* Початок і продовження в «Енергобізнесі» № 39 і 40.
Енергоблок № 1 Запорізької АЕС
Розглянуто «Звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків №1, №2 ВП Запорізької АЕС. Комплексний аналіз безпеки енергоблока №1». 21.1.59.ЗППБ.00.
Звіт розроблено відповідно до стандарту підприємства (галузевого документа) «Вимоги до структури та змісту звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків діючих АЕС».
Повний звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №1 складається з 15 звітів, 14 з яких представляють окремі звіти з аналізу кожного фактора безпеки.
Комплексний аналіз безпеки (п'ятнадцятий звіт) являє собою компіляцію звітів за кожним із 14 чинників безпеки, включно з чинником безпеки ФБ-3 «Кваліфікація обладнання».
Кваліфікацію обладнання енергоблока №1 виконано за двома факторами: на «жорсткі» умови довкілля і на сейсмічні впливи.
Кваліфікація на «жорсткі» умови середовища означає перевірку виконання обладнанням проєктних функцій за параметрів довкілля, що відповідають максимальній проєктній аварії (втрата теплоносія під час розриву першого контуру).
Кваліфікація на сейсмічні впливи означає перевірку виконання обладнанням проєктних функцій за максимального розрахункового землетрусу (МРЗ) і проєктного землетрусу (ПЗ).
Кваліфікацію обладнання енергоблока №1 проводили в обсязі спеціально розроблених переліків (на «жорсткі» умови і на сейсмічні впливи), які були узгоджені з Державною інспекцією з регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні (ДІЯРУ).
Розроблення переліків обладнання, що підлягає кваліфікації, виконано на підставі вимог документів:
1) галузева «Програма робіт з кваліфікації обладнання енергоблоків АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»;
2) стандарт підприємства «Кваліфікація устаткування і технічних пристроїв. Загальні вимоги»;
3) станційна програма Запорізької АЕС «Програма виконання робіт з кваліфікації обладнання енергоблоків №№1-6 ВП «Запорізька АЕС».
Слід зазначити, що ці три документи є внутрішніми документами і не мають юридичної сили.
Кваліфікація обладнання на «жорсткі» умови середовища
Основним методом кваліфікації електротехнічного обладнання, засобів контролю та управління на «жорсткі» умови навколишнього середовища був метод випробувань або комбінація методів випробувань і аналізу.
Кваліфікації на «жорсткі» умови середовища, згідно з переліком, підлягало 707 од. обладнання різних типів.
Виконано кваліфікацію для 606 од. обладнання.
При цьому встановлено, що залишковий ресурс електроприводів арматури різного типу, перетворювачів тиску, кабелів становить від 13 до 17 років.
Кваліфікація не виконана для 99 датчиків тиску та одного типу контрольного кабелю (КМПЕВЕ).
Щодо обладнання, за яким кваліфікацію не виконано або виконано частково, розроблено та вжито компенсуючих заходів.
Кваліфікація обладнання на сейсмічні впливи
Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних зонах України» майданчик Запорізької АЕС перебуває в сейсмічній зоні інтенсивністю МРЗ-7 балів і ПЗ-6 балів.
Сейсмічну кваліфікацію виконано здебільшого для тепломеханічного обладнання (компоненти 1 контуру, посудини високого тиску, резервуари, теплообмінники, насоси, опори обладнання тощо); вона включає розрахунковий аналіз міцності.
У цьому разі слід мати на увазі, що згідно з нормативною документацією з влаштування та безпечної експлуатації устаткування і трубопроводів атомних станцій у технічній документації, що поставляється разом з устаткуванням, не потрібно було подавати розрахунки на міцність. Замість розрахунків достатньо було навести висновки з розрахунків на міцність або витяги з розрахунків.
Як сейсмічні вимоги до кваліфікації обладнання енергоблока №1 ЗАЕС використано дані щодо пікового прискорення 0,17g на поверхні ґрунту, що відповідає максимальному розрахунковому землетрусу (МРЗ), який дорівнює 7 балам.
Сейсмічну кваліфікацію виконано для 93,2% тепломеханічного обладнання та для 100% електротехнічного обладнання.
Для обладнання з невстановленою кваліфікацією наведено рекомендації щодо підвищення рівня кваліфікації.
Виявлені недоліки здебільшого полягали у відсутності проєктних кріплень, у неякісному анкеруванні обладнання.
