Дмитро Мосієнко
З 1 липня 2023 року в Україні підвищили податок на додану вартість (ПДВ) на пальне до 20%, який з березня 2022 року сплачувався на рівні 7%. Окрім цього, почали діяти довоєнні ставки акцизів, зокрема на бензин - 213,5 євро/1000 літрів, на ДП - 139,5 євро/1000 літрів.
Певні «ворушіння» цін протягом останнього тижня у червні, перед Днем Х, мабуть, і cпровокували черги, які в стилі «березень 2022» вишукувались перед АЗК деяких операторів. Вже 1-2 липня стало очевидно, що це певною мірою був психоз, адже всім нам ті перші дні війни незабутні.
Нагадаємо, за тиждень — з 23 по 30 червня — деякі мережі АЗС підвищили ціни на пальне на 0,2-3,2 грн/л. Великі мережі АЗС також почали "накручувати" ціни. На 1 грн/л бензини "підросли" на станціях KLO, а державна мережа U.GO (Колишнє Глузко) підняла ціни на 0,57-1,43 грн/л.
Деякі експерти прогнозували від 7 до 10 гривень за літр, залежно від котирувань нафти. «На нас чекає зростання цін від 7 до 10 гривень, залежно від котирувань на той момент… Зростання цін на стелах буде не пропорційне зростанню самого пального, частину компенсують зниженням маркетингових знижок. Умовно це буде виглядати як три-п'ять гривень на стелі прикрутять, решту відріжуть від будь-яких бонусів", - написав засновник групи Prime Дмитро Льоушкін, хоча на стелах групи наважились на підвищення лише на 2 грн./літр. Фактичних підтверджень про підвищення на 7 грн. (не кажучи про 10 грн.) протягом минулого тижня ми не знайшли.
Нагадаємо, що під час гострої кризи пального в Україні навесні і влітку 2022 року ціни на дизельне пальне і бензин досягали 60 грн за літр, проте вже цього літа їх вартість за рахунок ринкових механізмів впала до приблизно 42-46 грн. за літр.
Протягом весни 2023-го, попри війну і всю розруху-руїну (чи завдяки їй?), в Україні спостерігалась тенденція до зниження вартості пального, що, водночас, відбивало і світовий тренд. За три місяці з початку березня ціна на бензин марки А-95 впала на 4 гривні. Таку ж траєкторію показало і дизпальне. Причин цьому було декілька – з одного боку, запаси і ті «ринкові м’язи» (банківський, логістичний, трейдинговий досвід), які оператори українського паливного ринку змогли «підкачати» протягом 15 місяців конфлікту, з іншого боку, падіння цін на нафту взагалі, і особливо (понад $20/бар) на російський Юралз, який залишається сировиною не тільки для болгарського НПЗ в Бургасі, угорських і словацьких НПЗ, а й для низки операторів в Середземноморському регіоні. Ринкове здешевлення досягло таких пропорцій, що посадовці стали сміливо давати вельми оптимістичні прогнози стосовно збереження стабільності на паливному ринку, попри стрибок податків.
Міністр Палива й Енергетики Герман Галущенко назвав український ринок пального висококонкурентним і зазначив, що це не дасть мережам АЗС сильно "накрутити" ціни. Спілкуючись з УНІАН він зазначив: "Коливання цін були великі, навіть коли відпустили ціни. Вони підіймались до 60 грн за літр, потім падали до 40 грн за літр. Подивимся зараз, як відреагує ринок. Але я не думаю, що дуже сильно зміняться ціни, тому що ринок досить насичений конкуренцією", - сказав Галущенко. Тож, його слова певною мірою вже підтвердилися, однак і зараз не зрозуміло, що це було – вміння читати нові ринкові тренди чи просто поінформованість про руїну в економіці.
Водночас, міністр не уточнив на скільки саме може зрости пальне на його думку. Він додав лише, що конкретні цифри будуть зрозумілі вже в липні.
Верховна Рада з 1 липня повернула довоєнний податок на додану вартість (ПДВ) на паливо, тобто підвищила його з 7 до 20 відсотків.
Одночасно відбулося значне збільшення акцизу на пальне. Він становив 52 євро на 1000 літрів, а можновладці планували збільшити його для бензинів та дизпального до 175 євро і до 129,5 євро для автогазу. Врешті решт, для «бензинщиків» акциз підтягнули до Є213,5/1000літрів, для ДП = Є139,5/1000л, а для скрапленого ж газу (LPG) залишили Є52/1000л, і в цьому, як зазначають експерти пропанового ринку, є чимала перемога.
Енергетичний реалізм
Одним із позитивних моментів у тих рішеннях, які були прийняті й втілені в оподаткуванні паливного ринку, став реалізм влади у відношенні до такого популярного і демократичного ресурсу як скраплений газ (LPG).
Попри очікуваний стрибок акцизу до Є129,5/1000л, він залишився на пільговому рівні минулого року. Як пояснив у розмові з «ЕнергоБізнесом» голова Української Асоціації Скрапленого Газу (УАСГ) Станіслав Батраченко, для того була ціла низка причин.
Демократичний і популярний ресурс, споживання якого в Україні невпинно зростало з 2013 року, а перед війною навіть перетнуло межу 2 млн т на рік, у військовий час не тільки зазнав найбільших втрат – ринок скоротився на 40%, але водночас, зазнав суттєвих структурних змін.
Раніше український ринок LPG невпинно зростав перш за все за рахунок автогазу, встановлення газобалонного обладнання на бензинові, а з часом і дизельні авто, і це стало досить актуальною нішею бізнесу.
Але 2022 рік змінив все докорінно. Споживання автогазу, як ми зазначили, скоротилось майже на половину. Водночас, споживання побутового пропан-бутану найнезахищеними верствами населення, часто на постраждалих від ракетних атак або окупації територіях стало стрімко зростати. За словами Станіслава Батраченка, у 2022 році в Україні було закуплено понад 200 тисяч сучасних композитних газових балонів. Лише у листопаді 2022 року їх було закуплено понад 80 тисяч, — зазначив С. Батраченко.
«Хітом продажів» став 5-літровий балон, який виручав і виручає і бійців в окопах і бліндажах, і людей, які були змушені залишити свої домівки і переселитись у позбавлені опалення, природнього газу та електрики приміщення.
Нова хвиля цієї проблеми прийшла разом із руйнуванням Каховської дамби, що призвело до подальшого зростання попиту на пропан-бутан, а також і на нові тисячі балонів. Зрозуміло, що підвищення податків на цей, зараз без перебільшення, гуманітарний ресурс – це останнє, чого б громадяни очікували від влади в цей складний час.
Не слід забувати і про те, що скраплений газ залишається важливою альтернативою природньому газу — на Житомирщині, Київщині, на Одещині, в Дніпропетровській області, у постраждалих регіонах Миколаївської, Запорізької, Херсонської областей, де під час збирання врожаю на ньому працюють сушарки, елеватори та інша сільськогосподарська техніка.
