“Вона допомагає живити насоси, які забезпечують кременчужан водою … ми не лише заощаджуємо кошти громади, але й маємо альтернативне джерело електроенергії на випадок блекаутів”, – написав у пості Facebook мер Кременчука Віталій Малецький.
Він розповів, що новий енергооб’єкт збудовано завдяки донорській допомозі Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, урядам Німеччини та Швейцарії.
Також окрему подяку Віталій Малецький висловив колективу “ЕНЕРГО-ПЛЮС” і зазначив, що своїм завданням бачить сприяння встановленню таких систем на всіх об’єктах критичної інфраструктури, у медичних та навчальних закладах міста.
Як зазначив директор ТОВ “НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” Євген Корф, Україна стала першою з часів II Світової війни країною з розвиненим соціумом, інфраструктурою та рівнем виробництва, яка зазнає масованих повітряних атак. Значною мірою ці атаки направлені саме на об'єкти електрогенерації.
Загалом, країна пройшла три етапи електрифікації: будівництво малої генерації у першій половині минулого сторіччя, глобальну електрифікацію після другої світової війни і, нарешті, стрімкий розвиток відновлювальної енергетики. Це відбулося вже за часів незалежності, після внесення у 2009 році змін до Закону “Про електроенергетику”, завдяки яким ДП “Енергоринок” розпочало закупівлю електроенергії за “зеленими тарифами”.
“Але за останні три роки, під час широкомасштабної агресії, Україна навчилася додавати потужності генерації в умовах, коли енергосистема руйнується внаслідок дій агресора. Це унікальне явище і перший подібний приклад, мабуть, за всю історію людства”, – наголосив Євген Корф.
І відбувається це, серед іншого, шляхом введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики на кшталт СЕС на КП “Кременчукводоканал”.
Станом на початок 2024 року встановлена потужність відновлюваної генерації країни перевищила 8,77 ГВт, додавши з 2022 року 650 МВт. Це дорівнює потужності майже 9 атомних енергоблоків – саме стільки їх має Україна на контрольованій території.
Лідером сегмента ВДЕ є сонячна енергетика з часткою у 6% у загальному енергобалансі. Сьогодні загальна встановлена потужність вітчизняних СЕС перевищує 7 ГВт, включно з просьюмерами (індивідуальними фотовольтаїчними установками до 30 кВт). Кількість просьюмерів наразі перевищує 45 000.
Розвиток генерації відбувається незважаючи на те, що крихкі сонячні панелі є надчутливими до реалій війни і легко руйнуються шрапнеллю, уламками збитих БПЛА або вибуховими хвилями.
“Так, дорожчає електроенергія, є втрати та відключення. Але, мабуть, це невгамовна частина характеру українців – інвестувати у будь-яку можливість. Адже СЕС будуються не тільки в Західному регіоні України, а й у прифронтових областях з високими ризиками”, – сказав Євген Корф.
За його словами, темпи будівництва гібридних сонячних електростанцій (тобто систем, що здатні передавати надлишки енергії до громадської мережі і одночасно накопичувати енергію в акумуляторних батареях) в Україні є найбільшими у світі.
Втім, не варто забувати і про вітрову генерацію – йдеться про проєкти вітропарків потужністю сотні мегават. Зокрема, у 2024 році почалось розширення Тилігульської ВЕС (Миколаївська обл.) після якого сумарна потужність ВЕС 500 МВт. Також завершено монтаж першої вітротурбіни вітропарку «Островський» (Закарпатська обл.). Загальна встановлена потужність запланованої ВЕС становитиме 80 МВт.
Також вже впроваджуються проєкти зберігання електроенергії на базі літієвих акумуляторів і багато іншого.
“Так, це не ядерна або термоядерна енергетика. Але вказані проєкти є частиною розподіленої генерації, до якої наразі прагне Україна. Якщо ми “осідлаємо цю хвилю”, то отримаємо потрібну стійкість енергосистеми та додаткову потужність у мережі. Те, без чого неможливий розвиток сучасної держави. І все це лежить в основі стратегії нашої компанії “ЕНЕРГО-ПЛЮС”, – завершив Євген Корф.