Виявлено та усунуто 198 зауважень щодо тепломеханічного обладнання та 494 зауваження щодо електротехнічного обладнання, засобів контролю та управління.
Додатково на вимогу Держатомрегулювання було проведено роботи зі встановлення кваліфікації вимикальних пристроїв на сейсмічні впливи.
Під час оцінювання стану кваліфікації обладнання енергоблока №1 на «жорсткі» умови довкілля та сейсмічні впливи не було виявлено ефектів старіння, які погіршують кваліфікаційні характеристики обладнання.
Цей висновок суперечить визначенню поняття «старіння». Згідно з нормативним документом «Загальні положення безпеки атомних станцій» (2.82) старіння являє собою процес зміни з часом характеристик конструкцій, систем (елементів).
У процесі експлуатації відбувається витрачання ресурсу, знос, вплив циклічності, вібрації, корозії на стан обладнання, тому старіння завжди має місце і впливає на властивості обладнання.
Енергоблок № 3 Запорізької АЕС
Розглянуто «Звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків № 3, №4 ВП Запорізької АЕС. Комплексний аналіз безпеки енергоблока №3». 21.3.59.ЗППБ.00, який розроблено у повній відповідності до звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №1.
Кваліфікацію обладнання енергоблока №3 виконано за двома факторами: на «жорсткі» умови довкілля і на сейсмічні впливи.
Кваліфікацію обладнання проводили в обсязі спеціально розроблених переліків (на «жорсткі» умови і на сейсмічні впливи), які були узгоджені з Державною інспекцією з регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні (ДІЯРУ).
Розроблення переліків обладнання, що підлягає кваліфікації, виконано на підставі вимог тих самих документів, які були використані на блоці №1.
Кваліфікація обладнання на «жорсткі» умови середовища
За підсумками проведення заходів із кваліфікації початковий перелік обладнання, що підлягає кваліфікації, було відкориговано. Було встановлено, що кваліфікації на «жорсткі» умови підлягає:
1) 393 од. тепломеханічного обладнання;
2) 11 од. електротехнічного обладнання;
3) 447 од. засобів вимірювання та управління.
Коригування початкового переліку обладнання, що підлягає кваліфікації, здійснювалося з урахуванням того, що кваліфікації не підлягає обладнання:
1) що не містить електричних компонентів і є пасивним елементом;
2) умови нормальної експлуатації якого (робочі параметри) є більш жорсткими, ніж умови довкілля під час проєктних аварій, і періодичні експлуатаційні випробування демонструють працездатність обладнання за цих умов;
3) яке повністю виготовлене з металевих матеріалів, несхильних до впливу зовнішніх чинників навколишнього середовища;
4) працездатність якого можна повністю відновити за допомогою заміни компонентів, схильних до старіння (прокладки, ущільнення, мастило тощо);
5) яке підлягає заміні до закінчення проєктного терміну експлуатації енергоблока №3 ВП Запорізької АЕС.
Основним методом кваліфікації електротехнічного обладнання, обладнання вимірювання та управління на «жорсткі» умови довкілля є метод випробувань або комбінація методів випробувань і аналізу (наприклад, адаптація раніше виконаних випробувань однотипного обладнання.
Кваліфікація обладнання на сейсмічні впливи
У вступній частині звіту з кваліфікації обладнання на сейсмічні впливи зазначено, що в проєкті Запорізької АЕС було прийнято МРЗ, що дорівнює 6 балів і ПЗ, що дорівнює 5 балів. Виходячи з цих умов проводився розрахунок будівель, споруд, обладнання та трубопроводів на сейсмічні впливи.
На вимогу регулятора було проведено додаткове інструментальне дослідження сейсмічної небезпеки майданчика Запорізької АЕС.
За результатами додаткового дослідження ухвалено технічне рішення 00.ЗС.0.ТР.11363 від 17.06.2015 «Про введення в дію сейсмічних характеристик майданчика Запорізької АЕС як вихідних даних для оцінювання сейсмостійкості устаткування, трубопроводів, будівель і споруд енергоблоків №№ 1÷6 та ТЗВ».
Згідно з цим технічним рішенням з метою максимального врахування всіх можливих сейсмічних впливів на майданчику Запорізької АЕС, як вихідні дані використовували пікові прискорення на поверхні ґрунту (МРЗ) 0,17g та (ПЗ) 0,085, що відповідає МРЗ, що дорівнює 7 балам, та ПЗ, що дорівнює 6 балам.
