Це перше публічне іноземне судове рішення про визнання та надання дозволу на примусове виконання цього арбітражу проти Газпрому на території окремої держави.
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький назвав це рішення ще одним практичним результатом у процесі стягнення коштів з російського монополіста. За його словами, компанія послідовно рухається вперед і працює над виконанням арбітражного рішення в різних юрисдикціях. Інтереси Нафтогазу в Казахстані представляють юридичні фірми ADL Disputes та Wikborg Rein.
Передісторія газового конфлікту
Відповідно до угоди від 2019 року про організацію транспортування природного газу, Нафтогаз мав організовувати транзит територією України для Газпрому до 1 січня 2025 року.
У травні 2022 року через дії російських окупаційних сил транзит газу через точку входу "Сохранівка" став неможливим. Попри це, українська компанія продовжила надавати послуги через пункт входу "Суджа". Водночас Газпром відмовився сплачувати плату за організацію транспортування в повному обсязі, порушивши свої договірні зобов’язання.
Хронологія судів:
Вересень 2022 року: Нафтогаз ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати.
Червень 2025 року: Арбітражний трибунал у Швейцарії ухвалив Остаточне рішення, визнавши Росію в особі Газпрому повністю відповідальною за невиконання зобов’язань. Суд зобов’язав російську компанію сплатити заборгованість, відсотки та арбітражні витрати.
Січень 2026 року: Федеральний трибунал Швейцарії остаточно відхилив апеляцію Газпрому і підтвердив чинність рішення.
Оскільки російська сторона добровільно відмовилася виконувати свої зобов’язання, Нафтогаз розпочав міжнародну кампанію з примусового стягнення активів боржника в різних країнах світу, першою з яких став Казахстан.
