З 10 жовтня Україна стикнулася із масованими ударами з повітря по енергетичній інфраструктурі. Атаки російських ракет та іранських дронів здійснювалися по підстанціям магістральної мережі НЕК «Укренерго», а також по тепловим електростанціям, а саме по їх відкритим розподільчим пристроям. Внаслідок цього уряд та енергетики закликали всю країну зменшити споживання електроенергії та почали запроваджувати графіки відключень. І це лише початок складного опалювального сезону.
Але росіяни, ймовірніше за все, підготують нові атаки на енергетичну інфраструктуру, проте й наша система протиповітряної оборони сподіваємось поповниться новими комплексами, з допомогою яких ЗСУ дадуть гідну відсіч ворогу.
Всім зрозуміло, що протягом всього ОЗП країну чекає дефіцит електроенергії, зумовлений недостатньою кількістю генеруючих потужностей. Треба готуватися до того, що електроенергію треба буде споживати економно і відповідально й надалі. У цьому світлі країні варто підготувати всі умови для імпорту електроенергії. Тобто ми, як країна, маємо забезпечити можливість купівлі електроенергії у Європі, як одного із джерел електроенергії.
Для імпорту необхідні дві умови: фізична можливість, тобто доступна потужність міждержавного перетину, та економічна складова – різниця в цінах.
Перша можливість вже забезпечена з таких країн як Словаччина, Румунія та Молдова. Вона навіть має бути розширена за рахунок відновлення лінії електропередачі від Хмельницької АЕС до польської підстанції «Жешув». Лінію має відновлювати компанія-переможець тендеру, який провела НЕК «Укренерго», - Корпорація виробничих та комерційних підприємств «Союз». Цьому процесу на заваді стало рішення суду за позов громадської організації «Правозахисна організація "Громадський нагляд"». Суд заборонив укладати договір з переможцем тендеру на час розгляду справи, незважаючи на те, що законодавство прямо забороняє судам зупиняти аукціони, тендери та публічні закупівлі на час вивчення питання. Тобто типова для України боротьба на тендерах держави або державних компаній нікуди не поділася і продовжує гальмувати необхідне для воюючої країни будівництво.
Окремо варто поговорити про економічну складову – про ціни. Ціни на спотовому ринку України є суттєво нижчими за ціни на спотових ринках сусідніх країн Європи в ці ж години поставки. В деякі дні виключення складають ціни в Польщі – пару годин в середині дня вони можуть бути нижчими, ніж українські ціни в ці години. Таким чином, економічних підстав для здійснення імпорту в Україну електроенергії на сьогодні немає, адже електроенергія в Європі є значно дорожчою, ніж в Україні.
Ціни на внутрішньому ринку є нижчими, бо вони впираються в «стелю» – максимальні граничні ціни або прайс-кепи, які становлять 2000 та 4000 грн/МВт-год (для нічних та денних годин відповідно) або 56 та 111 євро/МВт-год. Варто зазначити, що в більшості годин кожного дня ціни на кожну годину просто дорівнюють значенню прайс-кепу, що свідчить про постійно дефіцитний ринок всередині країни.
Отже ми маємо сталий нижчий рівень цін всередині і високі ціни ззовні, більше того, зі зниженням температури ціни в Європі будуть рости ще більше. Тоді виникає логічне питання, яка компанія в таких умовах зможе імпортувати електроенергію?
Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглядала можливість підняття прайс-кепів на 50% - до 3000 та 6000 грн/МВт-год, але це рішення не було прийняте. Звичайно, воно вкрай негативно відобразиться на споживачах електроенергії, адже ціна миттєво зросте після їх підняття (ймовірно на ті ж 50%).
Безумовно, ставка прайс-кепів – це питання дискусійне. Наскільки їх можна підняти, треба обговорювати широким колом всіх зацікавлених сторін. Разом з тим, треба враховувати, що всі енергоресурси дорожчають на період їх значного споживання – тобто в опалювальний період, і це відбувається на всіх ринках.
Ми все ж маємо потурбуватися про можливість отримувати електроенергію з європейського ринку, адже ніхто не знає, які божевільні ідеї прийдуть в голови ворожим військам та їх диктатору. Тому варто не зволікати з питанням перегляду прайс-кепів, щоб поставки електроенергії в Україну отримали під собою економічне підґрунтя, при цьому треба й враховувати інтерес бізнес-споживачів, які щоб стабільно працювати, повинні мати можливість купувати імпортні кіловат-години.
В кризових ситуаціях, та й взагалі, треба приймати рішення, які розширюють можливості, не обмежують їх.
