– Чи продовжує Регулятор перевірки обленерго щодо рівномірності застосування обмежень для споживачів протягом ОЗП 2022-2023 рр.? Чи покращилася ситуація стосовно цього питання?
– Станом на середину квітня 2023 р. НКРЕКП на своїх відкритих засіданнях на підставі 207 звернень споживачів прийняла рішення щодо проведення 57 позапланових виїзних перевірок 14 ОСР (АТ «Вінницяобленерго»; ПрАТ «Волиньобленерго»; ПрАТ «Закарпаттяобленерго»; ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»; ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»; ПрАТ «Львівобленерго»; АТ «ДТЕК Одеські електромережі»; АТ «Полтаваобленерго»; АТ «Прикарпаттяобленерго»; ВАТ «Тернопільобленерго»; АТ «Хмельницькобленерго»; ПАТ «Черкасиобленерго»; АТ «Чернівціобленерго»; АТ «Чернігівобленерго»).
Зазначені перевірки проводилися з питань нерівномірного (несправедливого) розподілу операторами систем розподілу залучення споживачів у заходах із розвантаження енергосистеми (графіки відключення), виконання вимог постанови НКРЕКП від 10.11.2022 № 349 в частині розміщення на власному вебсайті ОСР інформації про час початку та закінчення перерви електропостачання споживачам із зазначенням назв населених пунктів, вулиць, будинків, корпусів тощо та назв перерв (планова, аварійна, застосування графіків обмеження споживачів), зобов’язання ОСР кожні 30 хвилин актуалізовувати зазначену інформацію, а також щодо якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центром.
Всі перевірки відбувалися із залученням представників Держенергонагляду. Деякі перевірки відбулися із залученням представників Служби безпеки України. Станом на 20.04.2023 завершено 36 перевірок. Варто зазначити, що в результаті проведення перевірок у ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Прикарпаттяобленерго», АТ «Чернівціобленерго», ПрАТ «Закарпаттяобленерго», АТ «ДТЕК Одеські електромережі» порушень ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, не встановлено.
На засіданнях НКРЕКП було розглянуто 31 акт перевірок та 12 справ про адміністративні правопорушення: за результатами розгляду 15 актів перевірок накладено штраф на загальну суму 1 445 000 грн, за результатами розгляду 16 актів перевірок прийнято таку санкцію, як застереження, за результатами розгляду 11 справ про адміністративні правопорушення накладено штраф на загальну суму 18 700 грн, 1 справу було закрито.
Також Регулятор відзначає покращення ситуації з електропостачанням у цілому по Україні через бездефіцитний баланс в енергосистемі, який має місце протягом останнього часу.
Це призвело до значного зменшення кількості скарг. Так, якщо у лютому 2023 р. до НКРЕКП надійшло близько 380 скарг, то з початку березня 2023 р. – лише 20.
Згодом до Регулятора надійшли звернення від споживачів щодо відсутності претензій до ОСР із зазначеного питання та проханням скасувати відповідні перевірки.
Протягом березня-квітня 2023 р. НКРЕКП не приймала рішень щодо проведення перевірок ОСР із порушеного питання.
– Низка компаній ОСР оскаржили штрафи комісії в судах. Який стан розгляду цих справ?
– Станом на 21.04.2023 в суді першої інстанції розглядаються спори за позовами до НКРЕКП трьох обленерго - АТ «Чернівціобленерго», АТ «Полтаваобленерго» та АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП, якими накладалися штрафи на обленерго. По одній справі було прийнято рішення про задоволення позову АТ «Полтаваобленерго», одночасно, НКРЕКП готує до подання апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
– Які кроки планує зробити Регулятор для того, щоб генеруючі й мережеві енергокомпанії отримали фінансовий ресурс і могли відновити свої об’єкти до початку наступного ОЗП?
– НКРЕКП активно співпрацює з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством енергетики України щодо відновлення пошкоджених генеруючих об’єктів. Для цього можуть виділятися кошти з Фонду енергетичної підтримки України, який став ефективним інструментом допомоги вітчизняному енергосектору, а також з державного бюджету. Відновлювальні роботи також можуть проводитись за кошти ліцензіатів.
Регулятор в межах наданих чинним законодавством повноважень вживає всіх можливих заходів щодо підтримання діяльності енергетичних компаній. Так, НКРЕКП прийняла Тимчасовий порядок дій суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність із виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об’єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (постанова НКРЕКП від 05.07.2022 № 689).
