Наразі і в Уряді (брифінг Міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук у національному медіацентрі "Україна" 11.08.2022 ) заявлено, що «з настанням осінньо-зимового опалювального періоду…джерела постачання енергії, які є критичними…будуть ймовірно об’єктами атак ворога….частина міст та сіл… може опинитися без …опалення та світла» і це, на додаток до щільних неперервних обстрілів, є фактором обов’язкової евакуації населення з Донеччини з потенціалом розширення її на інші регіони.
Довідково: Газова та вугільна генерація є базовими для балансування та стійкості енергосистеми України - це безперечно сьогодні (у разі зупинки/недостатності потужності теплової генерації можливим є і блекаут). При цьому у структурі виробництва електричної енергії за 2020 рік склали частку 27% - вугільна генерація, 9% - газова, 51% - АЕС, по 5% - ГЕС/ГАЕС і сонце, а також по 2% вітер та інше. Виходячи з Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (розпордження Уряду від 08.11.2017 № 796-р ) із загальної потужності майже всієї вугільної генерації України її частина на Донеччині складала біля 25% до 2014 року.
Виникає логічне запитання,- «Не вже в Україні недооцінювалися з 2014го ризики майбутніх терористичних атак (зокрема на теплову генерацію) та не вживалися превентивні заходи із захисту критичної енергетичної інфраструктури!?»
Ще у 2015 році Національним інститутом стратегічних досліджень опублікована «Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні» , розроблення якої активовано драматичними подіями 2014-2015 рр та здійснювалося, зокрема, за участі та співпраці експертів Міненерго й Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки (м. Вільнюс, Республіка Литва, далі – Центр НАТО).
При цьому варто зазначити, що з держав-членів НАТО лише США та Канада мають окремі спеціальні програми захисту саме критичної енергетичної інфраструктури, - інші країни Альянсу загальні для всіх напрямків.
Розуміючи вразливість і значення енергетичного сектору для нацбезпеки, вже у серпні 2016 го на нараді, яка проведена віце-прем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе та за підтримки голови Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, Міненерго презентовано Гінтарасу Багдонасу, директору Центру НАТО проект комплексної програми співробітництва в енергетичній сфері . У її частині щодо захисту неядерної критично інфраструктури очікувалася реалізація проектів і заходів із впровадження в Україні відповідних інноваційних технологій держав-членів НАТО, а також розроблення нацпрогами із зазначених питань. Вже на цій зустрічі Марюс Януконіс, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Литва запевнив у всебічній підтримці спільних із Центром проектів.
Адже, минуло рівно шість років з часу наявних програмних засад співробітництва з НАТО із захисту критичної енергетичної інфраструктури в практичній площині реалізації. Анонсована обов’язкова евакуація поки що з Донецької області, зокрема через незахищеність енергетичної інфраструктури, красномовно свідчить про провалений блок робіт.
Варто переглянути, що відбувалося після 2016го.
У жовтні 2017 проведені спільно з Центром НАТО, Національним інститутом стратегічних досліджень та НЕК "Укренерго" командно-штабні навчання з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури та реагування на загрози порушення стійкості її функціонування. За підсумками мав бути підготовлений звіт з конкретними рекомендаціями. То ж рекомендації:
а) не було розроблено, розроблені формально (неякісно і через чию вину) ,чи фахово розроблено, проте саботовано виконання (ким)!?
У Розділі 2.2 «Основних заходів у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік» (затверджено Указом Президента України від 28.03.2018 № 89/2018 ) визначено завдання Міненерговугілля:
• провести з представниками (експертами) НАТО та держав – членів НАТО консультації щодо використання передового досвіду захисту критичної інфраструктури;
• розробити у взаємодії з державами – членами НАТО план дій/дорожню карту щодо забезпечення захисту критичної енергетичної інфраструктури.
Минуло ще декілька років і у 2021ому в:
- березні в.о. Міністра енергетики Юрій Вітренко підписав Технічну угоду, що передбачає приєднання України до Центру НАТО ;
- листопаді Парламент схвалив Закон України «Про критичну інфраструктуру».
Очікувати позитивного результату на лютий 2022го, якщо б робота стартувала лише у 2021му, - було б нерозумно. Але ж була насичена передісторія ґрунтовної підготовки протягом 2014-2016 років.
Зважаючи на утворення «Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з попереднього розгляду питань, які могли призвести до кризових явищ на енергетичному ринку України напередодні та під час збройної агресії Російської Федерації проти України» вбачається за доцільне віднести до її пріоритетів:
1) розгляд невиконання пункту 186 «Розроблення та затвердження програми протидії загрозам критичній інфраструктурі в енергетичній галузі» у термін «грудень 2018 р.» згідно Плану заходів з реалізації етапу “Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)” Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” (розпорядження Уряду від 06.06.2018 № 497-р );
2) оцінку:
2.1) загроз стійкості ОЕС України через вже захоплену та зруйновану теплову генерацію, а також додаткових ризиків внаслідок нових потенційних знищень ТЕС і ТЕЦ;
2.2) втрат (орієнтовно) держбюджету через забезпечення вимушеної евакуаців українців з регіонів внаслідок захоплення/руйнацію ТЕС і ТЕЦ, що стало наслідком і невиконання пункту 186 Плану заходів, затвердженого розпорядженням Уряду від 06.06.2018 № 497.
Оксана МОРОЗ,
кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник з питань військової кібернетики, системного аналізу, інформатики та моделювання бойових дій, співробітник Міністерства енергетики 2003-січень 2020 рр.
