Такі результати проєкту «Цифрова трансформація електроенергетики України та її інтеграція в європейський енергопростір», поданого на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона в галузі науки і техніки 2026 року, представлено 10 вересня під час онлайн-засідання вченої ради Інституту загальної енергетики НАН України.
Про це повідомляє на своїй Facebook сторінці Ліга енергетичного розвитку України.
Робота «Цифрова трансформація електроенергетики України та її інтеграція в європейський енергопростір» спрямований на створення цілісної технологічної платформи, яка охоплює передачу та розподіл електроенергії, Smart Grid, моніторинг, керування, балансування ВДЕ та інтеграцію з ENTSO-E було обговорено 10 вересня на засіданні вченої ради Інституту загальної енергетики НАН України під головуванням директора Інституту, академіка НАН України, доктора технічних наук, професора Віталія Бабака.
За словами основного доповідача, члена-кореспондента НАН України, заступника директора з наукової роботи Інституту електродинаміки НАН України Ігоря Блінова, розрахункова ефективність впровадження технологій «розумних мереж» за загальноприйнятою методикою «витрат і вигод» становить 60–80 млрд грн. Ефект формується, зокрема, за рахунок скорочення втрат електроенергії, підвищення надійності електропостачання та покращення показника SAIDI, а також зниження витрат на експлуатаційне обслуговування мереж. При цьому частина розробок уже працює в українській енергетиці та промисловості. За наведеними авторами оціночними розрахунками, економічний ефект перевищує 16,2 млрд грн. При цьому цей ефект у поточних цінах фактично може бути значно більшим, оскільки частину результату було отримано ще до повномасштабного вторгнення, за іншого валютного курсу та вартості грошей, - звернув увагу Олександр Голіздра, голова Ліги енергетичного розвитку України, Відповідно, зазначив він, і сукупний реальний економічний ефект від масштабування технологій «розумних мереж» потенційно може перевищити заявлені 80 млрд грн.
Одним із ключових результатів роботи стало створення цифрової технологічної бази, яка використовувалася під час інтеграції української енергосистеми з європейською. Важливою складовою синхронізації ОЕС України з ENTSO-E, що відбулася 16 6ерезня 2022 року стали системи широкомасштабного моніторингу WAMS (Wide Area Monitoring Systems) та пристрої синхронізованих векторних вимірювань PMU «Регіна-Ч» (Phasor Measurement Units). Вони забезпечують високоточний моніторинг параметрів енергосистеми у реальному часі, контроль її стійкості та можливість оперативно виявляти небезпечні режими.
Саме на практичному безпековому значенні створених рішень, які сьогодні сприяють захисту та підвищенню стійкості підстанцій системи передачі наголосив завідувач відділу Інституту електродинаміки Національної академії наук України професор Сергій Денисюк. А професор Вінницького національного технічного університету Петро Лежнюк акцентував, що цифрова трансформація створює технологічну основу для децентралізації української енергетики, що особливо актуально в умовах війни.
У межах проєкту також розроблено систему національних стандартів у сфері Smart Grid, технологічно сумісну зі стандартами та директивами ЄС, а в рамках державної технічної політики сформовано принципи та основні складові Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року. Вона передбачає, зокрема, подальший розвиток WAMS, цифровізацію підстанцій, smart-облік і керування попитом, застосування накопичувачів енергії, DERMS та мікромереж.
«Запропоновані рішення дають змогу ефективніше інтегрувати ВДЕ в ОЕС України, а в умовах війни це означає можливість додавати енергосистемі дефіцитні гігавати генерації. Розроблені авторами методи, зокрема, охоплюють прогнозування генерації та споживання, балансування систем із ВДЕ та формування оптимальних балансуючих груп», - наголосив Станіслав Ігнатьєв, голова правління Інституту сталого розвитку, співзасновник Харківського енергетичного кластеру.
Член НКРЕКП Руслан Слободян під час обговорення зазначив, що значна частина запропонованих у роботі рішень уже інтегрована до технічних політик операторів систем розподілу. Багаторічний радник НЕК «Укренерго», член правління «Українського ядерного співтовариства» Костянтин Запайщиков також звернув увагу на унікальний досвід української енергосистеми в умовах війни: за його оцінкою, сьогодні вже європейським енергетикам є чого навчатися в українських науковців та енергетиків-практиків.
Позитивно оцінив внесок авторського колективу в технологічний розвиток та підвищення стійкості української електроенергетики і керівник експертної групи з розвитку мікрогрід-технологій та ринкових механізмів електроенергії Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії Міністерства енергетики України Юрій Підгорний.
За результатами обговорення вчена рада Інституту загальної енергетики НАН України рекомендувала Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона внести проєкт до подання Президенту України про присудження Національної премії.