Цим порядком Комісія визначила джерела фінансування робіт із відновлення пошкоджених внаслідок бойових дій або інших дій, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації, об’єктів будівництва або їхніх складових, задіяних у виробництві електричної та/або теплової енергії, а саме: кошти вільної частини прибутку; джерела фінансування відповідних інвестиційних та ремонтних програм; залучені кошти (гуманітарна, фінансова допомога); кошти, отримані від неліцензованої діяльності ліцензіатів.
Крім того, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Регулятора належить, зокрема, схвалення та моніторинг виконання операторами систем передачі/розподілу відповідних планів розвитку та інвестиційних програм.
У зв’язку із військовими діями агресора, численними ракетними обстрілами, що призвели до пошкодження значної частини енергооб’єктів України, наразі змінено акценти при розгляді та схваленні планів розвитку/інвестиційних програм. Зокрема, першочергове значення та найвищій пріоритет надається заходам з:
- відновлення пошкоджених/зруйнованих енергооб’єктів;
- зміни схемних рішень, резервування електромереж, що сприяє підвищенню енергобезпеки та надійності енергопостачання споживачів;
- мінімізації перерв в електропостачанні під час відключення електричної енергії з тих чи інших непередбачуваних причин;
- автоматизації та секціонування мереж для забезпечення справедливої селективності при застосуванні графіків обмежень електропостачання споживачів.
Безперечним є факт, що відновлення енергетичної інфраструктура потребує значних інвестицій.
Тому, з метою виконання операторами систем передачі/розподілу оперативних дій з відновлення об’єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій, постановою НКРЕКП затверджено тимчасові порядки дій операторів систем передачі/розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об’єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану.
Зазначеним порядком, зокрема, передбачена можливість використання операторами систем передачі/розподілу джерел фінансування відповідних інвестиційних та ремонтних програм на відповідні заходи з відновлення.
– Які кроки планується зробити для покращення фінансового стану «Енергоатома», «Центренерго»?
– НКРЕКП не є органом управління компаній «Енергоатом» та «Центренерго», тому не приймає рішень щодо покращень їхнього фінансового стану. З середини 2019 р. НКРЕКП втратила повноваження встановлювати «регульовані» тарифи на відпуск електричної енергії для цих генеруючих компаній. Отже, ці компанії отримують дохід на вільному ринку електричної енергії та мають вибудовувати свою торгову стратегію на ринку так, щоб забезпечити собі прибуток.
– Чи планується підвищення тарифів на розподіл, щоб профінансувати відновлення розподільних мереж?
– З метою поступового підвищення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії НКРЕКП було прийнято рішення щодо поетапного збільшення їх рівнів на підставі здійсненого розрахунку тарифів на календарний 2023 рік.
21.12.2022 на засіданні НКРЕКП прийнято рішення про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 26 суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на рівні першого етапу зростання тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з 01.01.2023 (на I квартал 2023 року).
Прийнятими рішеннями, з метою стримування фінансового навантаження на кінцевого споживача в умовах воєнного часу, НКРЕКП мінімізувала витрати у структурі тарифів, водночас врахувала потребу у фінансуванні критично важливих витрат, зокрема відновлення пошкоджених об’єктів електроенергетики, створення аварійного запасу обладнання, закупівлі необхідних для цього товарів та послуг.
З 01.04.2023 НКРЕКП:
- подовжено для 26 Ліцензіатів дію тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, встановлених на I квартал 2023 року, до 30.04.2023;
- встановлено для 6 Ліцензіатів, на територіях діяльності яких ведуться бойові дії, тарифи на послуги з розподілу електричної енергії з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року.
Наразі НКРЕКП опрацьовує питання щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на наступні етапи.
– На скільки на сьогодні тариф на електроенергію для населення покриває витрати на її виробництво, транспортування, сплату податків та інше?
– Положенням про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, встановлено фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів, які діють з 01.10.2021 по 30.04.2023 включно.
Установлена Кабінетом Міністрів України фіксована ціна на електричну енергію для побутових споживачів не покриває всі складові витрати на виробництво, передачу (розподіл) та постачання електричної енергії побутовим споживачам. Фіксована ціна утримується на пільговому рівні за рахунок механізму покладення спеціальних обов’язків на державних виробників електричної енергії: ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго».
Економічно обґрунтована ціна на електричну енергію для споживачів (у тому числі – побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів і на сьогодні становить понад 6 грн/кВт·год (з врахуванням податку на додану вартість) та складається з:
- середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на ринку на «добу наперед» за березень 2023 року – 3,24 грн/кВт∙год (без врахування ПДВ);
- тарифу на послуги з передачі з 01.04.2023 – 0,43 грн/кВт∙год (без врахування ПДВ);
- середньозваженого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для другого класу напруги з 01.04.2023 – 1,32 грн/кВт∙год (без врахування ПДВ);
- середньозваженого тарифу на послуги постачальника універсальних послуг – 0,115 грн/кВт∙год (без врахування ПДВ);
- ПДВ (20 %).
