Автоматизацію НК слід виконувати для підвищення надійності та безперебійності системи, зменшення ручної праці людини та витрат при експлуатації комплексів. Основним завданням автоматизованих НК є чітке забезпечення пуску та зупинки насосних агрегатів (НА), регулювання їх режимів роботи та захист від аварійних режимів.
Технологічні особливості роботи насосних станцій
Побудова апаратної та програмної частин системи керування та регулювання параметрів повинна враховувати низку технологічних особливостей роботи насосної станції (НС).
Наведемо деякі з них:
● через необхідність реалізації плавного регулювання технологічних параметрів фактичні налаштування регуляторів у більшості залежать від часу розгону та гальмування електроприводу (ЕП) насосного агрегату (НА), та фактично не залежать від сталих часу електродвигунів та НА. Недостатня плавність регулювання при відпрацюванні керуючого впливу призводить до можливості виникнення гідроударів у трубопроводах, спрацьовування зворотних клапанів, підвищення енергетичних витрат. Час гальмування необхідно обирати, окрім технологічних вимог, за умовою відсутності рекуперативного гальмування ЕП;
● через особливості паралельної роботи НА та наявності тиску у напірному колекторі, утвореному вже працюючими НА, при введенні в роботу кожного наступного насосу спостерігається зона нечутливості регулювання при рівномірному розподіленні вихідної величини регулятора на кількість НА у системі. Подібна зона нечутливості спостерігається і при регулюванні НА у системах зі значним протитиском. Вказані зони нечутливості призводять до погіршення якості регулювання та можливості виникнення перерегулювань технологічних параметрів, що може бути небезпечним для трубопровідних мереж;
● через нелінійну квадратичну залежність тиску від частоти обертання ЕП НА, при реалізації автоматичного вводу резерву (АВР), тиск, що створюється НА, який відключається через аварію, знижується набагато швидше, ніж збільшується тиск НА, який вводиться в роботу. Це призводить до суттєвих короткочасних понижень тиску з наступним перерегулюванням;
● через нелінійну квадратичну залежність тиску від частоти обертання ЕП НА, для уникнення стрибків тиску при регулюванні, рекомендується використовувати S-подібний профіль кривої розгону з мінімальним згладжуванням на початку та суттєвим згладжуванням в кінці кривої;
● необхідність додаткового контролю струмового навантаження ЕП НА та обмеження максимальної частоти обертання у функції струму при не узгоджених параметрах гідравлічної мережі з параметрами НА;
● необхідність коректної організації обмежень вихідного сигналу ПІД-регулятора. При необхідності обмеження виходу ПІД-регулятора бажано у таких випадках обмежувати не сам сигнал, який вже виходить з регулятора, а встановлювати відповідні нижню та верхню межу в самому ПІД-регуляторі. Якщо просто обмежувати сигнал на виході регулятора, то ми отримуємо зону нечутливості по виходу системи керування у якій регулятор продовжує працювати, для виходу із цієї зони нечутливості інтегральній складовій регулятора потрібен певний час, що створює часові затримки і, як наслідок, призводить до перерегулювань параметрів;
● необхідність коректного вибору масштабування сигналів у системі керування, а також розрядності та формату чисел, з якими працює ПІД-регулятор, що суттєво впливає на точність регулювання;
● необхідність використання задавача інтенсивності зміни регульованого параметру для уникнення перерегулювань та гідроударів;
● необхідність розділення виходу ПІД-регулятора при каскадному регулюванні на зони, кількість яких відповідає кількості задіяних у роботі НА;
● врахування технічних можливостей перетворювачів частоти (ПЧ) щодо наявності функцій синхронізації з мережею живлення при реалізації каскадного режиму регулювання декількох НА від одного ПЧ;
● необхідність реалізації режимів плавного заповнення трубопроводів, переходу у енергоощадний режим «сну» при малих витратах.
При неврахуванні вище зазначених факторів під час автоматизації НК або неякісного виконання автоматизованої системи знижується енергоефективність системи та з’являється можливість виникнення аварійних режимів. Для уникнення таких явищ слід обирати команду професіоналів, співпраця з якими не лише гарантуватиме відсутність аварійних режимів, а й підвищить якість, надійність та енергоефективність НС.
Отже, використання НК на даний час вимагає їх автоматизації для покращення ефективності та безпечності при їх роботі. Але при цьому, такий відповідальний етап треба довіряти тільки найкращим у даній сфері командам, з багаторічним досвідом роботи та гарною репутацією.
Тоді така автоматизована система якнайшвидше повністю окупить її реалізацію та сприятиме подальшій ефективній роботі НК.
ТОВ “НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” має 13-річний досвід роботи в галузі і висококваліфікованих фахівців, що вирішують завдання будь-якої складності. У компанії працюють високопрофільні спеціалісти, які розробляють та впроваджують інноваційні рішення.
ТОВ “НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” готове в найкоротші терміни розглянути, як стандартні, так і індивідуальні завдання. Система реалізації проектів в компанії має структурований характер і комплексний підхід, що в тому числі включає:
● індивідуальну взаємодію із Замовником враховуючи нюанси локальних процесів;
● розгляд, розрахунок та реалізація будь-яких за складністю завдань, включаючи нестандартні рішення;
● залучення до робіт лише досвідчених професіоналів;
● системний контроль на всіх стадіях виконання завдань;
● аналіз всіх проектних рішень, що розробляються та результатів реалізації.
Деталі – на сайті: https://energo-plus.com.ua/
