+38 (044) 425-55-56

Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ*

Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ*

05.03.2025 09:03

За останні  30 років, як існує «ЕнергоБізнес», ще не доводилося бачити такої кількості інформаційного трешу за короткий час. Якщо хтось раптом не зрозумів, то ми говоримо про угоду з Америкою щодо корисних копалин України. Те, що ще два місяці тому обговорювалося нами в дусі «ну, можливо, колись, якщо погодяться…», несподівано зайняло собою 99% новин цієї повістки і породило просто шалену хвилю чуток, вкидів і аналітики нашвидкуруч.

Мимоволі з тугою згадуєш «тихі», «мирні» та «спокійні» вибори президента України у 2019 році. Не кажучи про більш давні, дореволюційні часи.
Звісно, ніхто з представників сил добра не очікував такого натиску від нового президента США. 
І такий стиль переговорів. 
Так, у нас війна вже 10 років, повномаштабна три роки, але все ж таки такого стилю від американців ми не очікували. Як правило, так поводить себе українське начальство, коли роздає цінні вказівки сусідам.
Ті ж поляки постійно нарікають (і навіть написали цілу книжку), що їх трактують, так би мовити, з ноги.
Ще в такому стилі могли спілкуватися представники країни-агресорки. 
Але щоб американці?  
Можна скільки завгодно заспокоювати себе тим, що «це тільки слова» і «поки йдуть переговори, ніхто нічого не підписував»,  але в багатьох українців, особливо в тих, які вірили в провідну силу добра, ставлення до Америки вже не скоро стане колишнім. 
Це також факт.
Не переказуватимемо весь інформаційний потік минулого тижня – хто від кого скільки зажадав, хто кому який рахунок виставив і хто кого куди послав.
Поки що, на даний момент, ситуація така: жоден із запропонованих американською стороною документів щодо  корисних копалин не підписано. Що насправді міститься в цих документах – ніхто до ладу не знає, українські та американські переговорники подають ситуацію зовсім по-різному. Та й взагалі, кількість людей, які «на власні очі бачили текст угоди», вже наближається до тих, хто з Леніним ніс дерево на суботнику. 
З тим самим рівнем правдивості.
Достеменно відомо, ще попереду  переговори з американцями. 
А виступаючи на форумі «Україна. Рік 2025», Юлія Свириденко заявила, що на окупованих територіях знаходиться рідкісноземельних ресурсів на суму $350 млрд. І що наше завдання – залучити інвесторів для переробки корисних копалин, а не просто їх експортувати.
«Без безпекових гарантій люди, яких щонайменше 5 млн, не будуть повертатися з-за кордону. Треба на безпекові гарантії дивитися, як на передумови для економічного зростання та відновлення. Це дуже важливий елемент обговорення будь-яких мирних угод, і це має передувати іншим розмовам», – додала віце-прем‘єр.
Сподіватимемося, що найближчими днями ситуація проясниться, всі заспокояться і підпишуть угоду, яка всіх не влаштує однаково – саме так виглядають компроміси. Але це зокрема. 
Все, що відбувається за останній місяць – перший місяць президентства Дональда Трампа – змушує замислитися над світом, у якому ми прокинулися.
Хоча напевне це варто було зробити вже давно, зокрема, коли Китай за обсягами економіки за паритетом купівельної спроможності перевищив США. Проте, українці тоді були зайняті, а саме організували собі чергову революцію і моментально отримали вторгнення Росії в Крим і сепаратистський заколот на Донбасі.
Нині можна констатувати, що: 
1. Світ змінюється та набуває нового статус-кво, що склався за останні 10 років:
- держави вирішують політичні питання силою,
- світ розділений на сфери інтересів,
- міжнародні закони та угоди більше не працюють.
2. Система безпеки НАТО в її старому вигляді, швидше за все, не працюватиме. США демонструють альтернативний погляд на застосування статті 5 Статуту НАТО і навряд чи автоматично захищатимуть будь-яку країну НАТО у разі нападу. Не кажучи вже про інші країни, які далеко від них та нецікаві.
3. Євроатлантична єдність ЄС та США радикально змінюється. Конкуренція, підпорядкування, протистояння? Конфігурація поки що неясна. Зрозуміло тільки те, що принципи відійшли на другий план, поступившись місцем вигоді.
4. Трамп та його команда – не помилка системи. Це тенденція, що має глобальне значення. 
5. Вони хочуть вирішити долю Східної Європи, включаючи Україну, за зачиненими дверима. Чи зможе Європа об‘єднатися, щоб стати частиною угоди, це питання. Чи прислухатимуться до думки України в ході цієї угоди? 
Питання відкрите.
Що робити? 
Готуйтеся до великої війни, не пхайтеся першими в бійку.
Плануйте своє майбутнє так, щоб зберегти свою власну суб‘єктність у переломний момент історії.
Цінуйте мир.


*За заголовок спасибі режисеру Стенлі Крамеру, який у 1963 році зняв фільм  «Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ» (англ. It's a Mad, Mad, Mad, Mad World).