"Парадокс". Фінляндія не знайшла в Україні, кому дати кредит на маневрову генерацію

Він назвав це "парадоксом", бо українські інвестори стикаються зі складнощами у пошуку фінансування енергетичних проєктів. Але водночас не користуються наявними для цього можливостями.
"Finnvera має бюджет на  2024 рік на Україну у розмірі 50 млн євро. Треба зазначити, що це пробний крок, бо минулого року через війну не було зовсім нічого", – вказав Петрик.
В проєкт у приблизно в половину з зазначеної суми увійшла одна з фінських технологічних компаній. Але цей проєкт не є енергетичним, вказав Петрик.
"Попри наші намагання, поки що не видно кандидатів на решту бюджету в нашому сегменті. Звичайно, у Finnvera є критерії відбору, і на цьому етапі найбільшу вагу має кредитоздатність отримувача експортних гарантій, навіть не життєздатність інвестиційного проєкту", – каже представник Wärtsilä Energy.
На його думку, це пов’язано з тим, що в українській енергетиці існує "дефіцит розуміння засад створення інвестиційно-привабливого поля, якщо мова не про "зелені" чи якісь інші спеціальні тарифи".
"Для масштабування програми створення розподіленої високоманевреної генерації не обійтися без залучення МФО та фондів держав-партнерів", – констатував Петрик.
Українська влада стимулює розбудову нової маневрової генерації через різні заходи. Але, наприклад, пільгова кредитна програма 5-7-9, якою з літа можна користуватися для придбання газопоршневих станцій, не буде ефективною для створення децентралізованої енергосистеми.
Пільговий кредит у 150 млн грн – такою є максимальна сума займу по 5-7-9 на газопоршневу станцію – "ніяк не допомагає" у створенні повноцінної електростанції на 20 чи 30 МВт, пояснює представник Wärtsilä Energy. Сума вкладень у побудову 1 МВт газопоршневої станції коштує від 1 млн євро.
Ефективними з погляду балансування енергосистеми можуть бути станції потужністю від 10 МВт, які здатні реагувати на команди диспетчера щодо збільшення чи зупинки генерації, додає представник Wärtsilä Energy.