Таким чином, перелік обладнання, що підлягає кваліфікації на сейсмічні впливи, було відкориговано. Було встановлено, що кваліфікації підлягають:
1) арматура – 868 од;
2) вимикальні пристрої – 156 од;
3) баки – 31 од;
4) локалізуюча арматура – 531 од;
5) насоси – 43 од;
6) тепломеханічне обладнання резервної дизель-електричних станцій – 180 од;
7) обладнання кондиціонування та вентиляції – 233 од;
8) електротехнічне обладнання – 214 од;
9) обладнання вимірювання та управління – 1214 од.
У підсумку, кваліфікація обладнання енергоблока №3 ВП ЗАЕС на «жорсткі» умови і сейсмічні впливи встановлена для переважної (понад 90%) кількості обладнання. Для обладнання, кваліфікація якого не встановлена або встановлена частково, реалізовано компенсуючі заходи для підтвердження кваліфікаційних характеристик.
Енергоблок № 5 Запорізької АЕС
Розглянуто «Звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №5 ВП Запорізької АЕС. Комплексний аналіз безпеки енергоблока №5». 21.5.59.ЗППБ.00, який розроблено у повній відповідності до звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків №1,3.
Кваліфікацію обладнання проводили в обсязі спеціально розроблених переліків (на «жорсткі» умови і на сейсмічні впливи), які були узгоджені з регулятором.
Розроблення переліків обладнання, що підлягає кваліфікації, виконано на підставі вимог тих самих документів, які були використані на блоці №1.
Кваліфікація обладнання на «жорсткі» умови середовища
Розроблення переліку обладнання, що підлягає кваліфікації на «жорсткі» умови довкілля, проводили за принципами, що зазначені в умовах формування переліку кваліфікації обладнання блоку №3.
Значну частину робіт із кваліфікації обладнання блоку №5 проведено з урахуванням результатів кваліфікації однотипного обладнання енергоблока №1 методом адаптації.
Перелік кваліфікації обладнання на «жорсткі» умови середовища включав 1217 од. Кваліфікацію пройшло 1121 од. обладнання, 96 од. обладнання не пройшли кваліфікацію.
Після заміни 96 од. обладнання все обладнання було кваліфіковано на «жорсткі» умови середовища.
Кваліфікація обладнання на сейсмічні впливи
Перелік кваліфікації обладнання на сейсмічні впливи включав 3093 од. обладнання.
Загальна кількість обладнання, що пройшло кваліфікацію, становила 3081 од.
Щодо 12 од обладнання розроблено компенсуючі заходи, які дають змогу встановити, що все обладнання енергоблока №5 пройшло кваліфікацію на сейсмічні впливи.
Кваліфікацію на сейсміку проводили відповідно до технічного рішення 00.ЗС.0.ТР.11363 від 17.06.2015 «Про введення в дію сейсмічних характеристик майданчика Запорізької АЕС як вихідних даних для оцінювання сейсмостійкості обладнання, трубопроводів, будівель і споруд енергоблоків №№ 1 ÷ 6 і ОСО».
Згідно з цим технічним рішенням з метою максимального врахування всіх можливих сейсмічних впливів на майданчику Запорізької АЕС, як вихідні дані використовували пікові прискорення на поверхні ґрунту (МРЗ) 0,17g та (ПЗ) 0,085, що відповідає МРЗ, що дорівнює 7 балам, та ПЗ, що дорівнює 6 балам.
Енергоблок №3 Рівненської АЕС
Розглянуто «Звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП Рівненської АЕС. Комплексний аналіз безпеки енергоблока №3». 22.3.133.ЗППБ.06.
Звіт розроблено відповідно до стандарту підприємства (галузевого документа) «Вимоги до структури та змісту звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків діючих АЕС». У звіті наведені результати аналізу 14 чинників безпеки, однак. структура звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 Рівненської АЕС відрізняється від структури звітів по Запорізькій АЕС.
Повний звіт складається з шести розділів.
Глава 1: результати аналізу факторів безпеки (ФБ-1) – (ФБ-4).
Глава 2: результати аналізу факторів безпеки (ФБ-5) – (ФБ-7).
Глава 3: результати аналізу факторів безпеки (ФБ-8) – (ФБ-9).
