Нові правила звітності з 1 січня 2026 року
1. Що таке CBAM і як змінилося законодавство
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) — це інструмент кліматичної політики Європейського Союзу, запроваджений Регламентом (ЄС) 2023/956 від 10 травня 2023 року. Його мета — запобігти так званому «витоку вуглецю»: ситуації, коли виробники переносять випуск вуглецевоємної продукції за межі ЄС, щоб уникнути платежів у межах європейської системи торгівлі викидами (EU ETS). Механізм зобов'язує імпортерів сплачувати збір, еквівалентний вартості викидів парникових газів, закладених у ввезених товарах, аналогічно до того, як платять за викиди європейські виробники.
З 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2025 року CBAM перебував у перехідному періоді: імпортери були зобов'язані подавати щоквартальні звіти про вуглецевий слід ввезеної продукції, проте фінансових зобов'язань щодо купівлі сертифікатів у них ще не виникало. З 1 січня 2026 року механізм перейшов у повноцінну остаточну фазу (definitive phase).
Ключовим законодавчим оновленням став Регламент (ЄС) 2025/2083 від 8 жовтня 2025 року (так званий «Омнібус»), що набрав чинності 20 жовтня 2025 року. Він суттєво спростив та уточнив правила: запроваджено єдиний масовий поріг звільнення від зобов'язань (50 тонн на рік), змінено терміни подання декларацій, перенесено терміни продажу сертифікатів. З грудня 2025 року Європейська комісія опублікувала пакет імплементуючих актів, які завершили формування нормативної бази остаточної фази CBAM.
2. Галузі та продукти, що охоплюються CBAM
У поточному періоді дія CBAM поширюється на шість категорій вуглецевоємної продукції:
- Залізо та сталь — включаючи широкий спектр виробів з металу: труби, дріт, резервуари, цистерни, баки, кріпильні вироби (гвинти, болти, гайки, шурупи);
- Цемент — у тому числі цементний клінкер;
- Алюміній — а також вироби з нього;
- Добрива — насамперед азотні та їх похідні;
- Електроенергія;
- Водень.
Важливо звернути увагу, що для заліза, сталі та алюмінію враховуються як прямі (власні) викиди виробника, так і непрямі викиди, пов'язані зі споживанням електроенергії у процесі виробництва. Для цементу, добрив та водню в розрахунок беруться лише прямі викиди.
Регламентом передбачено поступове розширення сфери дії CBAM. Європейська комісія вже внесла законодавчу пропозицію про включення з 2028 року низки перероблених (downstream) товарів — зокрема, окремих хімічних сполук, полімерів та виробів зі скла. Ця пропозиція проходить процедуру узгодження і поки що не прийнята.
3. У кого виникає обов'язок подання звітності CBAM
Починаючи з 2026 року обов'язок щодо подання щорічної декларації CBAM та придбання сертифікатів виникає в авторизованих декларантів CBAM (authorised CBAM declarants) — компаній, зареєстрованих у державах-членах ЄС, які здійснюють ввезення товарів, що підпадають під дію механізму.
Ключовим критерієм для виникнення зобов'язань є новий масовий поріг «de minimis»: імпортер звільняється від усіх зобов'язань за CBAM (реєстрації, подання декларації, купівлі сертифікатів), якщо сумарне ввезення охоплених товарів не перевищує 50 тонн нетто на рік. Це правило замінило вартісний поріг у 150 євро за партію, що діяв раніше. Виняток становлять електроенергія та водень: для них масовий поріг не застосовується, тобто будь-який обсяг їхнього імпорту тягне за собою виникнення зобов'язань за CBAM.
Для отримання статусу авторизованого декларанта необхідно подати заявку через Реєстр CBAM у державі-члені ЄС, де зареєстрований імпортер. Крайній термін подання заявки для тих, хто вже розпочав або планує розпочати ввезення у 2026 році, — 31 березня 2026 року. Компанії, які подали заявку в цей термін, мають право продовжувати ввезення товарів до отримання офіційного дозволу.
Авторизований декларант має право передати функції підготовки та подання декларації CBAM третій особі (представнику), проте відповідальність за дотримання всіх зобов'язань зберігається за самим декларантом. Представник має бути зареєстрований у державі-члені ЄС та мати діючий номер EORI. Ми вже зареєстрували понад 10 авторизованих декларантів, для яких виконуємо функції представників із подання декларацій.
4. Процедура подання звітності та фінансові зобов'язання
З переходом в остаточну фазу квартальну звітність скасовано. Замість неї запроваджено єдину щорічну декларацію CBAM, що подається через Реєстр CBAM (CBAM Registry) — спеціалізований електронний портал Європейської комісії.
