Наш старый сайт

Костянтин Ущаповський: «Комісії вдалося забезпечити належну роботу ринків енергоносіїв в умовах воєнного стану»

Костянтин Ущаповський: «Комісії вдалося забезпечити належну роботу ринків енергоносіїв в умовах воєнного стану»

28.06.2022

Україна роками будувала ринкову економіку, яка передбачає зменшення державного впливу на роботу вільних ринків. Проте військові дії та погіршення економічної ситуації загалом, вимагали прямого втручання держави в ринкові процеси.

В цьому світлі, цікавим є регулювання ринків газу та електроенергії в умовах повномасштабної війни, за що відповідає НКРЕКП.

За два дні до початку війни змінилося керівництво Національної комісії, головою Регулятора було обрано Костянтина Ущаповського. Новому керівництву довелося почати роботу в умовах війни. «ЕнергоБізнес» вирішив поспілкуватися з головою Регулятора про роботу комісії протягом 4-х місяців повномасштабної агресії, умови роботи персоналу, рішення, які були прийняті для регулювання ринків газу та електроенергії, пряму допомогу силам оборони.

 

— Так співпало, що обрання вас, головою НКРЕКП майже збіглося у часі з початком російської агресії проти України. Як вам вдалося налагодити роботу Регулятора під час війни?

— Наша розмова, нажаль, відбувається за таких обставин, коли в Україні йде війна, декілька наших регіонів перебувають під окупацією, країна опинилась перед серйозними викликами практично у всіх сферах, і енергетика тут не є виключенням.

24 лютого, відразу після перших бомбардувань Києва, нам, як і усім українцям, довелося швидко пройти шлях від шоку, через відторгнення, заперечення та небажання сприйняти дійсність до усвідомлення того, що необхідно діяти за умови нової реальності – реальності війни. Необхідно було оперативно забезпечити роботу НКРЕКП, від злагодженої роботи якої дуже багато залежить у сферах енергетики та комунальних послуг. Необхідно було консолідувати навколо себе колектив та визначитись щодо першочергових кроків комісії в умовах воєнного стану.

В перші дні війни багато співробітників центрального апарату НКРЕКП, як і більшість киян, залишили місто, виїхавши разом зі своїми родинами переважно у західні регіони країни. Деякі з наших територіальних підрозділів опинились на територіях, де активно ведуться або велись бойові дії. Частина співробітників опинилась на територіях окупованих ворогом, а тому питання було, в першу чергу, в тому, як забезпечити безпеку їх та їхніх рідних. Проте, комісія мала продовжувати свою роботу навіть за таких умов.

Налагодити діяльність Регулятора у воєнний період нам допоміг досвід роботи під час пандемії, коли переважна більшість функцій комісії була переведена в online формат.

Таким чином, вже в перші дні війни ми організували колектив, налагодили віддалений доступ керівництва та співробітників комісії до своїх робочих місць.

 

— Яким чином було забезпечено проведення засідань в умовах війни?

— Ми організували проведення засідань НКРЕКП в режимі online, за допомогою платформи Zoom. До засідань комісії мають змогу приєднуватись, попередньо зареєструвавшись, також усі бажаючі представники енергетичної сфери, промисловості, комунальних підприємств, місцевої влади тощо. Тобто ми зберегли один з основних принципів діяльності Регулятора – відкритість та публічність. Разом з тим, з міркувань безпеки на час воєнного стану ми припинили трансляцію засідань на офіційному сайті та You Tube каналі Регулятора.

Також нам допомогло й те, що ми і раніше готувались до переходу на електронний документообіг з використанням цифрових підписів, тому весь персонал НКРЕКП ще до війни був забезпечений персоналізованими електронними ключами, була налаштована і протестована система внутрішнього документообігу. Тож змогли дуже швидко і ефективно налагодити внутрішні процеси в Комісії та взаємодію з іншими державними органами.

 

— А як щодо комунікації з учасниками ринку, споживачами, іншими зацікавленими контрагентами? Щось змінилось в цьому плані у порівнянні з мирним часом?

