Наш старый сайт

Циркулярна економіка — майбутнє успішної України

Циркулярна економіка — майбутнє успішної України

№42 (1235) от 19.10.202123.10.2021

Циркулярна економіка у найближчому майбутньому буде визначати конкурентоспроможність країн. Уже сьогодні провідні країни світу активно нарощують свій потенціал у цьому напрямку. В Україні з’явилися лише перші стартапи.

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Циркулярна економіка є економікою замкненого циклу. Практично будь-які відходи повинні повторно використовуватися у виробництві нової продукції. Це зменшує негативний вплив на довкілля та дозволяє ефективно використовувати обмежені природні ресурси. Як уже неодноразово зазначалося в багатьох міжнародних документах, концепція циркулярної економіки базується на застосуванні принципів "3R" (reduce, reuse, recycle), а саме, скорочення споживання, повторне використання та переробка. Важливо зазначити, що ця концепція не лише кореспондується із 17 цілями сталого розвитку ООН, але й заохочує країни та бізнес впроваджувати інновації. І сьогодні більшість країн ЄС, США, Китай, Японія, Південна Корея та інші країни розвиток циркулярної економіки поставили за пріоритет у своїх довгострокових стратегіях.

Це можна пояснити наступними чинниками: застосування циркулярного виробництва, на відміну від лінійного, дозволяє оптимально утилізувати відходи, зменшити дефіцит ресурсів, особливо природних, зменшити негативний вплив на довкілля та досягти за рахунок інновацій конкурентних переваг на міжнародних ринках. Варто зазначити, що Європейська Комісія 11 березня 2020 р. ухвалила спеціальний план — Circular Economy Action Plan, який є також основою Стратегії розвитку "зеленої" економіки в ЄС. Відповідно до нього, передбачається подвоєння рівня повторного використання ресурсів у найближчі десять років та створення додатково 700 тис нових робочих місць.

Звичайно поштовхом до нового переосмислення положень щодо циркулярної економіки стали чинники відносно відвернення кліматичної катастрофи, а також залежність багатьох країн від обмежених природних ресурсів, і в першу чергу енергетичних. Важливо ще раз підкреслити, що сама природа циркулярної економіки передбачає широкий розвиток інноваційної моделі економіки. Це надзвичайно актуально для України, яка має адекватний людський капітал. Тут варто згадати слова Білла Гейтса про те, "що інвестуючи в науку й технології, ми можемо поєднати відновлення економіки після коронавірусної кризи зі стимулюванням інновацій для порятунку кліматичної катастрофи". При цьому він також зазначає, що "державне фінансування досліджень і розробок дозволить пришвидшити економічне зростання і скоротити викиди. І хоч справжні плоди — відкриття й інновації — доведеться ще зачекати, ці гроші миттєво створять робочі місця".

Дійсно, по суті циркулярна економіка передбачає створення так званих довговічних продуктів і практично підвищить ефективність повторного використання ресурсів у промисловому секторі. Сьогодні експерти також вже видокремлюють деякі моделі розвитку циркулярної економіки в окремих країнах. Наприклад, Німеччина формує циркулярну економіку за рахунок пожвавлення матеріальних потоків і доступності матеріалів для компаній, Нідерланди — за рахунок інновацій, Шотландія — завдяки спеціального інвестиційного фонду, який фінансує проекти циркулярної економіки, Китай — вплітає циркулярну економіку у створення та розвиток нових індустріальних парків, які повинні дотримуватися вимог циркулярної економіки і т.д. А Фінляндія першою у світі розробила національну дорожню карту з переходу до циркулярної економіки. При цьому розвинуті країни не забувають також про захист інтелектуальної та промислової власності. Тому в останні два роки різко зросла кількість патентів на авторські права, що пов’язані із захистом інновацій в циркулярні проекти. Як ми вже писали у попередніх матеріалах, нині практично змінюється парадигма фінансування та вимоги до позичальників коштів. Зараз, наприклад, Європейський інвестиційний банк надає перевагу фінансуванню саме проектів із циркулярної економіки. Тобто циркулярний поштовх набирає обертів у країнах з ринковою економікою.

Важливо, щоб і Україна не випала із цього процесу. Адже поки що не зустрічається системного стратегічного бачення щодо розвитку циркулярної економіки в Україні. Були лише загальні декларативні положення на кшталт підвищення ресурсоефективності, стимулювання інновацій та імплементації положень циркулярної економіки, підвищення ефективного управління відходами.

Однак варто зазначити, що в Україні в останні два роки є також і перші ефективні проекти у приватному секторі, наприклад, проекти створення біогазових комплексів, переробки опалого листя на папір, виготовлення шроту з відходів пивобезалкогольного виробництва, виготовлення оправ для окулярів із кавової гущі тощо. Але нові унікальні проекти, які пов’язані із циркулярною економікою в Україні, швидко беруть під свій контроль іноземні партнери та інвестори. Тому, на наш погляд, держава повинна в межах реалізації стратегії сталого розвитку більш системно розробити чіткий план реалізації кращої практики щодо розвитку циркулярної економіки в країні.

Дмитро БАЮРА,
професор КНУ ім. Т. Шевченка