Здійснення щомісячного контролю за ефективністю управління активами є обовʼязком АРМА за ст. 22 Спеціального закону. Тобто, досі все всіх влаштовувало і закривалися очі на існуючі проблеми.
Очікувано мали б початись службові розслідування стосовно працівників АРМА, які тривалий час невиконували свої службові обовʼязки. Однак цього немає, перевірки проводять ті хто насправді винен, в умовах конфлікту інтересів, а не Рахункова палата та комісія із зовнішнього контролю.
Отже, такі перевірки матимуть показовий характер, обвинувачення зшиватимуться білими нитками, а винними призначатимуться управителі, а не посадовці АРМА.
Подвійні стандарти
Управляючи активами Росток Холдинг та Укрнафтобуріння АРМА відсторонило керівників підприємств та призначило нових, однак не зробило таго самого для Моршинського заводу, АЕРОК, АЗС Глуско та ін.
Впливаючи на встановилення НКРЕКП тарифів управителю Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ, АРМА нічого не зробило для отримання дозвільних документів управителями Моршинського заводу, АЗС Глуско.
Протидіючи загонам “тітушок” у БЦ Гулівер АРМА затвердило спільний порядкок взаємодії з Нацполіцією, який використовується повсюдно але не для Моршинського заводу, АЕРОК, АЗС Глуско.
На відміну від інших випадків управляючи Моршинським заводом, АЕРОК, АЗС Глуско АРМА не займається виправленням недоліків арештів, арештом виявленого рухомого майна та супутніх речей.
Як у ЄС
Створюючи АРМА українська влада керувалася:
Директивою ЄС № 2014/42/EU від 03.04.2014 — передбачено створення спеціальної інституції, відповідальної за менеджмент активів, на які накладено арешт, з метою їх збереження;
Конвенцією ООН проти корупції, яка вимагає від держав-учасниць здійснювати заходи з управління арештованими активами (ст. 31);
Конвенцією Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, яка зобовʼязує держави-учасниці управляти арештованими активами (ст. 6).
Таким чином, управляє активами держава в особі АРМА, застосовуючи владний примус, відповідаючи за результати такого управління.
Національні правила
Відповідно до ст. 100 КПК України та ст. 19 Спеціального закону арештовані активи передаються в управління АРМА, з метою їх збереження. Такий безумовний обовʼязок покладається на АРМА і ухвалами слідчих суддів.
Таким чином, зберігати арештовані активи зобовʼязане саме АРМА.
Управитель це інструмент
За Спеціальним законом АРМА управляє арештованими активами шляхом їх оцінки та передачі в управління (1) за договором чи (2) на підставі рішення Кабміну або (3) для реалізації, здійснює постійно, не рідше одного разу на місяць, контроль за ефективністю управління активами (ст.ст. 21, 21-1, 22).
У звʼязку з цим, суб’єкти оціночної діяльності, управителі та організатори електронних торгів є лише інструментами в руках АРМА, звичайними приватними особами не наділеними владою навʼязувати будь-кому свою волю для досягнення бажаних організаційних результатів.
Відповідно до приписів глави 70 ЦК України АРМА є установником управління — довірчим власником активів. Згідно зі ст. 170 КПК України арешт активів є позбавленням за ухвалою слідчого судді (суду) їх власника прав на відчуження, розпорядження та/або користування ними.
За правовою позицією Верховного Суду (постанова від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18), АРМА одночано бере участь в публічно-правових відносинах щодо здійснення ним владних управлінських функцій стосовно арештованих активів, та є учасником відносин, які ґрунтуються на засадах юридичної визначеності, вільному волевиявленні, майновій самостійності (приватноправових відносин), — управління АРМА активами призводить до виникнення, зміни або припинення прав на них у їх законних власників.
Отже, на час дії відповідної ухвали слідчого судді АРМА фактично є єдиним власником арештованих активів.
Неминучі наслідки
Рішенням суду на АРМА покладається обовʼязок зберігати активи. Неефективне управління активами означає, що чиновники АРМА не виконують судове рішення, яким на АРМА покладено обовʼязок зберігати активи (ст. 382 КК України), вчиняють службову недбалість (ст. 367 КК України), допускають незаконні дії щодо активів (ст. 388 КК України) та розтрату (ст. 191 КК України).
У звяʼзку з цим, перевірка управителя без порушення службового розслідуваня стосовно відповідальних за організацію управління працівників АРМА, є намаганням керівництва АРМА, яке організовує і контролює роботу своїх підлеглих, уникнути кримінальної відповідальності.
Висновок
За Спеціальним законом АРМА:
є субʼєктом владних повноважень;
забезпечує формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері;
здійснює контроль ефективності управління;
бере стосовно активів одночасно участь в публічно-правових і приватноправових відносинах;
є установником управління і фактичним власником активів;
спричиняє своїм управлінням виникнення, зміну або припинення прав на активи у їх законних власників;
приймає обов’язкові для виконання н.-п. а.;
виносить приписи про усунення порушень вимог законодавства з питань управління активами;
звертається до суду з позовами щодо визнання незаконними н.-п. а., індивідуальних рішень, недійсними правочинів;
ініціює проведення службових розслідувань та вживає заходи з притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства, надсилає до правоохоронних органів матеріали, що свідчать про факти таких порушень;
складає протоколи про адміністративні правопорушення та забезпечує відповідні провадження тощо.
У звʼязку з цим, неефективність управління активами говорить не про якість робити управителів, а свідчить про бездіяльність АРМА.
