усе це "пішло", відрізали шматок життя нашого.
Після того, ми побудували 800 мегават вітро– і сонячних станцій. Ми запустили нові бізнеси, ритейл, трейдинг. Збільшили свої портфелі, в "Одесаобленерго" і "Київобленерго".
Ми не плануємо оголошувати дефолт.
Про плани
Стратегія ДТЕК до 2030 року не змінилася.
Пріоритет розвитку зеленої генерації залишається. В Україні необхідно створювати "зелений хаб" для постачання електроенергії до Європи і допомагати Європі відійти від тотальної залежності від російських енергоресурсів.
Про ціни і тарифи
Ціна на ринку для промислових споживачів у 3–4 рази нижча, ніж у ЄС. Є населення, для якого регульований тариф не змінюється, і держава оголосила, що для населення тариф не змінюватиметься.
Промисловість, особливо експортери, продають на тих ринках, де електроенергія в 3–4 рази дорожча, ніж в Україні. Не потрібно доводити до ситуації як в Угорщині, де 300–400 євро за мегават/годину, але й далі не залишатися в ситуації 73 євро за мегават/годину, який сьогодні в Україні діє для промисловості.
Тут має бути якийсь справедливий підхід.
За нашими розрахунками, за визначенням цей тариф не може бути нижчим за 100 євро за мегават/год.
З тими інфляційними витратами краще говорити навіть не в євро, адже ми залежимо від курсу. Ми вважаємо, що тариф сьогодні в Україні має бути не менше, ніж 4,5 гривні, 4,5-5 гривень за кіловат/годину замість сьогоднішніх 3,20 гривні.
Про теплову генерацію
Точка відліку – це вугілля. Сьогодні ціна вугілля на ринку становить 4200 гривень за тонну. Це 100 доларів. На хабах ціна 270–300 доларів.
В нас ціна на вугілля у 2,5 раза менша. Але хоча б ціну в 100 доларів може покрити тариф?
Щоб покрити цю ціну в тарифі, він має бути, як я вам сказав, десь 4,30–4,50 гривні. Але це просто покрити ціну на вугілля. А потрібні якісь ресурси для відновлення.
Збитки теплової генерації цього року за 8 місяців – 24 мільярди гривень.
Це цифри, розраховані НКРЕ. Внаслідок того, що тариф не покриває собівартість. І, очевидно, немає ресурсів імпортувати якесь вугілля.
З урахуванням ситуації із Запорізькою АЕС, ми вважаємо, що треба імпортувати вугілля і думати про імпортні контракти вже зараз. Щоб підтримувати сьогоднішні темпи видобутку вугілля, потрібно інвестувати. Вартість обладнання сьогодні в Європі зросла втричі.
Про держменеджмент в енергетиці
Хорошим лакмусовим папірцем "Добропіллявугілля". Його повернули державі. Ми абсолютно щиро думали, що воно вибудує вертикальну інтеграцію з "Центренерго". У підсумку обсяг видобутку "Добропіллявугілля" перед війною скоротився втричі порівняно з тим, як ми там видобували.
Це показник того, як управляють держава і приватний бізнес. Тому приватний бізнес, напевно, заслуговує, щоб його аргументи чули.
