Наш старый сайт

Олексій Кучеренко: «Дефіцит коштів «Нафтогазу» для забезпечення опалювального сезону 2022/2023 може становити 219 млрд грн»

Олексій Кучеренко: «Дефіцит  коштів «Нафтогазу» для забезпечення опалювального сезону 2022/2023 може становити 219 млрд грн»

30.05.2022

189 млрд грн із цього дефіциту в «Нафтогазі України» пропонують компенсувати з бюджету. І втричі підняти ціни на газ для ТКЕ.

Про нюанси газопоставок у воєнний час, минулий і майбутній осінньо-зимовий сезони, борги ТКЕ і прибутки «Нафтогазу» – в  інтерв`ю «ЕнергоБізнесу» свою версію розповів перший заступник Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, міністр з питань житлово-комунального господарства (2007-2010 рр.) Олексія КУЧЕРЕНКА.

— Верховна Рада продовжила воєнний стан в Україні до 23 серпня 2022 р. Що це означає для забезпечення громадян і підприємств житлово- комунальними послугами, особливо в осінньо-зимовий сезон, який, як завжди, настане несподівано?

— Дійсно, в умовах воєнного стану досить важко спрогнозувати обсяги споживання енергоносіїв економікою, але уряд має точно знати обсяги власних енергоресурсів, на які може розраховувати на наступний опалювальний період.

На даний час дуже актуальним є необхідність складання загального зведеного енергетичного балансу держави. Розуміння його структури та можливого виробництва власних енергоресурсів надає змогу переорієнтувати певні сектори економіки на більш доступні енергоносії та заощаджувати імпортозалежні енергоресурси.

 

Що стосується вартості енегоресурсів для для населення, то думаю, що їх вартість навряд чи збільшиться в наступному опалювальному сезоні.

 

Питання швидше не в цінах, а в можливостях розрахунків. Зокрема, що стосується розрахунків за природний газ, то згідно наданих розрахунків «Нафтогазу», які були передані на розгляд Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, заборгованість за газ, з початком бойових дій почала різко зростати.

Якщо вірити цим даним, то заборгованість за газ станом на 01.05.2022 складає 86 млрд грн і по відношенню до 01.01.2022 року вона зросла майже в 4 рази.

Тому найбільш актуальним на сьогодні є необхідність розуміння основних факторів формування такої заборгованості та впровадження дієвих заходів щодо її погашення та недопущення її зростання. Як свідчить практика, після нарощування заборгованості за газ менеджмент «Нафтогазу» має звичку перекладати такі нерозрахунки на державний бюджет, вимагаючи надати йому компенсацію для покриття дефіциту коштів.

— Заява «Нафтогазу» про підвищення вартості газу для ТКЕ (а отже і тепла) у 3 рази – один із таких способів НАКу?

—  На мій погляд, кілька років тому уряд зробив принципову помилку, фактично передавши «Нафтогазу» права на формування цін на природний газ. І до цього часу НАК беззаперечно користується цим правом.

До слова, коли Юрій Вітренко балатувавля на віце-прем»єра, більше року тому, він проголошував, що «Укргазвидобування» продаватиме усім газ за тією ж ціною, що і «Нафтогазу». Зокрема, цмтую: «Ю.Вітренко пояснив, що зараз основні обсяги газу видобуває державна компанія «Укргазвидобування» (засновником якої є «Нафтогаз»), свердловини якої були передані державою. Але «Укргазвидобування» ці обсяги не продає на ринку, їх забирає «Нафтогаз України». Таким чином у «Нафтогазу» є особливе становище на ринку, яке відрізняється від інших компаній».
Тобто, рік тому Юрій Вітренко вважав, що нинішній стан справ дозволяє «Нафтогазу» маніпулювати цінами на ринку газу.

Раніше він заявляв, що Кабмін готує ряд рішень, покликаних стримати зростання цін на газ для населення після завершення дії введеного на лютий-березень обмеження ціни на рівні 6,99 грн за куб м. Але очоливши НАК про такі наміри Вітренко чомусь забув…

— У сучасних умовах підвищення цін для ТКЕ на газ – це шашморг для тепловиків і багатьох громадян.

— Щодо пропозиції збільшення цін на газ для підприємств ТКЕ в 3 рази, то на мою думку це чергова маніпуляція «Нафтогазу» з перекладанням дефіциту коштів. Після такої пропозиції в «Нафтогазі» будуть заявляти, що компенсація з бюджету потрібна не «Нафтогазу», а підприємствам ТКЕ і знову будуть «ліпити» чергові законопроекти про подолання кризових явищ, а до того знову будуть маніпулювати з нарахуванням доходів та резервів сумнівної заборгованості для того, щоб «підігнати» фінансовий результат до бажаного рівня.

Хто може відповісти на дуже просте питання – чому абонент, який споживає газ для опалення на своєму котлі, сплачуватиме 8 грн/куб м, а інший абонент, який споживає тепло виготовлене з цього ж газу, повиннен сплачувати 30 грн/куб м?

Чим завинило перед «Нафтогазом» міське населення, що має централізоване теплопостачання і не має вибору?

 

І запитання до уряду – чому побутове споживання газу здійснюватиметься в межах ПСО, а постачання газу для ТКЕ для виробництва теплової енергії для населення поза ПСО? В чому суть таких «новацій»?

—  Як би ви охарактеризували результати минулого опалювального сезону?

—  Будемо відверті – природного газу на опалювальний сезон 2021/2022 країні вистачило, на привеликий жаль, через його стрімке скорочення споживання в результаті початку активної фази війни РФ проти України, зупинення промисловості. Невідомо, якими були б результати за інших обставин. Бравада «Нафтогазу», що не дивлячись ні на що компанія забезпечила нормальне проходження опалювального сезону щонайменше недоречна.