Порядок розрахунку вбудованих викидів
У декларації зазначається сумарний обсяг вбудованих (embedded) викидів СО2 та еквівалентних парникових газів у ввезених товарах за весь минулий календарний рік. Декларант зобов'язаний використовувати один із двох підходів до розрахунку: (1) фактичні питомі викиди, підтверджені акредитованим незалежним верифікатором, або (2) значення за замовчуванням, встановлені Європейською комісією. Останні мають консервативний (завищений) характер, що економічно стимулює отримання верифікованих даних.
Сертифікати CBAM та фінансові зобов'язання
Одночасно з поданням декларації авторизований декларант зобов'язаний здати (surrender) сертифікати CBAM — по одному сертифікату на кожну метричну тонну СО2 -еквівалента заявлених вбудованих викидів. Продаж сертифікатів розпочинається з 1 лютого 2027 року через єдину централізовану платформу ЄС. Вартість одного сертифіката розраховується на основі аукціонних цін квот EU ETS: у 2026 році — як середньоквартальний показник, з 2027 року — як середньотижневий.
Якщо у країні походження товару було сплачено вуглецевий податок або іншу вуглецеву плату, декларант має право заявити відповідне вирахування з кількості сертифікатів, що підлягають здачі. З 2027 року Комісія публікуватиме стандартні (default) значення вуглецевих цін для третіх країн, у яких діє система вуглецевого ціноутворення.
Відповідальність за порушення зобов'язань CBAM: за кожну тонну СО2, не покриту сертифікатом, передбачено штраф у розмірі 100 євро, а також можливі обмеження на ввезення товарів.
5. Ключові терміни
- 31 березня 2026 р. — Крайній термін подання заявки на отримання статусу авторизованого декларанта CBAM для імпортерів, які планують ввезення у 2026 році.
- 1 лютого 2027 р. — Початок продажу сертифікатів CBAM на централізованій платформі ЄС (покривають викиди від імпорту 2026 року).
- 30 вересня 2027 р. — Крайній термін подання першої річної декларації CBAM та здачі сертифікатів за імпорт 2026 року.
- 31 жовтня 2027 р. — Крайній термін подання заявок на зворотний викуп (repurchase) надмірно придбаних сертифікатів.
- Щорічно, 30 вересня — Термін подання декларації та здачі сертифікатів за кожен наступний звітний рік (починаючи з 2027 р. за 2026 р.).
- Щоквартально з 2027 р. — Авторизовані декларанти зобов'язані підтримувати залишок сертифікатів, що покриває не менше 50% накопичених з початку року вбудованих викидів.
6. Україна та CBAM: стан законодавчого регулювання
6.1. Стратегічне значення CBAM для України
CBAM має для України винятково високе значення: саме ЄС є головним експортним ринком для її вуглецевоємної продукції. За даними, які наводяться в українських парламентських обговореннях, у 2024 році до країн ЄС спрямовувалося 81% експорту української електроенергії, 77% алюмінію, 63% чорних металів та виробів із них, 94% цементу та клінкеру, 95% добрив. Таким чином, практично весь експорт цих галузей безпосередньо потрапляє під дію CBAM.
У 2024–2025 роках Україна зверталася до Європейської комісії з проханням надати виняток або перехідні послаблення щодо CBAM, посилаючись на умови воєнного часу, зруйновану енергетичну інфраструктуру та обмежені можливості для декарбонізації. Наприкінці 2025 року Єврокомісія відмовила у звільненні від механізму, зазначивши, що ця відмова має попередній, а не остаточний характер. Переговори тривають.
6.2. Базове законодавство: система МЗВ
Основу українського регулювання у сфері обліку парникових газів становить Закон України № 377-IX «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (МЗВ), введений у дію з 1 січня 2021 року. Закон створив правову базу для системи моніторингу, звітності та верифікації за зразком європейського регулювання та визначив ключові поняття: оператор установки, план моніторингу, звіт про викиди, верифікатор, верифікаційний звіт.
На виконання цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв:
- Постанову № 960 від 23 вересня 2020 року — «Про затвердження порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів»;
- Постанову № 959 від 23 вересня 2020 року — «Про затвердження порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів».
Згідно з цією нормативною базою, оператори промислових установок зобов'язані розробляти та виконувати плани моніторингу викидів, щорічно подавати звіти про викиди парникових газів, а також забезпечувати проходження верифікації звітів у акредитованих верифікаторів. Методологія розрахунків загалом побудована на принципах, які застосовуються в EU ETS, що забезпечує концептуальну сумісність із вимогами CBAM.
6.3. Закон про засади кліматичної політики та майбутня СТВ
У жовтні 2024 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про засади кліматичної політики», який передбачає впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ / UA ETS). У лютому 2025 року Уряд затвердив план заходів щодо створення такої системи. Крім цього, Мінприроди розробляє окремий законопроєкт про національну систему торгівлі квотами. Запуск СТВ має принципове значення для CBAM: якщо Україна запровадить функціонуючу систему вуглецевого ціноутворення, сумісну з EU ETS, українські виробники отримають право вираховувати сплачені в Україні вуглецеві платежі із суми належних CBAM-сертифікатів.