Глава 4: результати аналізу факторів безпеки (ФБ-10) – (ФБ-13).
Глава 5: результати аналізу фактора безпеки ФБ-14.
Глава 6: комплексний аналіз безпеки.
Комплексний аналіз безпеки являє собою компіляцію звітів за кожним із 14 чинників безпеки, включно з чинником безпеки ФБ-3 «Кваліфікація обладнання».
Кваліфікацію обладнання проводили в обсязі спеціально розроблених переліків (на «жорсткі» умови і на сейсмічні впливи), які були узгоджені з регулятором.
Кваліфікація обладнання на «жорсткі» умови середовища
До переліку обладнання, що підлягає кваліфікації на «жорсткі» умови довкілля, входило 1299 од. обладнання.
Кваліфікацію встановлено для 1298 од. обладнання, кваліфікацію не встановлено для 1 од. обладнання.
Кваліфікація на сейсмічні впливи
Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних зонах України» майданчик Рівненської АЕС перебуває в сейсмічній зоні інтенсивністю МРЗ, що дорівнює 6 балів.
Кваліфікацію обладнання на сейсмічні впливи проводили за умови пікового прискорення на поверхні ґрунту 0,1g, тобто за умови максимального розрахункового прискорення (МРП), що дорівнює 6 балам.
До переліку обладнання, що підлягає кваліфікації на сейсмічні впливи, входило 4313 од. обладнання.
Кваліфікація встановлена для 3819 од. обладнання, кваліфікація не встановлена для 463 од. обладнання.
У результаті робіт із кваліфікації обладнання за блоком№ 3 було розроблено 66 документів (звіти, технічні рішення, методики, програми), які було погоджено з регулятором.
Енергоблок №3 Південноукраїнської АЕС
Розглянуто звіт «Південноукраїнська АЕС. Енергоблок №3. Звіт з періодичної переоцінки безпеки. Комплексний аналіз безпеки». ЗППБ.3.00.39.00.
Звіт з періодичної переоцінки безпеки розроблено відповідно до нормативних документів:
1) Загальні положення безпеки атомних станцій;
2) Вимоги щодо оцінки безпеки атомних станцій;
3) Стандарт підприємства «Вимоги до структури та змісту звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків діючих АЕС»
Оцінювання безпеки енергоблока здійснювали за 14 факторами безпеки, як і під час переоцінки безпеки вищевказаних енергоблоків Запорізької АЕС.
За результатами переоцінки безпеки складено 15 звітів, 14 з яких являють собою звіти за 14 факторами безпеки, 15-й звіт є комплексним звітом, який є компіляцією 14 звітів за кожним із факторів безпеки.
Що стосується кваліфікації обладнання, то цей вид діяльності включав кваліфікацію обладнання на «жорсткі» умови середовища і на сейсмічні впливи.
У переліку нормативних документів, використаних під час кваліфікації обладнання, перелічено вісім документів, які є внутрішніми документами, і серед них немає жодного нормативно-правового акта, що має юридичну силу.
Кваліфікація обладнання на «жорсткі» умови середовища
Згідно з планом, кваліфікації підлягало 1134 од. обладнання енергоблока.
Кваліфікацію виконано для 1120 од. обладнання, для 14 од. обладнання розроблено компенсуючі заходи, які дають змогу продовжити експлуатацію.
За системами басейнів перевантаження і зберігання ядерного палива кваліфікації підлягало 51 од. обладнання. Заміну виконано для трьох одиниць обладнання.
Кваліфікація на сейсмічні впливи
Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних зонах України» майданчик Південноукраїнської АЕС знаходиться в сейсмічній зоні інтенсивністю МРЗ-7 балів і ПЗ-6 балів за шкалою MSK-64.
Кваліфікації підлягали 2497 од. обладнання. Кваліфікацію виконано для 2450 од. обладнання. З переліку виведено 37 од. обладнання, як необґрунтовано включені.
Також було проведено кваліфікацію вимикальних пристроїв понад 150 од. на імпульсних трубопроводах керуючих систем безпеки.
Щодо 10 од. обладнання було виконано додаткові розрахунки на міцність, результати яких підтвердили працездатність обладнання.
За системами басейнів перевантаження і зберігання ядерного палива кваліфікації підлягало 99 од. обладнання. Кваліфікацію виконано для 96 од. обладнання. Заміну виконано для трьох одиниць обладнання, які не пройшли кваліфікацію; складено та реалізовано компенсуючі заходи.
