Серед учасників були представники громад, бізнесу, профільних асоціацій, міжнародних партнерів та забудовників.
Під час вступного слова директорка ЄУЕА Анастасія Верещинська окреслила головну мету події — розпочати глибоку стратегічну дискусію про майбутнє житлової політики в Україні.
«Ми не ставимо під сумнів, чи можливе зелене житло в Україні — ми вже знаємо, що можливо. І це потрібно робити. Бо будувати дешево сьогодні — означає перекладати витрати на тих, хто буде експлуатувати це житло в майбутньому. А це наші з вами громадяни, в країні з нестабільною економікою», — наголосила Анастасія. Саме тому енергоефективне будівництво має стати не опцією, а національною політикою — невід’ємною частиною відбудови, соціальної справедливості та руху до енергетичної незалежності.
У фокусі ранкових виступів була імплементація стандартів NZEB — будівель із майже нульовим енергоспоживанням. Артур Обідник, начальник відділу методологічного забезпечення та регулювання енергетичної ефективності у Міністерстві розвитку громад та територій України, наголосив, що Україна поступово наближається до європейських стандартів, а з 2025 року нові державні будівлі вже зобов’язані відповідати NZEB.
«Ми свідомо запровадили ці вимоги без обов’язковості одразу, щоб дати ринку час на адаптацію. Але цей стандарт стане нормою — і ми маємо бути готові», — сказав він, підкресливши важливість гармонізації українського законодавства з новою європейською Директивою 1275/2024, що передбачає повну декарбонізацію житлового фонду до 2050 року.
Практичний вимір заходу підсилила презентація «Альбому технічних рішень NZEB», яку представив експерт nZEB.pro Петро Шамілов. За його словами, це не просто каталог, а повноцінний інструмент для архітекторів, енергоаудиторів і проєктантів, який дозволяє одразу застосовувати перевірені конструктивні та інженерні рішення у своїх проєктах.
«Тут — термосимуляції, вузли, DWG-файли. Це база, яку можна використовувати вже зараз», — зазначив Петро.
У межах першої сесії «Нове будівництво: чи може бути зеленим?» обговорили впровадження стандартів NZEB у житлові проєкти
Модерована Оленою Рибак, заступницею голови ради ЄУЕА та виконавчою директоркою iC consulenten, сесія зосередилася на актуальних підходах і викликах у сфері сталого житлового будівництва.
Пет Баррі, директор Ірландської ради зеленого будівництва, представив систему сертифікації Home Performance Index (HPI), яка відіграє ключову роль у розвитку «зеленого» житла в Ірландії:
«HPI оцінює понад 30 критеріїв у екологічній, соціальній, медичній та економічній сферах, відповідає національним нормам і таксономії ЄС, а також сприяє доступу до зеленого фінансування. Ця система особливо ефективна для житлових проєктів без потужної консультативної підтримки. Для малих забудовників розроблено спрощений рівень сертифікації».
Юрій Теліпський з ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» розповів про соціальний житловий проєкт у Львові, реалізований за підтримки ЄС для людей, які проходять реабілітацію після травм:
«Будівництво відповідає чотирьом ключовим вимогам — енергоефективності класу В+, безбар’єрності, безпеці та екологічності. Поєднання центрального опалення, теплових насосів і сонячної станції забезпечує надійне енергопостачання навіть під час відключень».
Тетяна Бойко, представниця Громадянської мережі ОПОРА, наголосила на важливості пілотних проєктів NZEB в Україні:
«Пілотні NZEB-проєкти створюють умови для навчання, демонструють економію енергії в експлуатації і сприяють залученню грантового фінансування».
Ірина Суходуб, експертка проєкту SMARTER4EU, представила результати аналізу відповідності українських житлових проєктів румунським стандартам Green Homes:
«Українські проєкти вже відповідають низці критеріїв — вибору майданчика, транспортної доступності, зменшенню світлового забруднення, моніторингу ресурсів та ефективному водоспоживанню. Водночас необхідно посилити роботу над впровадженням циркулярної економіки, кліматичною адаптацією, екологічними матеріалами та управлінням відходами».
Друга сесія — «Відновлення та реконструкція: як інтегрувати найкращі рішення» — відбулась під модеруванням Анжеліки Лівіцької, членкині ЄУЕА та керівниці практики енергетики та природніх ресурсів юридичної компанії Arzinger. Увага обговорення зосередилася на викликах модернізації старого житлового фонду — саме ця частина житла споживає левову частку енергії. Марина Абрамян з Greenpeace наголосила:
«Ми маємо декарбонізувати весь житловий фонд до 2050 року. Це не побажання — це зобов’язання, закріплене в законодавстві ЄС. І ми повинні бути частиною цього руху».
Реконструкція, за її словами, не менш важлива за нове будівництво — і багато муніципалітетів в Україні вже почали діяти.
Максим Синявін, представник Тростянецької міської ради, розповів, як у громаді ведеться модернізація пошкодженого житла — з використанням сучасних рішень, утепленням і впровадженням ІТП, що дозволяє економити кошти міського бюджету.
Тим часом Віталій Поплавський з Panasonic Україна звернув увагу на нестачу кваліфікованих кадрів і розповів про відкриття трьох центрів підготовки «зелених» фахівців при навчальних закладах:
«Ми вже навчаємо монтажників, ветеранів, молодь. Бо без людей з навичками — технології безсилі».
Яскравим завершенням заходу стала інтерв’ю-сесія з генеральним директором Danfoss Україна Андрієм Берестяном. У розмові з програмною директоркою Forbes Україна Любов’ю Петрушко він підкреслив, що Danfoss не просто продає обладнання — а формує ринок правильних рішень:
«Якщо в громаді є школа, лікарня, садок — ми можемо підказати, як зробити їх енергоефективними. Але головне — стратегія. Громади мають бачити себе в 2030-му чи 2050-му. Бо без цього всі дії будуть хаотичними». Його виступ став закликом до системного підходу: від бачення — до реалізації.
Захід мав на меті не просто поділитися знаннями, а донести чіткий меседж: зелене житло — це невідворотний тренд, вимога часу та ключ до європейського майбутнього України. Подія продемонструвала, що необхідні зміни вже почалися — від оновлення нормативної бази до реалізованих пілотних проєктів. Масштабування цих процесів можливе лише за умови тісної співпраці між державою, бізнесом, громадами та міжнародними партнерами.
Підсумком заходу стали конкретні напрацювання: оновлення будівельних норм із урахуванням NZEB, запуск грантових програм для ОСББ, розробка муніципальних дорожніх карт термомодернізації, впровадження нецінових критеріїв у публічних закупівлях і масштабна підготовка фахівців.
Надалі ЄУЕА продовжить роботу над інформаційними матеріалами, навчальними програмами, дослідженнями та підтримкою громад. Ми переконані: зелене житло — це не примха, а практичне рішення та інвестиція в енергетичну безпеку, економічну стійкість і якість життя кожного українця.
«Ми вже не маємо часу на зволікання. Зелене житло має бути нормою. І ми працюємо над тим, щоб зробити це реальністю», — підсумувала директорка ЄУЕА Анастасія Верещинська.
Ми вдячні всім партнерам, експертам, спікерам та учасникам, які поділилися досвідом, підтримали дискусію і разом з нами формують майбутнє відбудови України через призму сталості.