Водночас, середньозважена фіксована ціна на електричну енергію для населення становить 1,56 грн/кВт год (з врахуванням податку на додану вартість).
Таким чином, на сьогодні діючий тариф на електроенергію для населення покриває близько 25% витрат на її виробництво, транспортування, сплату податків.
– Що Ви можете сказати про можливість перегляду тарифу на електроенергію для побутових споживачів? Які пропозиції Регулятора, які плани розглядаються в уряді?
– З 24.03.2023 відповідно до рішення Уряду (постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 262) передбачено продовження дії постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» та збереження фіксованих цін на електричну енергію для населення на діючому рівні до 30.04.2023 без визначення додаткового джерела оплати послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
14.04.2023 Міністерством енергетики України надіслано проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483», яким передбачено збереження фіксованих цін на електричну енергію для населення на діючому рівні до 31.05.2023 без визначення додаткового джерела оплати послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
На думку НКРЕКП, з метою недопущення негативних наслідків, зокрема формування додаткової заборгованості та погіршення фінансового становища учасників ринку, на яких покладено спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, у Постанові № 483 має бути передбачено механізм компенсації для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат виробників електричної енергії на виконання спеціальних обов’язків із Державного бюджету України.
На сьогодні через постійні ракетні обстріли рф енергетика України знаходиться в складному стані, пошкоджені енергоблоки українських електростанцій, електромережі та інше майно енергетичної інфраструктури.
«Енергоатом» та «Укргідроенерго» в умовах руйнувань інфраструктури не мають фінансового ресурсу для виконання покладених на них спеціальних обов’язків для утримування фіксованої ціни для населення на діючому рівні. Між учасниками спеціальних обов’язків накопичено багатомільярдні борги.
Водночас, прогнозування цін для побутових споживачів електричної енергії (населення) потребує детальних та зважених розрахунків, особливо стосовно рівня цін, що будуть діяти під час військового стану та після його завершення.
Наразі Урядом опрацьовується різні сценарії змін цін на електричну енергію для побутових споживачів. Розглядаються варіанти - як із збереженням «блочних цін» в залежності від спожитих обсягів електроенергії, так і запровадження єдиної ціни для всіх побутових споживачів незалежно від обсягів.
– Чи Ви підтримуєте відновлення експорту електроенергії?
– Наразі Україна розпочала експорт надлишкової електроенергії до країн ЄС, оскільки є наявність профіциту електричної енергії в ОЕС України. Комісія підтримує відновлення експорту електроенергії, оскільки це дасть можливість направити кошти від продажу ресурсу на відновлення пошкоджених внаслідок війни енергетичних об’єктів та на підготовку до наступного опалювального сезону.
– Чи не планує Комісія переглядати прайс-кепи на ринку електроенергії? Якщо так, скажіть, будь ласка, як вони мають бути змінені?
– НКРЕКП постійно здійснює моніторинг та аналіз роботи сегментів ринку електричної енергії з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринку електричної енергії, і держави та за результатами проведення, у разі зміни кон’юнктури ринку, візьме участь в опрацюванні питання щодо перегляду чи скасування обмеження цін на ринку електричної енергії в межах компетенції.
– Які кроки має зробити Регулятор для запуску спільних аукціонів на продаж доступу до міждержавного перетину із сусідніми країнами? Коли планується прийняти необхідні документи?
– Частиною першою статті 42 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів може здійснюватися скоординовано з відповідним ОСП суміжної держави із застосуванням спільних скоординованих процедур розподілу.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону спільний скоординований механізм управління обмеженнями та процедури розподілу пропускної спроможності мають застосовуватися до міждержавних перетинів із державами — сторонами Енергетичного Співтовариства.
Проведення спільного скоординованого розподілу пропускної спроможності здійснюється ОСП або надається ним ОСП суміжної держави чи іншій юридичній особі, погодженій ОСП та ОСП суміжної держави.
Для застосуванням спільних скоординованих процедур розподілу, згідно з частиною п’ятою статті 38 Закону, ОСП розробляє, погоджує із відповідним ОСП суміжної держави — сторони Енергетичного Співтовариства та подає на затвердження Регулятору порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, що може містити спеціальні регіональні умови. Такі умови, що застосовуються у відповідному регіоні або на відповідному перетині, є невід’ємними додатками до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Отже, діюча редакція Закону передбачає узгодження зазначеного порядку одночасно всіма ОСП суміжних держав — сторін Енергетичного Співтовариства, а саме: Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови.
