Внаслідок цього бюджетний дефіцит може виявитися не 2% ВВП, як прогнозує Міністерство фінансів Росії, а 6-7% ВВП.
Про це Еш пише у статті для Центру європейського політичного аналізу.
У 2022 р. дефіцит склав 2,3% ВВП (замість профіциту, що спочатку планувався, 0,9% ВВП).
Зараз Urals продається майже вдвічі дешевше за Brent – по $44 за барель, за даними агентства Argus. А російський бюджет зверстаний, виходячи із ціни $70 за барель.
Такий великий дисконт – результат введеного 5 грудня європейського ембарго (це основний фактор) і стелі для ціни російської нафти на рівні $60.
У Росії залишилося лише кілька великих покупців її нафти – Китай, Індія, – і їхня ринкова позиція дуже сильна, тобто вони домагатимуться максимальних знижок.
Минулого року через дисконт, який виріс у 10 разів порівняно з довоєнним часом і становить зараз $30-35 за барель, Росія недоотримала близько $50 млрд нафтових доходів, підрахувала Київська школа економіки. Цього року, за її оцінкою, нафтогазові доходи Росії можуть скоротитися не на 23% порівняно з 2022 р., як планує в бюджеті Міністерство фінансів, а вдвічі сильніше.
Через ембарго та стелю на сиру нафту Росія стала втрачати близько 160 млн євро (понад $170 млн) на день.
Після введення обмежень на нафтопродукти 5 лютого втрати зростуть до $280 млн. на день, склавши приблизно $102 млрд. на рік.
Прибудувати нафтопродукти Росії буде складніше, ніж сиру нафту, оскільки Китай та Індія воліють купувати дешеву російську нафту і самі виробляти з неї дизель, гас та інше.
Розпочавши війну в Україні, Володимир Путін розраховував, що сильна залежність Європи від дешевого російського газу не дозволить їй активно підтримувати Київ.
До того ж, у Кремлі вважали, що енергоперехід, яким активно зайнялася Європа, знизить як її залежність від російських енергоресурсів, так і вплив Росії на Україну, пише Еш.
І спочатку все йшло як би так, як було розраховано: ціна нафти злетіла, досягаючи навесні майже $140 за барель Brent; газ, що коштував перед вторгненням майже 90 євро/МВт год, подорожчав до кінця серпня до 340 євро (понад $3500 за 1000 кубометрів). Європейці не знали, чи зможуть вони заповнити до зими газові сховища, тим більше, що «Газпром» навесні припинив постачати газ низці країн, а 31 серпня зупинив «Північний потік-1».
«Газпром» передрікав Європі газ узимку по $4000 за 1000 кубометрів, заступник секретаря Ради безпеки Дмитро Медведєв – по €5000. Натомість газ зараз коштує близько $680 за 1000 кубометрів (60 євро/МВт год).
Що ж пішло не так? Еш перераховує:
- високі ціни на газ змусили Європу скоротити його споживання (у Німеччині, наприклад, воно впало на чверть);
- зима у Європі виявилася теплою («За іронією долі, вона виявилася суворою у самій Росії»);
- солідарність західних країн витримала випробування на міцність, а Європа знайшла нові джерела газу, насамперед ЗПГ;
- західні країни домовилися запровадити стелю ціни російської нафти;
- війна в Україні вдарила у світову економіку, знизивши попит на енергоносії.
«Все це вказує на прорахунок Володимира Путіна, коли він розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у лютому минулого року», – резюмує Еш.
