Агресор завдає цілеспрямованих ударів по об’єктах генерації та енергетичній інфраструктурі – підстанціях, мережах передачі та розподілу. Мета зрозуміла і полягає у виведенні з ладу ключових елементів єдиної енергетичної системи країни.
Але, попри втрати та постійні пошкодження, ця система залишається працездатною та керованою.
Баланс під ударом: втрати та дефіцит
Слід усвідомлювати, що повноцінне відновлення зруйнованих та пошкоджених об’єктів може тривати місяцями, а, якщо йдеться про великі генеруючі підприємства – то й роками. Особливо постраждали теплові електростанції та ключові підстанції, що призвело до тривалих обмежень електропостачання у низці регіонів.
Окрім регіонів, безпосередньо наближених до зони бойових дій, жорсткі обмеження наразі діють у 14 областях України та м. Києві. А найскладніша ситуація склалась у Чернігівській, Сумській, Харківській та Полтавській областях, де удару зазнали як джерела генерації, так і вузли передачі.
Окремим викликом стали повітряні атаки на трансформаторні підстанції, що забезпечують передачу електроенергії з правобережної України, де розташовані контрольовані АЕС до енергодефіцитної лівобережної частини країни.
Зокрема, саме цим пояснюється складна ситуація з забезпеченням електроенергією у столичному регіоні. Генерація регіону сама по собі не зазнала суттєвих руйнувань під час листопадових атак. Втім пошкодження трансформаторних підстанцій ускладнюють передачу електроенергії з Рівненської АЕС, що призводить до дисбалансу системи.
Подальша стабілізація ситуації залежить від темпів ремонтних робіт об'єктів інфраструктури. Але слід зазначити, що йдеться не про дефіцит електроенергії – бракує потужностей для її передачі.
Імпорт і генерація: як тримається система
Потужним підтримуючим фактором наразі є інтеграція з ENTSO-E і можливість активно нарощувати імпорт електроенергії з ЄС. Так, на грудень 2025 року вже погоджено збільшення імпорту до 2300 МВт (з поточних 2100 МВт). Але треба визнати, що імпорт залишається саме підтримуючим чинником і лише частково вирішує проблему. Адже географія інтерконекторів і зазначена вразливість підстанцій обмежують можливості розподілу.
Позитивним сигналом є й зростання імпорту генераторного обладнання та акумуляторів. У січні-жовтні 2025 року імпорт таких систем збільшився у 3,6 раза. Це свідчить про розвиток локальної генерації, особливо у форматі малих і середніх газопоршневих установок. Такі джерела можуть стати базою децентралізованої енергетики, яку фахівці вважають ключовим елементом майбутньої стійкості.
Так, наприкінці року у столичному регіоні очікується введення в експлуатацію 6 міні-ТЕЦ, які вже мають захист від повітряних атак. Загальна потужність всіх шести газопоршневих установок складає трохи більше 20 МВт, що є “краплею в морі” з огляду на потреби й ця електроенергія піде на забезпечення критичної інфраструктури міста. Але факт введення таких об'єктів в експлуатацію показує прагнення громад та бізнесу до створення стійкої розподіленої генерації.
Запорука стабільності: роль АЕС та захисту
Ядром стабільності енергосистеми наразі залишається атомна генерація. Попри тимчасове зниження потужності окремих енергоблоків після масованих обстрілів, станції підготували оперативні плани відновлення. Завдяки аварійним запасам, резервним компонентам і другому рівню захисних споруд, вони здатні швидко реагувати на виклики.
Водночас інші об’єкти лишаються вразливими. Дефіцит захисних споруд, особливо на підприємствах, що не завершили тендери на їхнє будівництво, залишається проблемою. Однак на прикладі “Укренерго” видно, що там, де фортифікації збудовані, ефект є: з 74 об’єктів було пошкоджено лише один трансформатор.
Причини нерівномірності: що впливає на графіки
Тож українська об'єднана енергосистема з честю витримала чергову хвилю масованих повітряних атак. Але треба усвідомлювати, що архітектура системи не передбачала (та й не могла передбачати) таких масштабних втрат.
У разі виникнення енергодефіциту, регіони збереженої генерації підтримують постачання в постраждалі області. Проте технічні обмеження магістральних мереж змушують вводити обмеження навіть у тих областях, де безпосередньо немає пошкоджень.
Розподіл навантаження та графіки відключень формують обленерго в кожному регіоні з урахуванням обсягів обмежень, які визначає оператор системи передачі. Очікувати повної рівномірності в умовах війни та постійних атак не варто. Графіки відображають не лише споживання, а й доступну пропускну здатність.
Готовність і довіра: чи витримає система
Фахівці відзначають, що система втрималася завдяки професійності енергетиків, рішучості громад і загальній мобілізації ресурсів. Серед важливих резервів – запаси обладнання, швидка логістика та допомога міжнародних партнерів.
ЄС вже надав понад 3,2 млрд євро допомоги енергетичному сектору та підтримує розгортання механізмів ризик-менеджменту для приватного бізнесу.
Ключове завдання зараз – підтримувати розвиток розподіленої енергетики на місцях, активізувати громади й малий бізнес, забезпечити максимальне резервування критичної інфраструктури.
Попри складну зиму, ризики залишаються контрольованими. За наявності достатнього імпорту, стабільної роботи АЕС, розвитку розподіленої генерації та підтримки міжнародних партнерів, енергосистема України має всі шанси вистояти.
Обережний оптимізм базується на витримці, досвіді та готовності до дій – факторів, які вже не раз рятували країну в критичні моменти.
Досьє «ЕнергоБізнесу»:
Вадим Литвиненко, виконавчий директор ТОВ "НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС".
Народився 25 жовтня 1975 року.
У 2001 році отримав кваліфікацію інженера-системотехніка систем управління і автоматики у Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління.
У 2003 році закінчив Національний технічний університет України в м. Києві (“Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”) за спеціальністю “Енергоменеджмент”.
У 2004 році здобув кваліфікацію інженера-теплоенергетика в Українському державному хіміко-технологічному університеті за спеціальністю “Теплоенергетика”.
У 2019 році закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського за спеціальністю “Правознавство” і отримав кваліфікацію юриста.
