В Україні останнім часом інтенсифікуються дебати із суперечливими інколи поглядами щодо структури енергобалансу, поділу часток між розподіленою генерацією та централізованим енергопостачанням, а також стосовно переваги тих чи інших технологій.
При тому, що експертні позиції та опублікована аналітика здебільшого спираються на логічні судження та аргументи, а й подекуди на вибіркові дані/прогнози міжнародних організацій та досвід окремих країн світу, все ж питань залишається більше, ніж відповідей. Зокрема, це стосується думок/сподівань про реалістичність потенціалу комерційного впровадження smаrt grіd найближчим часом, які дисонують з висновком Європейської Комісії 18.10.2022 до «Плану дій ЄС з діджіталізації енергетичних систем», що лише «у СЕРЕДНЬОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ діджіталізація забезпечить безперебійну взаємодію між різними учасниками».
У наявній ситуації цілком закономірно, що Світовим Банком підтримана пропозиція Міненерго відносно спільного розроблення оновленої енергетичної стратегії.
Водночас висновки та рекомендації в рамках проєктів Міжнародної Технічної Допомоги не завжди можуть претендувати на істину останньої інстанції, мають бути предметом обговорення, критичної оцінки та виваженого узгодження стейкхолдерами країни реципієнта. З метою підтримки конструктивного дискурсу нижче наводяться тези з найостанніших документів міжнародних організацій та системні підсумовуючі міркування з урахуванням взаємопов’язаних із предметом розгляду факторів.
І. СВІТОВІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГОМІКСУ В СТРУКТУРІ БАЛАНСУ
Згідно Договору про заснування Енергетичного Співтовариства задля «поліпшення безпеки постачання … можуть використовуватися місцеві джерела енергії, зокрема: природний газ, вугілля та гідроенергетика». Безперечно до переліку варто б додати нафтопродукти, торф, біо- та ядерне паливо і потенційно в майбутньому водневе паливо.
Як підкреслюється в «Світовому енергетичному огляді» Міжнародного Енергетичного Агентства (МЕА) за 2025 рік, «немає єдиної сюжетної лінії щодо майбутнього енергетики… кожна країна матиме свій власний шлях».
Цілком логічно та прогнозовано, що відсоток кожного з джерел енергії диктуватиметься:
- доступністю їх в необхідних обсягах на певній території, як то національного масштабу, так і субнаціонального;
- категорією та локацією споживачів;
- окупністю та конкурентоспроможністю використання джерел (виходячи з платоспроможності споживачів, ціни видобутку, переробки вітчизняних корисних копалин/коефіцієнту корисної дії (ККД) енергогенерації, а також рівня стійкості ВДЕ до ризиків перебоїв (наявних періодів низької виробки) через добові, погодні, сезонні коливання та враховуючи вартість технологічних рішень генерації, кіберзахисту й захисту на випадок протиправного втручання/військових ризиків тощо);
- наявністю відповідних профосвіти та кваліфікованого людського капіталу;
- ступенем прихильності національної політики до треку пом’якшення змін клімату.
ІІ. ТЕНДЕНЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ
Огляд прогресу та викликів у сфері енергетичних технологічних інновацій представлений у звіті МЕА «Стан енергетичних інновацій 2025 року» (Звіт МЕА за 2025). На жаль, цей звіт не відбиває новітні рішення за секторами енергетики та не дозволяє більш-менш систематизовано охарактеризувати напрями. Проте вбачається за доцільне виокремити тезу, що сьогодні більше інноваційних зусиль спрямовується на дрібномасштабні та модульні енергетичні технології так саме, як і на РІВНОМІРНИЙ РОЗПОДІЛ між технологіями викопного палива, великомасштабними та маломасштабними низьковуглецевими технологіями.
З концептуального підходу міжнародної стратегії технологічних інновацій додатково випливає, що єдиний підхід із перевагою лише розподіленої генерації АБО тільки централізованого енергопостачання НЕ ІСНУЄ.
Для з’ясування тенденцій в окремих технологічних галузях доречно зосередитися на звіті МЕА «Стан енергетичних інновацій 2026 року» (Звіт МЕА за 2026 рік). Агентством поряд з іншим акцентовано, що:
- в секторі сонячних фотоелектричних систем домінанта зміщена з кристалічних кремнієвих конструкцій на технології перовскіт (perovskites), які забезпечують високий коефіцієнт поглинання світла, можуть досягати вищої ефективності та займати менше місця, ніж кристалічні кремнієві модулі. Водночас поточна тенденція скерована на поєднання чистих перовскітних елементів з кремнієвими для успішного масштабування за конкурентними цінами;
- літій-іонні акумулятори залишатимуться лідером ринку у впровадженні в електромобілях, системах акумуляторного зберігання (battery storage systems) та портативній електроніці в найближчі роки. Разом з цим пріоритет може бути переорієнтовано на натрієво-іонні та окисно-відновлювальні акумулятори;
- технології для підтримки стабільності в мережі, які впроваджуються сьогодні, але не були легкодоступними лише десять років тому, включають високотемпературні кабелі з низьким провисанням, віртуальні джерела енергії та передові високоточні інструменти моделювання на базі цифрових двійників, а також інвертори (inverters), що формують мережу. Останні з перелічених, та ще у поєднанні з акумуляторним накопичувачем, можуть встановлювати стабільне опорне значення напруги та частоти, допомагаючи підтримувати стабільність системи за високих часток відновлюваної енергії;
- кілька країн (Сполучені Штати, Японія, Франція та Росія) розробляють так звані ядерні реактори II та III/III+ поколінь. При цьому III/III+ матимуть у порівнянні з ІІ поколінням більш досконалу технологію палива, вищий термічний ККД, значно покращені системи безпеки та стандартизовані конструкції для зменшення витрат на технічне обслуговування та капітальні витрати. Однак останнє десятиліття ентузіазм і дослідницька діяльність все ж пов'язані з малими модульними реакторами (ММР).
