Українська Асоціація Відновлюваної Енергетики (УАВЕ) звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), із проханням надати роз'яснення щодо питань, які виникають у виробників електричної енергії, що будують установки зберігання енергії (УЗЕ) в межах власних технологічних мереж внутрішнього електрозабезпечення.
Звернення описує типову для галузі ситуацію. Виробник — ліцензіат з виробництва електричної енергії — будує сонячну електростанцію декількома чергами: частина черг уже введена в експлуатацію, частина перебуває у проєктуванні та будівництві. Станція не здійснює відбір і відпуск електроенергії з/в системи операторів розподілу та передачі (ОСР/ОСП); генерація та продаж енергії йдуть споживачу, приєднаному безпосередньо до мереж СЕС.
Поряд виробник збудував і ввів в експлуатацію установку зберігання енергії як окремий об'єкт будівництва. УЗЕ підключена до сонячної станції, працює в режимі «Off-Grid» (автономно) і живиться енергією виключно від поля фотомодулів цієї СЕС. Станція та накопичувач не працюють на відбір чи відпуск електроенергії з мереж ОСР/ОСП. Виробник не працює за «зеленим» тарифом, договір з гарантованим покупцем не укладався — станція побудована суто для потреб споживача.
Правова невизначеність виникає на стику двох регуляторних документів.
Кодекс систем розподілу дає виробнику право встановити та приєднати УЗЕ у власних технологічних мережах внутрішнього електрозабезпечення (пункт 4.13.1 глави 4.13 розділу IV). Про факт встановлення та приєднання УЗЕ користувач письмово повідомляє ОСР за формою, наведеною у додатку 12 до Кодексу, а виробник електроенергії додає до заяви однолінійну схему приєднання (пункт 4.13.3).
Водночас, як зазначає УАВЕ, відсутні будь-які вимоги Регулятора щодо включення побудованих та введених в експлуатацію УЗЕ до переліку засобів провадження діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1467). Немає чіткого розуміння, що має зробити ліцензіат, який побудував і ввів в експлуатацію УЗЕ.
Виробник, який добросовісно збудував накопичувач, опиняється в правовій прогалині — і ризикує порушити законодавство у сфері енергетики лише тому, що єдиного алгоритму дій не існує.
У зверненні — сім питань, які потребують роз'яснення НКРЕКП:
- Чи має право виробник здійснювати продаж електроенергії, згенерованої на СЕС і накопиченої на УЗЕ, що введені в експлуатацію як різні об'єкти будівництва, без отримання окремої ліцензії на діяльність зі зберігання енергії?
- Які дії має здійснити виробник для початку діяльності УЗЕ на ринку електричної енергії, якщо накопичена енергія використовується суто на власні потреби або відпускається безпосередньо споживачу?
- Чи має виробник повідомляти НКРЕКП, якщо він збудував і ввів в експлуатацію УЗЕ у власних внутрішніх мережах без зміни потужності електростанції — і в яких випадках?
- В яких випадках УЗЕ, що будується чи побудована виробником-ліцензіатом, включається до переліку засобів провадження діяльності з виробництва електроенергії, про що НКРЕКП має бути повідомлено?
- Які документи виробник-ліцензіат має надати НКРЕКП на підтвердження побудованої установки зберігання енергії згідно з Ліцензійними умовами (постанова №1467)?
- Якщо УЗЕ будується на вже введеній в експлуатацію станції, як за містобудівним законодавством має оформлюватися початок будівництва УЗЕ для можливості її включення до переліку засобів провадження діяльності?
- Які дії має здійснити виробник, щоб електростанція та установка зберігання енергії працювали в автономному режимі — тільки для потреб споживача?
УАВЕ просить оприлюднити алгоритм дій виробників електричної енергії, які мають наміри збудувати установки зберігання енергії на власних станціях або вже їх збудували, із врахуванням різноманітності категорій виробників — тих, хто працює за «зеленим» тарифом, і тих, хто працює тільки зі споживачем в автономному режимі.
«Сьогодні питання накопичувачів — це вже не лише питання нових сонячних проєктів. Через обмеження генерації дедалі очевиднішою стає необхідність дооснащувати УЗЕ й уже діючі сонячні електростанції. Ми маємо значний парк СЕС, який у сонячні години може виробляти більше електроенергії, ніж енергосистема здатна в цей момент прийняти, тоді як у вечірні години ця енергія була б надзвичайно потрібною. Замість того щоб обмежувати виробництво чистої електроенергії, ми повинні створити умови, за яких її можна накопичити і використати тоді, коли вона потрібна системі. Тому встановлення УЗЕ має стати природним наступним етапом розвитку як нових, так і вже побудованих сонячних електростанцій. А завдання держави і Регулятора — зробити так, щоб для такого дооснащення існував простий, зрозумілий і економічно обґрунтований механізм», — Ольга Євстігнєєва, голова УАВЕ.