Важливо зазначити, що рішення НКРЕКП про затвердження Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів є рішенням, що має ознаки регуляторного акта. Це передбачає дотримання процедури прийняття регуляторного акту, а саме — схвалення проєкту постанови НКРЕКП, проведення відкритих обговорень, формування та оприлюднення протоколу відкритих обговорень, завчасне оприлюднення проєкту для прийняття рішення на відкритому засіданні НКРЕКП, а також погодження проєкту рішення з Антимонопольним комітетом України.
За результатами цих обговорень, погоджений усіма ОСП суміжних держав проєкт рішення зазнає змін, у зв’язку з чим має бути повторно погоджений з ОСП суміжних держав. Етапи регуляторної процедури щодо проєкту рішення можуть повторюватися. Отже, виконання положень частини п’ятої статті 38 Закону є тривалим процесом.
З огляду на актуальність зобов’язання України щодо впровадження спільної скоординованої процедури розподілу пропускної спроможності, НКРЕКП спільно з НЕК «Укренерго», розробили пропозиції для впровадження більш оперативного та дієвого механізму погодження відповідних документів, необхідних для розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Реалізація цих пропозицій потребує внесення змін до Закону, згідно з якими на погодження Регулятору подаються угоджені НЕК «Укренерго» з відповідним ОСП суміжної держави Правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів за одним або декількома міждержавними перетинами.
Такий підхід відповідає європейській практиці й дає змогу погоджувати з ОСП суміжних держав правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів як окремо, так і разом у разі необхідності.
Водночас проєкт Закону передбачає відшкодування власнику фізичного права на передачу ОСП за зменшення фізичного права на передачу та забезпечення ОСП проведення публічних консультацій під час визначення структури розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, НКРЕКП на засіданні, яке відбулося 11 квітня 2023 року, схвалено проєкт рішення – проєкт Закону, оприлюднено його на офіційному вебсайті НКРЕКП з метою збору зауважень та пропозицій від зацікавлених сторін, та направлено на погодження відповідним органам центральної влади. Проєкт Закону буде направлено до Секретаріату енергетичного співтовариства, Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та Кабінету Міністрів України.
Водночас для того, щоб підготовувати нормативне підґрунтя для впровадження спільних скоординованих процедур розподілу НКРЕКП розроблено та на засіданні, яке відбулося 04 квітня 2023 року у формі відкритого слухання, схвалено проєкт «Про затвердження Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та внесення змін до постанови НКРЕКП від 03 квітня 2020 року № 763».
Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» проєкт постанови, що містить ознаки регуляторного акта, разом із матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП з метою одержання зауважень і пропозицій від зацікавлених сторін.
– Нещодавно Комісія сертифікувала «Укртрансгаз» як європейського оператора підземних газових сховищ. Що це рішення дасть для роботи «Укртрансгазу» та позицій України на газовому ринку Європи?
– Це рішення було прийняте 7 квітня з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства до попереднього рішення НКРЕКП про сертифікацію, яке було ухвалене 31 березня 2023 року, відповідно до якого АТ «Укртрансгаз» відповідає положенням статті 3a Регламенту (ЄС) № 715/2009 від 13 липня 2009 року та може бути сертифіковане як оператор газосховища.
Це є знаковим рішенням не лише для ринку природного газу, а і для України загалом та її економіки. Сертифікація оператора газосховища дуже важлива для країни, оскільки вона передбачає просування в напряму реалізації стратегічних завдань.
Насамперед сертифікація АТ «Укртрансгаз» посилить енергетичну безпеку і стабільність в Україні та в Європі загалом.
Вона сприятиме подальшій інтеграції українського ринку природного газу із ринком європейським, створить умови для максимального завантаження потужностей підземних сховищ газу, сприятиме додатковим фінансовим надходженням від послуг підземного зберігання газу.
– Які кроки планує зробити Комісія для покращення умов користування українською ГТС та ПСГ іноземними компаніями? Як можуть бути змінені тарифи на закачування, зберігання та відбір газу, на послуги «ОГТСУ» в 2023 році?
– Наразі розподіл потужності на міждержавних з’єднаннях здійснюється на європейських аукціонних платформах. Регулятором було погоджено вибір Оператором ГТС аукціонних платформ для розподілу потужності у точках входу/виходу на міждержавних з’єднаннях: GSA платформа – для розподілу потужності на кордоні з Польщею та платформа RBP – на кордонах з Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою, Росією та Білоруссю.