— Щодо зовнішнього периметру, а саме учасників ринку і споживачів, то інформування про діяльність Регулятора відбувається з використанням усіх наших комунікаційних каналів: на офіційному сайті, на сторінці у Facebook, у Twitter, на Telegram-каналі. 

Звісно зараз мусимо дуже обережно проводити інформаційну політику з тим, щоб убезпечити від ворожих атак нашу критичну інфраструктуру. Тож довелось тимчасово обмежити відкритий доступ до доволі значного обсягу інформації на сайті.

 

— Як вплинула війна на життя і роботу колективу НКРЕКП?

— Зараз вже більша частина колективу працює в офісі.

Дехто зі співробітників НКРЕКП був призваний до лав Збройних Сил України та зараз боронить наші українські інтереси та цінності. За ними зберігаються їх робочі місця, які вони займуть після нашої перемоги. Проте, більшість колег продовжує працювати на своїх місцях, налагодивши віддалений доступ до своїх робочих комп’ютерів, а зараз – вже безпосередньо в офісі Комісії.

В online форматі відбуваються не лише засідання НКРЕКП, а й усі робочі та міжвідомчі наради, спілкування зі споживачами, стейкхолдерами та ліцензіатами. Повторюю, кожен, хто має бажання, може зв’язатись з Регулятором, надіслати до нього свої пропозиції, зауваження та побажання, взяти участь у відкритих обговореннях проектів нормативних документів тощо.

 

— Скільки вдалось провести засідань комісії під час воєнного стану?

— Перше засідання в online форматі ми провели вже увечері 25 лютого, тобто наступного дня після початку бойових дій на території України.  Зараз вже можна говорити про декілька місяців продуктивної роботи під час особливого періоду. А точніше протягом 117 днів війни (станом на 21 червня – ред.).

Станом на 20 червня НКРЕКП провела 25 засідань, на яких було прийнято 278 важливих рішень у сфері енергетики та комунальних послуг.

Складні часи потребують від нас самовіддачі, згуртованості, а під час воєнного стану усі зусилля державних органів спрямовані на єдину мету – найскорішу перемогу та забезпечення діяльності Збройних Сил України, військових обласних адміністрацій, безперебійної роботи критичної інфраструктури тощо. Тому комісія проводила свої засідання навіть у вихідні дні та у позаробочий час, словом, тоді, коли це було необхідно. 

Ми не припиняли підтримувати тісні зв’язки з основними державними інституціями, органами місцевої влади, державними та приватними енергетичними компаніями, що забезпечують роботу певних галузей енергетики, операторами енергосистеми та енергетичних ринків, комунальними підприємствами – тобто з усіма тими, з ким працювали й до війни.

Комісія продовжує роботу з інформування громадськості щодо стану сфер регулювання, зокрема, іноземним виданням, інформує експертне середовище про свою діяльність.

Впевнений, що саме завдяки цьому нам й вдалося забезпечити безперебійну роботу енергосистеми України, а побутові та непобутові споживачі, об’єкти критичної інфраструктури, Збройних Сил України та сил територіальної оборони отримують енергетичні ресурси вчасно та у повному обсязі.

 

— Які рішення приймала комісія у цей період?

— Серед ключових рішень, які були прийняті під час воєнного стану, слід назвати такі.

Ті, що стосуються діяльності в усіх сферах регулювання, та пов’язані зі змінами, що зазнала енергетика внаслідок бойових дій:

  • зменшено регуляторне навантаження на ліцензіатів НКРЕКП;
  • спрощено механізм зупинення дії ліцензій;
  • зменшено навантаження на здобувачів ліцензій;
  • анульовано ліцензії 7 компаніям, які контролюються країнами, що здійснюють збройну агресію проти України;
  • при проведенні перевірок ліцензіатів НКРЕКП під час воєнного стану обґрунтованими вважаються, зокрема, такі витрати: відновлення інфраструктури; допомога ЗСУ; підтримка мобілізованих працівників; заходи, пов’язані з евакуацією населення;
  • здійснено захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об’єктів критичної інфраструктури;
  • затверджені зміни до Порядку розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринків електричної енергії та природного газу;
  • спрощено документообіг між НКРЕКП та суб'єктами розслідування (перехід від традиційних засобів зв’язку в формат електронної форми).

