Та й колода паспортів громадянина країн, які його не виддадуть Україні чи США, які також прагнуть допитати Коломойського в суді, за його ж словами, чимала.
Навіть наше найантикорупційніше законодавство розуміє: одна справа підозрювати, інша – довести провину.
За більше ніж 15 років бизнесмена Ігоря Коломойського підозрювали в різних махінаціях. Але когорта його вправних юристів більшість звинувачень зводила нанівець. Щоправда, Приватбанк він з партнером втратив, хоча продовжував через арбітраж спроби отримати відшкодування. І йшлося про мільярди доларів. Нарешті наприкінці 2022 р чужими руками Коломойський спробував відбити частину знецінених євробондів рідного йому Приватбанку. Хто б іще через півдесятку років на таке наважився? Але про це дещо пізніше.
Було ще кілька гучних процесів, загалом у Лондонському арбітражі, пов’язаних з Коломойським. Зокрема з Віктором Пінчуком. Але то марна трата часу і гонорарів на адвокатів… Основні справи Коломойський вигравав в судах України.
Останні втрати Коломойського в Україні – взаємопов’язані і дуже прибуткові компанії газо-нафтовидобувна «Укрнафта» і єдина зараз переробна «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ) з чималою розповсюдженою мережею АЗС. Це золотий горішок. Але розколоти його вкрай важко. Не дивлячись на те, що головбуху ПАТ «Укртатнафти» Служба безпеки України й Бюро економічної безпеки днями повідомили про підозру у кримінальному провадженні про привласнення 40 млрд грн колишнім менеджментом ПАТ «Укрнафта» і ПАТ «Укртатнафта».
Подати позов про незаконну приватизацію цих компаній й інших активів Коломойського мали намір ще коли він був «військовим губернатором» Дніпропетровщини у 2015 р. Проте так ніхто всерйоз і не наважився. А наглядраду вже очолив Андрій Коболєв. І хоч він очолював, хоч потім Вітренко – державі це нічого не приносило, зиск мав лише Коломойський з партнерами.
Як розповіли нечисленні, як розумієте, свідки, на одному з Днів народження Коломойського Коболєв з запалом говорив про неабиякі таланти іменинника і ледь не клявся йому у вірності… Думаю, Коломойський може підтвердити.
Навіть дивно, що за словами СБУ, підозрювана головбух «Укртатнафти» ще залишалася в Україні - переховувалась в Ужгородському районі на Закарпатті. До кордону – крок. Не встигла. «Але співробітники спецслужби встановили її місцеперебування», — повідомила прес-служба СБУ. Доведеться тепер Коломойському витрачатися і на їх захист - забагато хнає. А він так не любить витрати.
Серед іншого спецслужбами встановлено, що ПАТ «Укртатнафта» виробляло й реалізовувало пальне через мережу АЗС без сплати акцизного податку. Хоча відповідне податкове навантаження закладалось у ціну для споживачів. Тож заборгованість тільки зі сплати акцизу за цим епізодом становить 605 млн грн. Не кажу вже про спробу уникнути цих виплат. То вже інша стаття КК.
Правоохоронці продовжують активні слідчі дії у рамках провадження про привласнення 40 млрд грн колишнім менеджментом обох названих нафтових акціонерних товариств. (Власне менеджмент в ці компанії призначався з найближчого оточення Коломойського і виконував по суті його вказівки – діяв за його схемами. Він же розумово-креативний центр.)
Безумовне досягнення СБУ і БЕБ - знахідка подвійної бухгалтерії однієї з фірм у Дніпрі, а також документів пов’язаних підприємств, печатки тощо. (Фото на сайті СБУ).
Отже, правоохоронці намагаються відшукати виведені активи «Укрнафти» й «Укртатнафти», а також встановлюють усі обставини протиправної діяльності колишніх керівників цих компаній.
На сьогодні це мінімум 10 епізодів злочинної діяльності - виведення великих партій нафтопродуктів на афілйовані компанії, ухилення ними від сплати податків, створення безнадійної заборгованості нафтопереробного і нафтовидобувного підприємств, і як наслідок знецінення й зниження вартості їхніх активів (по суті, доведення до банкрутства).
Усе це задокументовано в межах кримінальних проваджень. Слідчі органи вважають, що така злочинна діяльність здійснювалася в інтересах фактичних власників і бенефіціарів компаній. Треба ще комусь нагадувати, що головним серед яких є І. Коломойський?
Якщо ж згадати давню історію про газ (2 з лишком млрд на початку 2006 р, причому «нічійного» – не набагато більше 5 млрд дол) і кінцеву вимогу «Укрнафти» повернути їх вартість за новими цінами – а це вже більше 11 млрд грн м з підземних сховищ, тодішні очільники «Укртрансгазу», певно, і досі здригаються.
І таких історій з Коломойським в Україні чимало – втомишся перелічувати. Як писав Бабель (за мотивами його видання), закон закінчується там, де починається Беня…
Потім була історія з акціями Приватбанку (це вже свіженька), коли за євробонди в результаті покупці отримали ледь не по гривні. І деякі з них наприкінці 2022 р позивалися до Приватбанку не в Лондонський суд, а в Київський Господарський. Попри Рішення Лондонського банку і суду, що для банкірів і фінансистів є однозначним рішенням, яке не підлягає навіть сумніву.
І чим ви думаєте закінчився цей епізод? Позивачі виграли. Поки що в першій інстанції, треба розуміти. І поки що не по суті справи.
Певно, тепер і решта підтягнуться. Створять такий собі пул, в якому не дуже помітно буде власників з офшорів. Звичайна тактика Коломойського.
В результаті Приватбанк ризикує втратити – у випадку програшу в суді – більше 1 млрд дол (прямі виплати і пені).
Коболєва відпустили і він навіть може виграти суд. Проте натомість зграї Коболєвих-Вітренків одна умова – Коломойський!
Але якщо тим часом він організує процес проти вже державного Приватбанку, а також розкриті епізоди по «Укрнафті» і «Укртатнафті» (там ще й татари руки потерають) скажіть представникам МВФ і решті кредиторам про нульову толерантність українського судочинства до корупції. Хто повірить? ( або: Можливо, хтось і повірить.)
*За заголовок спасибі знаменитому письменнику Ісаку Бабелю (1894-1940).