Загальне за розглянутими звітами
Звіти з комплексного аналізу безпеки всіх п'яти блоків виконано на підставі внутрішньої документації, тобто на підставі документів, які не мають юридичної сили.
Незважаючи на те, що блоки одного проєкту (В-320), одного складу обладнання, з однаковим періодом експлуатації (30 років) кваліфікацію проведено на різних енергоблоках для різної кількості обладнання, наприклад:
На «жорсткі» умови
Запорізька АЕС, блок №1. Кваліфікацію виконано для 606 од. обладнання, на блоці №3 – для 851 од. обладнання, на блоці №5 – для 1121 од. обладнання.
На сейсмічні впливи
Запорізька АЕС, блок №5, кваліфікацію виконано на 3081 од. обладнання.
Рівненська АЕС, блок №3, кваліфікація виконана на 3819 од. обладнання.
Південноукраїнська АЕС, блок №3, кваліфікацію виконано на 2450 од. обладнання.
Таким чином, фактично має місце різний підхід до формування переліків обладнання, що підлягає кваліфікації.
У звіті щодо енергоблоку №3 Запорізької АЕС зазначено, що кваліфікації на «жорсткі» умови підлягає 180 од. тепломеханічного обладнання резервно-дизельних електростанцій, хоча в будівлях дизельних електростанцій не може бути «жорстких» умов.
На енергоблоці №3 Запорізької АЕС на сейсмічні впливи виконано кваліфікацію для 973 од. запірної арматури та 510 од. локалізуючої арматури.
Якби застосовувався американський підхід, а саме стандарт (ASME QME-1), то практично жодна арматура з цього переліку не підлягає атестації на сейсмічні впливи.
У звіті щодо блоку №2 Запорізької АЕС зазначено, що на вимогу регулятора проведено кваліфікацію на сейсмічні умови 156 вимикальних пристроїв.
Вимикальний пристрій являє собою виріб завдовжки не більше ніж 250 мм, діаметром не більше ніж 40 мм і вагою не більше ніж один кілограм, який встановлено на трубопроводі діаметром 18х2,5.
Згідно з нормами США, арматура таких габаритів і з такою вагою не атестується на сейсмічні впливи.
У технічному обґрунтуванні безпеки енергоблоків відсутнє поняття «жорсткі» умови, яке використовується в нормативній документації. У проєкті зазначено параметри за максимальної проєктної аварії з витіканням теплоносія під час розриву трубопроводів першого контуру.
Висновок
Результат розгляду звітів з періодичної переоцінки безпеки в частині «кваліфікації устаткування» п'яти енергоблоків одного проєкту, одного складу устаткування, які відпрацювали однаковий проєктний термін експлуатації 30 років, свідчить про те, що роботу з продовження експлуатації атомних енергоблоків в Україні проводять нераціонально, неефективно, з надмірними трудовими та фінансовими витратами.
Це проявляється насамперед у тому, що на різних енергоблоках кваліфікацію проведено для різної кількості обладнання.
Наприклад, на енергоблоці №1 Запорізької АЕС кваліфікацію на «жорсткі» умови проведено на 606 од. обладнання, на блоці №5 Запорізької АЕС – на 1121 од. обладнання.
Кваліфікацію на сейсмічні впливи проведено на блоці №3 Запорізької АЕС на 3439 од. обладнання, на блоці №5 – на 3081 од., на блоці №3 Рівненської АЕС – 1298 од., на блоці №3 Южноукраїнської АЕС – 2497 од.
Тобто на кожному блоці атестацію виконано для різної кількості обладнання; це пояснюється тим, що:
1. Відсутній спеціальний нормативно-правовий акт, що регламентує діяльність з атестації обладнання (встановлення поточного технічного стану), включаючи вимоги до структури, змісту програм атестації обладнання.
2. Використано неефективний підхід до періодичної переоцінки безпеки по частинах (за аналізом 14 чинників безпеки) замість апробованого підходу з оцінювання впливу старіння на технічний стан систем, устаткування, як це робиться у США.
3. Чинна нормативно-правова документація щодо періодичної переоцінки безпеки не відповідає статусу підзаконних актів, оскільки не містить ні інструкцій, ні методів реалізації положень законів України з використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.
