Йдеться про завершення строку виконання функцій постачальників універсальних послуг (ПУП), визначеного Законом України «Про ринок електричної енергії», без належного нормативного врегулювання подальшої моделі.
Закон прямо встановлює граничний строк виконання функцій ПУП до 01.01.2026. Станом на кінець 2025 року відповідні зміни до законодавства не ухвалені, конкурс Кабінетом Міністрів не проведений. Фактично ринок входить у 2026 рік без чіткої де-юре відповіді на питання: на якій правовій підставі продовжує діяти універсальна послуга.
За наявною інформацією від профільного Комітету ВРУ, парламентський розгляд питання можливий лише на першому пленарному тижні січня 2026 року. З урахуванням процедурних строків ухвалення, підписання та набрання чинності відповідних змін, навіть оптимістичний сценарій означає щонайменше кілька тижнів регуляторної паузи.
Юридичні наслідки для моделі універсальної послуги
Формально після 1 січня 2026 року відсутні правові підстави для:
- виконання спеціальних обов’язків (ПСО);
- надання універсальної послуги побутовим споживачам;
- купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у межах відповідної моделі.
Відповідно до Правил роздрібного ринку, договори універсальної послуги з побутовими споживачами у такій ситуації підлягають автоматичному припиненню. Це створює ризик переходу постачання електроенергії населенню в ринковий сегмент — із цінами, що суттєво перевищують чинний тариф у 4,32 грн/кВт·год і можуть сягати 10–12 грн/кВт·год у пікові періоди.
Де-факто регулювання і легітимні очікування
Водночас дії держави демонструють іншу логіку. Урядом встановлено тарифи для населення до 30 квітня 2026 року, здійснюються авансові платежі в межах ПСО за січень 2026 року. Це фактично підтверджує намір зберегти чинну модель принаймні тимчасово.
У такій ситуації у постачальників формуються обґрунтовані легітимні очікування щодо правомірності продовження виконання функцій ПУП. Практика Верховного Суду допускає судовий захист у випадках, коли негативні наслідки нормативної бездіяльності держави не можуть бути покладені на суб’єктів господарювання.
Однак судовий захист бізнесу не усуває ключового ризику — цінового та соціального ефекту для споживача, якщо ринок отримає суперечливі сигнали або різні підходи до трактування правового статусу ПУП.
Системний ризик для ринку
Проблема виходить за межі окремих компаній чи правових спорів. Йдеться про:
- фрагментацію правил постачання;
- ризик неоднакової цінової практики;
- втрату довіри споживачів до регуляторної моделі;
- необхідність екстреного бюджетного або політичного реагування вже після виникнення кризи.
Для ринку електроенергії, який і так працює в умовах війни, дефіциту інвестицій та високої волатильності, такий сценарій є вкрай небажаним.
Висновок
Станом на 1 січня 2026 року існує ситуація, коли де-юре підстави для виконання функцій ПУП відсутні, але де-факто держава продовжує регулювати модель універсальної послуги. Така регуляторна невизначеність не може бути довготривалою.
Єдиним системним рішенням є своєчасне законодавче врегулювання статусу ПУП на перехідний період із чітким визначенням строків і умов нової моделі. Інакше ринок ризикує зіткнутися не з теоретичними правовими колізіями, а з практичними наслідками у вигляді різкого зростання цін для побутових споживачів — із усіма соціальними та економічними наслідками.