6.4. Відповідність українського законодавства вимогам CBAM: прогалини та проблеми
Незважаючи на наявність базового законодавства у сфері МЗВ, практичне застосування CBAM виявило низку суттєвих невідповідностей та прогалин:
- Відсутність акредитованих верифікаторів для цілей CBAM. CBAM вимагає, щоб фактичні дані про вбудовані викиди були підтверджені верифікатором, акредитованим відповідно до європейських вимог. Станом на початок 2026 року українські верифікатори не мають такої акредитації в ЄС, а європейські верифікатори позбавлені можливості працювати в Україні через неврегульованість відповідних процедур. Це змушує українських експортерів використовувати завищені значення за замовчуванням, що прямо збільшує їхні фінансові зобов'язання за CBAM.
- Відсутність методології верифікації викидів у ланцюгах постачання. CBAM вимагає розрахунку вбудованих викидів не лише безпосереднього виробника, а й усього виробничого ланцюга (включаючи попередні переділи). Українське законодавство у сфері МЗВ не охоплює методологію таких розрахунків повною мірою.
- Незавершеність національної системи торгівлі викидами. Відсутність функціонуючої UA ETS означає, що українські виробники поки не можуть отримати вирахування з CBAM-зобов'язань на підставі вже сплачених в Україні вуглецевих платежів (така можливість передбачена регламентом CBAM за наявності сумісної системи).
- Податок на СО2 практично не працює як інструмент заліку. Діючий в Україні податок на викиди двоокису вуглецю має переважно фіскальний характер: його ставка залишається вкрай низькою — менше 1 євро за тонну, і він не визнається ЄС, як еквівалентна вуглецева ціна для цілей вирахування з CBAM.
6.5. Хто і на якій основі розраховує викиди в Україні
Розрахунок вбудованих викидів для цілей CBAM здійснюється на рівні виробника — оператора промислової установки. Правовою основою є Закон № 377-IX та згадані постанови Кабінету Міністрів. Згідно з українським законодавством, оператор розробляє план моніторингу, самостійно або із залученням спеціалізованих консультантів розраховує викиди на підставі затвердженої методології, а потім забезпечує проходження верифікації в акредитованого верифікатора.
Верифікаторами згідно з українським законом є сертифіковані організації, акредитовані в установленому порядку. Вони перевіряють звіт оператора та видають верифікаційний звіт із висновком про відповідність або невідповідність. Разом з тим, акредитація українських верифікаторів здійснюється Національним агентством з акредитації України (НААУ), тоді як CBAM вимагає визнання верифікатора в межах європейської системи акредитації (EA). Цей розрив і є ключовою практичною перешкодою.
У квітні 2026 року стало відомо про важливий практичний прорив: Україна та Швеція домовилися про спрощену процедуру акредитації верифікаторів у межах CBAM. Шведське агентство з акредитації (SWEDAC) готове підписати меморандум із НААУ та взаємно визнавати акредитаційні рішення. Це дозволить українським виробникам підтверджувати фактичні дані про викиди через верифікаторів із визнанням ЄС і тим самим суттєво знизити фінансові зобов'язання за CBAM. До підписання та набрання чинності цим меморандумом українські експортери вимушені або залучати європейських верифікаторів, або працювати з дефолтними значеннями.
Ми, зі свого боку, готові організувати залучення європейських, зокрема словацьких авторизованих верифікаторів, для підтвердження фактичних даних про викиди задля зниження фінансового навантаження відповідно до реальних викидів, а не значень, встановлених Європейською комісією.
6.6. Підсумкова оцінка
Україна має первинну законодавчу базу у сфері обліку парникових газів, концептуально сумісну з європейськими підходами. Однак для повної відповідності вимогам CBAM необхідно вирішити три ключові завдання:
- Забезпечити визнання українських верифікаторів у європейській системі акредитації;
- Запустити функціонуючу національну СТВ із визнанням ЄС для цілей вирахування з CBAM;
- Доопрацювати та гармонізувати методологію розрахунку вбудованих викидів стосовно конкретних товарних груп, що охоплюються CBAM.
До вирішення цих завдань українські експортери нестимуть підвищені фінансові витрати, пов'язані із застосуванням консервативних дефолтних значень викидів.
Висновок
З 1 січня 2026 року CBAM з інструменту моніторингу перетворився на повноцінний фінансовий механізм. Для України — країни, що експортує до ЄС переважну частину своєї вуглецевоємної продукції, — це тягне за собою негайні фінансові наслідки. Базове українське законодавство у сфері МЗВ створює необхідну концептуальну основу, проте практичне застосування CBAM оголило критичні прогалини: насамперед відсутність акредитованих верифікаторів із визнанням ЄС та незавершеність національної системи торгівлі викидами. Усунення цих прогалин — насамперед через угоду про взаємне визнання акредитації зі Швецією та прийняття закону про СТВ — є пріоритетним завданням української держави та бізнесу на найближчий період.