Ті, що стосуються захисту прав споживачів:

  • про заборону на відключення споживачів від енергетичних та комунальних послуг на час дії воєнного стану;
  • забезпечення доступності послуг - збереження тарифів для кінцевих споживачів на довоєнному рівні, відсутність нарахування пені та штрафів;
  • збереження стандартів якості та надання компенсацій за їх недотримання (за винятком форс-мажорних ситуацій, спричинених військовими діями);
  • відновлення перевірок суб'єктів господарювання, у тому числі за зверненнями споживачів (4 перевірки);
  • збереження доступу до важливої для споживачів інформації в умовах війни.

Ті, що стосуються регулювання ринку електричної енергії:

  • про забезпечення стабільного функціонування ринку електроенергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку, під час особливого періоду, - завдяки цьому вдалось зберегти європейську модель ринку;
  • спрощено процедуру приєднання до електромереж у період воєнного стану;
  • спрощено процедуру відновлення електричних мереж після пошкоджень внаслідок бойових дій;
  • врегульовано питання функціонування роздрібного ринку електроенергії у період воєнного стану;
  • врегульовано комерційний облік електроенергії на ринку в умовах воєнного стану;
  • забезпечення визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електроенергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час воєнного стану;
  • запроваджено установки зберігання електроенергії - схвалено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі зберігання енергії;
  • Регулятор продовжує працювати над інтеграцією енергетичних ринків.

 

Ті, що стосуються регулювання ринку природного газу:

  • на період воєнного стану Операторам ГРМ, Оператору ГТС та Оператору газосховищ дозволено використання коштів, визначених як плановані тарифні джерела фінансування відповідних інвестиційних програм, на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій, викликаних веденням воєнних дій, а також на першочергові заходи, що безпосередньо спрямовані на забезпечення надійної та безпечної експлуатації та підтримання у належному стані відповідних об’єктів;
  • спрощено процедуру приєднання до газорозподільних систем підприємств з урахуванням їх пріоритетності та стратегічної важливості для держави під час воєнного стану;
  • розширено період, протягом якого непобутовий споживач, який замовив річну потужність на 2022 рік, має право одноразово подати оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/ зменшення) такої потужності;
  • запроваджено правила, відповідно до яких зміна постачальника природного газу непобутовим споживачем може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості (при цьому це не звільняє споживача від обов’язку виконання фінансових зобов’язань);
  • на НКРЕКП було покладено повноваження щодо погодження обсягів втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій на березень-квітень 2022.

Я назвав лише основні рішення, проте їх насправді, як я вже казав, набагато більше. Є серед них також ті, що стосуються регулювання відносин у сфері централізованого постачання та централізованого водовідведення. Тут пріоритетом було забезпечення умов для безперебійне постачання енергоносіїв на об’єкти критичної інфраструктури сфери ЦВВ.

 

— Ви перерахували велику кількість рішень щодо ринку електроенергії, разом з тим гравців галузі цікавить, наприклад, чи веде Регулятор або уряд переговори з міжнародними кредиторами для фінансування дефіциту енергоринку? Які донори або кредитори це можуть бути?

— На це питання відповім так. Наразі НКРЕКП проводить активну співпрацю з міжнародними партнерами. Ми бачимо їх розуміння ситуації, в якій зараз опинилась Україна, її економіка та енергетика, ми бачимо їх повну підтримку, зацікавленість, а також готовність надавати усіляку допомогу.