Є така дискусійна точка зору, що начебто технології ММР наразі є докомерційними.
Уточнення технологій ядерної енергетики та подальшого їх впровадження надається Агентством з ядерної енергії ОЕСР (АЯЕ). А саме, майбутнє ядерної енергетики розглядається у поєднані найсучасніших великих реакторів III та IV поколінь у поєднанні з ММР. В цьому контексті протягом 2025 року АЯЕ опубліковані «Дорожні карти до нової ядерної енергетики 2025: Звіт для міністрів та генеральних директорів» та «Червона книга. Уран 2024: Ресурси, виробництво та попит», які вартують ретельного вивчення стейкхолдерами й в Україні.
Довідково: під егідою АЯЕ координація досліджень та сприяння розгортанню ядерних інновацій наступного покоління здійснюється Міжнародним форумом IV покоління, який об’єднує 10 країн (Австралію, Канаду, Китай, Францію, Японію, Корею, Південну Африку, Швейцарію, Велику Британію та Сполучені Штати) та 1 міжнародну організацію – ЄВРАТОМ. Форумом обрано шість реакторних технологій ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗРОБОК: газоохолоджувальний швидкий реактор, свинцево-охолоджувальний швидкий реактор, реактор на розплавлених солях, натрієво-охолоджувальний швидкий реактор, реактор з надкритичним водяним охолодженням та дуже високотемпературний реактор.
Навіть з фрагментарного опису вищенаведених кардинально нових технологічних рішень випливає:
перше - для зниження виробничих витрат, забезпечення вищої продуктивності, а також підтримки стабільності електромереж варто володіти інформацією про можливості та переваги інноваційних технологій, які вже доступні та в найближчому майбутньому з’являться на світових ринках. І, як підкреслюється у згаданому вище Звіті МЕА за 2026 рік, - «забезпечення майбутньої стійкості мережі обмежується не стільки доступністю технологій, скільки темпами інтеграції доступних технологій»;
друге - при прийнятті рішень щодо запровадження тих чи інших технологій необхідно реалістично оцінювати їх комерційну готовність (наприклад, ММР) та перспективні часові рамки практичної спроможності існуючих досліджень до практичного втілення (зокрема, реактори III та IV поколінь).
Слід пам’ятати, вважати та дотримуватися догми врешті-решт, що (стор. 98 та 163 Звіту МЕА за 2026 рік) енергетичні інновації:
- є технологічною силою для економічної конкурентоспроможності, а не лише енергетичної безпеки;
- генерують переваги для економіки, які перевищують витрати, зазвичай у співвідношенні 3 до 1, і часто набагато більше.
ІІІ. АЛЬТЕРНАТИВНІ ВАРІАНТИ ЧИ КОМПЛЕКСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГОСИСТЕМ?
Централізовані АБО розподілені енергетичні ресурси (РЕР) із бумом ВДЕ та специфіка змін енергетичного ландшафту XXI століття стали темами напружених дебатів в Україні й не лише. Це підтверджує і публікація 26.06.2025 на сайті платформи для патентного пошуку та аналізу Patsnap Eureka.
При цьому позиція у більшості аналітичних матеріалів та поглядів експертної спільноти України схиляється до зсуву логіки енергосистеми у бік локальних рішень.
Водночас:
- інноваційні технології та дослідження наразі спрямовані не тільки для РЕР, а і паралельно на користь великих електростанцій, про що свідчить Звіт МЕА за 2025 (детальніше у розділі ІІ вище);
- учасники круглого столу 26.02.2026 в Національному інституті стратегічних досліджень за підсумками обговорень дійшли висновку, що «розподілена генерація має бути складовою єдиної енергосистеми, а не її альтернативою»;
- «Річний звіт ENTSOE за 2021 рік» декларує, що «Енергетична трансформація відповідає переходу від централізованої системи до більш складної інтегрованої електроенергетичної системи, де децентралізована та централізована системи співіснують».
ОТЖЕ, суперечки «пріритет централізованій АБО розподіленій енергетичній системі» мають бути припинені, а зусилля скеровані на відбудову гібридної системи.