4. Чинна нормативно-правова документація щодо періодичної переоцінки безпеки не відповідає за структурою, змістом вимогам національного стандарту України ДСТУ 1.5:2015 «Правила розроблення, викладення та оформлення національних нормативних документів.»
5. Використана термінологія з оцінки технічного стану обладнання не відповідає рекомендаціям МАГАТЕ, досвіду США, українським національним стандартам з якості, надійності та випробувань обладнання.
6. Відсутні конкретні вказівки щодо визначення систем та обладнання, для яких має проводитися атестація.
7. Чинна нормативна документація щодо регламентації діяльності з переоцінки безпеки не відповідає прийнятим юридичним нормам, згідно з якими предмет правового регулювання може бути нормований тільки в одному нормативно-правовому акті.
Однак, у документі «Загальні вимоги щодо продовження експлуатації енергоблоків АЕС у надпроєктний термін за результатом здійснення періодичної переоцінки безпеки» та у документі «Вимоги до періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій» розглядаються вимоги до факторів безпеки, тобто має місце повторення одних і тих самих вимог.
8. Чинна нормативно-правова документація має загальний характер. У назві більшості документів зазначено, що це «загальні вимоги» або в преамбулі документів сказано, що цей документ визначає загальні вимоги до предмета правового регулювання.
Підзаконні акти нормативно-правового регулювання мають бути конкретними, не допускати загального характеру вимог.
Нормативно-правовий акт має бути за змістом цілісно виражений і не залишати можливості для доповнення акта шляхом домислювання, деталізації невиражених положень норм, що здійснюються у формі розширювального тлумачення.
Стиль нормативних правових актів має унеможливлювати їхнє різне тлумачення.
Регулятор наділив експлуатуючу організацію правом внесення змін до нормативних актів у вигляді деталізації вимог, методик. Кожна деталізація потребує узгодження з регулятором; це призводить до незліченних затримок, що вимагає часу і додаткового персоналу на АЕС.
9. Не враховано світовий досвід експлуатації атомних енергоблоків у частині оцінки поточного технічного стану систем, обладнання. Не враховано, що американські норми здебільшого розглядають запірну арматуру і насоси як вироби абсолютної жорсткості, що не вимагає атестації на сейсмічні впливи.
Це важливо, якщо врахувати, що укладено попередні угоди з компанією Westinghouse Electric на будівництво атомних енергоблоків за міжнародною технологією, і українським фахівцям доведеться працювати за нормами NRC і ASME.
10. Оцінювання технічного стану (переоцінка безпеки) може проводитися одна на кілька енергоблоків з урахуванням того, що енергоблоки одного проєкту, одного складу обладнання і з однаковим терміном експлуатації. Як це показано на прикладі продовження ліцензії на експлуатацію енергоблоків АЕС «Секвойя» і «Південний Техас».
Однак, в Україні практика подання одного звіту з переоцінки безпеки на кілька блоків відсутня.
11. У чинній нормативній документації не враховано процедуру розроблення нової продукції та постановлення її на виробництво, що мала місце в СРСР під час виготовлення устаткування, яким укомплектовані діючі енергоблоки України.
Пропозиції
1. Виконати порівняльний аналіз американського та українського підходу, спочатку силами експлуатанта, надалі спільно з регулятором і експертними організаціями (Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ), Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України , Інститут ядерних досліджень НАН України (ІЯД), Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ), Київський Інститут Енергопроєкт (КІЕП) тощо).
2. За фактом результатів виконання п.1 підготувати пропозиції щодо проєкту Закону та переліку з тезами змістовної частини підзаконних актів, що будуть випущені регулятором на розвиток Закону, які матимуть єдині конкретні вимоги та підходи до реакторів різних типів та власників, з урахуванням можливостей та особливостей нових реакторів великих та малих, зокрема в частині взяття на накопичувальний облік інформації щодо обладнання та систем в цілях управління старінням, розроблення та реалізації програми управління старінням.
3. Обговорення в експертному середовищі п.1 і п.2, ознайомлення громадськості фахової та зацікавленої, зокрема, і сусідніх країн, усіх європейських сусідів.
4. Аналіз результатів за пп.1-3, з розробленням заходів виправлення (недопущення зауважень, викладених у пунктах Висновку другої частини)
5. Підготовка плану дій («дорожньої карти») з термінами виконання за п. 1 і п. 2 і реалізація в найближчі 3 роки.