Така співпраця уже призвела, в тому числі, й до створення Енергетичним співтовариством Фонду енергетичної підтримки України для протидії наслідкам російського вторгнення. Консолідовані кошти цього фонду будуть спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури, яка була пошкоджена або зруйнована внаслідок бойових дій на території України, розпочатих російською військовою агресією.

Крім того, НКРЕКП на нарадах з представниками Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Проєкту енергетичної безпеки Агентства США з міжнародного розвитку (ESP), серед іншого, обговорювалось питання залучення фінансової допомоги для України з метою формування резервного фонду для подальшого направлення на:

  • забезпечення ліквідності ринку електричної енергії;
  • формування стратегічного запасу для проходження осінньо-зимового періоду 2022-2023рр (ремонтна кампанія та забезпечення необхідних запасів палива);
  • формування інвестиційного фонду на відновлення мереж, газотранспортної системи та інших об'єктів енергетичної галузі після закінчення воєнних дій на території України.

 

— Яким ви бачите шляхи виплат боргів перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, які чи не найбільше серед інших втратили активів або доступ до них? Як їм прогнозувати виплати перед банками-кредиторами, серед яких є, зокрема ЄБРР?

— В Україні, для вирішення питань пов’язаних із боргами перед ВДЕ було успішно реалізовано ряд механізмів.   

Це й залучення кредитних коштів шляхом підписання НЕК «УКРЕНЕРГО» кредитних угод з банківськими установами. Завдяки цьому вдалось залучити 10,25 млрд. грн та частково погасити заборгованість перед виробниками електричної енергії яка склалась у 2020 році.

Це також надання державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитом, що залучався НЕК «Укренерго». Державна гарантія надавалась за запозиченнями, сума яких не перевищує 22,8 млрд. грн

В подальшому для розрахунків за борговими зобов’язаннями перед ВДЕ може використовуватись практика залучення кредитних коштів та надання державних гарантій.

Крім цього, погашення заборгованості можливе за рахунок донорських коштів, пільгових кредитів та інших запозичень.

Додатковим джерелом надходжень, що можуть бути використані ДП «Гарантований покупець» для погашення заборгованості перед ВДЕ, може бути запровадження нових механізмів стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ а саме:

-           надання права виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії виходити з балансуючої групи гарантованого покупця та вільно продавати електричну енергію (Feed-in-Premium/Contract for difference);

-           запровадження системи видачі гарантій походження та зелених сертифікатів, що використовуються для надання підтримки.

Крім цього, додатковим джерелом надходжень може бути надання можливості ДП «Гарантований покупець» здійснювати експорт електричної енергії, виробленої з ВДЕ.

Також, слід наголосити, що Торгово-промисловою палатою України засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Отже, суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії з ВДЕ, мають право на відтермінування виплат перед банками-кредиторами.

 

— Джерела на ринку повідомляють, що деякі його учасники прагнуть утворити єдиного державного експортера електроенергії. Чи знайомі такі плани Регулятору? Чи відповідають такі плани принципу недискримінаційності та рівності можливостей для всіх учасників на ринку?

— Перш за все, необхідно наголосити, що положеннями статті 39 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що пропускна спроможність міждержавних перетинів розподіляється на аукціонах, які проводяться за процедурою електронного аукціону з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Під час розподілу пропускної спроможності не допускається дискримінація зареєстрованих учасників, які бажають отримати фізичне право на передачу.

Розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів здійснюється відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, затвердженого НКРЕКП.

Як ви знаєте, результати аукціонів регулярно оприлюднюються на сайті аукціонної платформи НЕК «Укренерго» та доступні до перегляду за посиланням https://eap-office.ua.energy/pages/dashboard.

Для прикладу, відповідно до результатів одного з добових аукціонів у червні за напрямком Україна-Молдова право на доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів отримали 5 компаній. А за напрямком Україна-Польща право на доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів отримали 2 компанії.

 

— Які подальші кроки Регулятор планує робити з прайс-кепами на організованих сегментах ринку електроенергії?

— В умовах воєнного стану головним завданням держави в цілому, у тому числі Регулятора є забезпечення стабільності та прогнозованості цін, включаючи ціни електричної енергії.