На сьогодні створені необхідні умови для стимулювання збільшення обсягів зберігання природного газу іноземними компаніями та завантаженості газотранспортної системи.
На основі досвіду тарифоутворення країн ЄС Регулятором було встановлено тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу/виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на основі багаторічного стимулюючого регулювання на 2020-2024 роки.
Вартість послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу є однією з найдешевших в Європі.
З 1 січня 2020 року стала доступна послуга зберігання природного газу в режимі «митний склад», що може надаватись комплексно зі зниженими тарифами на послуги транспортування (short-haul) між визначеними точками входу/виходу на міждержавних з’єднаннях та точками входу/виходу до/з газосховищ.
Так, послуга зберігання природного газу в режимі «митний склад» дозволяє як українським, так і іноземним замовникам послуг зберігати природний газ в українських газосховищах без сплати податків та митних платежів протягом 1095 днів з можливістю подальшої реалізації на території України шляхом митного очищення або реекспортом до країн ЄС.
Послуга надає можливість замовникам мінімізувати операційні витрати та забезпечити як коротко-, так і довгострокове зберігання газу у газосховищах за найвигіднішими тарифами.
На початку опалювального сезону 2020/2021 замовники послуг Оператора газосховищ України зберігали на «митному складі» 11,2 млрд куб. м газу. Це сягає 40% від загальних запасів газу, що зберігалися в українських газосховищах, що свідчить про ефективність нормативно-правового регулювання доступу до газосховищ.
Доступ до потужності з обмеженнями (short-haul) пропонується на переривчастій основі на місячний період або на період однієї газової доби залежно від технічних можливостей оператора газотранспортної системи.
Для бронювання зазначених продуктів short-haul на послуги транспортування та зберігання участь в аукціонах не потребується.
Також, для послуг транспортування short-haul замовники можуть отримати дисконт у точках входу/виходу з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією.
Таким чином, Регулятором на постійній основі здійснюються заходи, що направлені, зокрема, на стимулювання збільшення обсягів зберігання природного газу іноземними компаніями та завантаженості газотранспортної системи, а також забезпечення Оператора ГТС та Оператора газосховищ коштами, необхідними для надійної та безпечної експлуатації, підтримання в належному стані та розвитку газотранспортної систем та підземних сховищ газу, у тому числі шляхом перегляду тарифів у разі необхідності.
Наразі перегляд тарифів на послуги транспортування та послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу не планується.
– Які рішення будуть потрібні від НКРЕКП для участі України в ініціативі ЄС щодо спільної закупівлі газу та імпорту в Україну газу в рамках цієї ініціативи?
– НКРЕКП у межах повноважень здійснено імплементацію законодавства ЄС у частині забезпечення функціонування оптового ринку природного газу з дотриманням принципу вільної торгівлі природним газом та рівності всіх суб’єктів ринку природного газу, у тому числі нерезидентів.
Таким чином, нормативно-правові акти НКРЕКП, які регулюють функціонування ринку природного газу, забезпечують всі необхідні умови для участі в процедурі спільної закупівлі газу в рамках ініціативи ЄС та його імпорту в Україну.
– Яка роль НКРЕКП у переході низки операторів газорозподільних систем під управління НАК «Нафтогаз України»? Які кроки у цьому питанні здійснює Регулятор? Як рухається цей процес?
– Відповідно до законів України «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП не має повноважень з питань передачі корпоративних прав, зміни власників операторів газорозподільних систем та здійснення управління газорозподільними системами, власником яких є держава.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Костянтин Ущаповський, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Освіта: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (1996 р., спеціалізація «Теплові електричні станції», кваліфікація – інженер-теплоенергетик); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2000 р., спеціалізація «Фінанси», кваліфікація – економіст).
З 2012 року - кандидат економічних наук. З 2017 року - доктор економічних наук.
Кар’єра: 1997 - 1999 рр. – інженер диспетчерської служби, диспетчер НЕК «Укренерго»; 1999 - 2005 рр. - заступник начальника диспетчерської служби, начальник оперативно-диспетчерського управління АК «Київенерго»; 2005 - 2014 рр. - перший заступник директора - головний диспетчер ДП «НЕК «Укренерго»; 2014 - 2015 рр. – директор ДП «НЕК «Укренерго». Має досвід роботи в електроенергетичній галузі більше 25 років. 29 грудня 2021 р. призначений на посаду члена НКРЕКП, 22 лютого 2022 р. був обраний головою комісії.