Ринок електричної енергії в Україні доволі динамічний, тому зараз складно спрогнозувати майбутні кроки у цьому напрямку, але НКРЕКП здійснює постійний  моніторинг та аналіз роботи ринку та приймає оперативні рішення з метою стабілізації ситуації на ньому.

 

— Чи підтримує Регулятор наказ Міненерго №187, згідно з яким всіх постачальників зобов’язали купувати не менше 10% портфелю споживання на РДН? Чи підвищив такий наказ попит на РДН з 1 червня?

— На сьогоднішній день цей наказ не був офіційно опублікований, а відтак не набув чинності. Відповідно жодного впливу на діяльність постачальників та на попит РДН він не мав.

Крім цього, Міністерство енергетики України 15 червня 2022 року прийняло наказ № 205, яким скасувало наказ Міністерства енергетики України від 26.05.2022 № 187. Зараз цей наказ знаходиться на юстуванні.

 

— Багато постачальників електроенергії скаржаться на те, що на сьогодні треба подавати велику кількість звітності у форматі Excel. Чи не планує Регулятор створити єдину платформу для подачі цієї звітності, уніфікувати її? 

— Наразі форми звітності подаються постачальниками електричної енергії виключно в електронному вигляді з накладеними ключами електронного підпису (КЕП) на електронні адреси, оскільки в НКРЕКП відсутнє відповідне програмне забезпечення для збору та аналізу даних.

Регулятор планує запровадити електронну платформу для подання форм звітності усіма учасниками ринку та працює у цьому напрямку, у тому числі із залученням допомоги міжнародних донорів.

 

— Що робити постачальникам універсальних послуг, які не можуть оплатити тариф на передачу, оскільки останні не отримують кошти від «Гарантованого покупця»? «Укренерго» вже подає позови проти ПУПів.

— Питання виконання спеціальних обов’язків, покладених Урядом на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії у частині надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, на сьогодні врегульовується не лише постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (Положення № 483), а і низкою наказів Міністерства енергетики України.

Зокрема, положеннями наказу Міненерго від 21.03.2022 № 132 «Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період» передбачена можливість для постачальників універсальних послуг (ПУП) здійснювати купівлю необхідних обсягів у ДП «Гарантований покупець» за ціною, яка склалась у відповідний розрахунковий період на ринку «на добу наперед» з можливістю оплати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а також можливість здійснення зарахування зустрічних вимог визначених непогашених грошових зобов’язань між виробниками, гарантованим покупцем та ПУП.

Водночас, НКРЕКП в межах своїх повноважень крім вже перерахованих заходів, підготовлено проєкт постанови КМУ, яким передбачено покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану, з метою запровадження механізму спрямування коштів таких учасників ринку на оплату послуг постачальників універсальних послуг, що надаються гарантованому покупцю відповідно до Положення № 483.

На сьогодні НКРЕКП проведено консультації із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо зазначеного проєкту постанови, який у встановленому порядку було надіслано до Кабінету Міністрів України для розгляду та подальшого прийняття.

 

— Як під час війни налагоджена співпраця НКРЕКП зі споживачами? Чи мають вони змогу надсилати скарги та звернення? 

— Можна сказати, що модель спілкування зі споживачами була відпрацьована ще з часів пандемії. Вже всі ми звикли до того, що через месенджери, наприклад, можна передавати показники лічильників та здійснювати оплату за послуги. Крім того споживачі мають змогу через електронні комунікаційні пристрої надавати скарги/пропозиції в тому числі й до НКРЕКП про якість послуг чи інші важливі моменти роботи енергосистеми.

Під час воєнного стану інформування споживачів про аварійні відключення перейшли в формат інформування через SMS або месенджери, щоб на електронних ресурсах не публікувати інформацію про об’єкти критичної інфраструктури.

І таких прикладів багато, і тому, з впевненістю можу сказати, що діджиталізація енергетики, яка розвивається зараз дуже стрімкими темпами, в майбутньому буде основою сучасної економіки та енергетичної безпеки держави.

 

— Чи контактує НКРЕКП з міжнародними партнерами під час воєнного стану? Що відбувається у сфері міжнародних зв’язків Регулятора?

— Так, і в цій сфері у нас йде доволі жвава робота. Від початку введення в Україні воєнного стану у нас відбулось більше 20 зустрічей з нашими міжнародними партнерами,  представниками об’єднань та асоціацій національних енергетичних регуляторів європейських країн, з представниками національних регуляторів. Зокрема, в мене була зустріч з Головою Регіональної асоціації органів регулювання енергетики (ERRA) Майєю Мелікідзе. Ми також брали участь в форумі водопостачальних підприємств у м. Бидгощ, Польща та online дебатах Флорентійської школи регулювання.    

Ми вдячні національним регуляторам країн-партнерів за чітку позицію з підтримки України, за підтримку НКРЕКП. Ми вже відчули результати такої їх злагодженої роботи, коли українська енергосистема була синхронізована з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E. Президент України В. Зеленський назвав цю подію набуттям членства у енергетичному Євросоюзі.

Ми також висловлюємо вдячність Енергетичному співтовариству за створення Фонду енергетичної підтримки України для протидії наслідкам російського вторгнення.

 

— Яку ще допомогу надавала комісію допомогу для фронту?

— Ми розуміємо, що в  умовах збройної агресії з боку Російської Федерації проти України Збройні Сили, сили територіальної оборони, громадяни України, волонтери, благодійні та інші організації й установи потребують грошової та іншої допомоги.

НКРЕКП вийшла з пропозицією до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України з метою спрямування частини коштів Комісії у сумі 359 млн грн на вирішення першочергових потреб Збройних Сил України. Верховна Рада України підтримала ініціативу НКРЕКП, прийнявши відповідний закон, а Президент України його підписав.

7 травня Кабмін прийняв відповідне розпорядження, згідно з яким ці кошти планується спрямувати Міністерству оборони України за спеціальним фондом держбюджету на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння військової техніки для потреб Збройних Сил.

Також деякі співробітники Комісії були призвані до лав ЗСУ та сил Територіальної оборони. Кожен з працівників, хто мав змогу, добровільно перераховував та перераховує кошти на закупівлю амуніції, інших необхідних речей для спорядження призваних колег. Були також інші благодійні та волонтерські ініціативи керівництва НКРЕКП для підтримки окремих підрозділів українського війська.

Насамкінець хотів би зауважити, зараз керівництво та колектив комісії працюють в надзвичайному режимі, виконуючи завдання Президента, військових обласних адміністрацій, Кабінету Міністрів.

 Сподіваюсь, що скоро настане перемога, й ми зможемо перейти до роботи за умов мирного часу, до відновлення енергетики, інфраструктури, комунальної сфери.

Віримо в Збройні Сили України!

 

Досьє «ЕнергоБізнесу»

Костянтин Ущаповський, Голова Національної  комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Освіта:  Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»  (1996 р., спеціалізація «Теплові електричні станції», кваліфікація – інженер-теплоенергетик);  Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2000 р., спеціалізація «Фінанси», кваліфікація – економіст).

З 2012 року - кандидат економічних наук. З 2017 року - доктор економічних наук.

Кар’єра:  1997 - 1999 рр. – інженер диспетчерської служби, диспетчер НЕК «Укренерго»; 1999 - 2005 рр. -  заступник начальника диспетчерської служби, начальник оперативно-диспетчерського управління АК «Київенерго»; 2005 - 2014 рр. -  перший заступник директора - головний диспетчер ДП «НЕК «Укренерго»;  2014 - 2015 рр. – директор ДП «НЕК «Укренерго».  Має досвід роботи в електроенергетичній галузі більше 25 років. 29 грудня 2021 р. призначений на посаду члена НКРЕКП, 22 лютого 2022 р. був обраний головою комісії.