— У 2021 р парламент затвердив виділення компенсацій урядом підприємствам ТКЕ у різницях цін на газ. Нині ситуація ускладнена війною. Як готуватися до опалювального сезону?

— Частково я вже відповів на питання щодо ціни на газ. Я не бачу у діях уряду та «Нафтогазу» ніякого розуміння причин формування так званої різниці в тарифах в ТКЕ та її впливу на можливість розрахунків за газ. Така ситуація з нерозумінням проблем ТКЕ призводить швидше до відчаю з боку підприємств ТКЕ, коли їх просто не чують і не хочуть чути. Як наслідок ТКЕ «махає рукою», та споживає газ «закриваючи очі», користуючись принципом – всеодно не відключать. Звідси щорічне накопичення проблем та прийняття чергових законів про «кризові явища в енергетиці».

— Далеко не всі постачальники газу зможуть за власний кошт – при неплатежах споживачів - забезпечувати поставки газу. Як бути?

— Якби у нас дійсно діяли ринкові принципи, то будь-який постачальник на конкурентних засадах мав би змогу отримувати ресурс природного газу та на основі тієї ж конкуренції постачати цей ресурс для споживача, а у випадку нерозрахунків міг би задіювати механізм з відключення такого споживача. Але наразі такої можливості просто не існує. Не існує через «потужну діяльність» «чемпіона ринку», «немонополіста» – «Нафтогазу».

На мою думку, перехід до ринкових умов можливий виключно через побудову ефективного механізму ПСО. Для формування такого ефективного ПСО потрібно професійний підхід з боку уряду та мінімізації впливу на формування такого ПСО з боку «немонополіста» «Нафтогазу». Наразі ми маємо абсолютно перекручену ситуацію, де механізм ПСО (або ж його відсутність) диктується виключно «Нафтогазом».

Отже відповідаючи на Ваше запитання – необхідно запроваджувати дієвий механізм ПСО з можливістю конкуренції за доступ до ресурсу та до споживача в межах визначених процедур.

—  У Раді зареєстровано законопроект No7375 про мораторій на підвищення цін на ЖКП. Питання для актуальне. Що запропонували б ви?

— Я вже казав, необхідно запроваджувати дієвий механізм ПСО. Можливо необхідно навіть внести певні зміни в статтю 11 Закону «Про ринок природного газу» щодо вимог до механізму ПСО, які б дозволили застосовувати ПСО не на розсуд уряду (який в даному випадку підміняє «Нафтогаз»), а на основі чітко визначених критеріїв та параметрів.

— «Нафтогаз » хоча і заявив про прибуток у 12 млрд грн за 2021 р, але попередив про ризики: чимало видобувних активів розташовано поблизу бойових дій; «Газпром» може і не заплатити за транзит; деякі постачальники можуть відмовитися від поставок; неплатежі. «Нафтогаз» знову простиме дотації в уряду?

—  Звіт «Нафтогазу» про формування у 2021 році прибутку в розмірі 12 млрд грн викликає ряд запитань. Адже згідно консолідованої звітності, за підсумками 2021 року доходи «Нафтогазу» від реалізації природного газу зросли на 82% або майже на 62 млрд грн та склали близько 137 млрд грн. Зростання цих доходів відбулось виключна за рахунок збільшення цін на газ для споживачів. Одночасно при зростанні доходів від реалізації газу на 82% обсяг видобутку товарного природного газу у 2021 році зменшився на 4% та склав лише 12.93 млрд куб м. При цьому такий обсяг видобутку менший ніж було закладено у затверджений Кабміном фінансовий план «Нафтогазу». При зростанні доходів від реалізації на 62 млрд грн, сума інвестицій залишилась на рівні 2020 року та склала близько 15 млрд грн, що значно менше від інвестицій попередніх років.

 

Падіння обсягів видобутку останніх років призвело до спустошення підземних сховищ природного газу.

 

Так, станом на початок квітня 2022 року запаси газу в підземних сховищах (ПСГ) знизилися на 41.8%, або на 6.4 млрд куб м - до 9.1 млрд куб. м у порівнянні з відповідними даними минулого року -15.58 млрд куб. м.

При цьому із зазначених залишків 9.1 млрд куб м в ПСГ обсяг активного газу, що належить НАК «Нафтогаз України», склав лише 1.7 млрд куб м (без урахування довготривалого зберігання 4.7 млрд куб м); решта – 2.8 млрд куб м – це комерційний газ інших незалежних постачальників.

Реалізувавши протягом опалювального сезону 2021-2022 газ, відібраний із ПСГ, компанія не тільки не забезпечила накопичення грошових коштів на рахунках для подальшого відновлення його запасів у ПСГ, навпаки – значно їх зменшила.

Згідно окремої фінансової звітності НАК «Нафтогаз України» (материнської компанії) за 2021 рік грошові кошти на її рахунках зменшились з 34 млрд грн на початку року до 21 млрд грн на кінець року. При цьому протягом 2021 року материнська компанія отримала від АТ «Укргазвидобування» та інших дочірніх підприємств понад 21 млрд грн грошових коштів у вигляді дивідендів.

То куди ж діваються кошти від отриманих дивідендів та реалізованого природного газу, відібраного із ПСГ?

Фактично УГВ на межі банкрутства! Нагадаю, 8 листопада 2021 року за підписами вищого політичного керівництва держави на адресу Міжнародного валютного фонду було направлено лист про наміри з відповідним Меморандумом про економічну та фінансову політику, з підтвердженнями відданості політиці та цілям економічної програми за підтримки МВФ у рамках Угоди стенд-бай (SBA), в якій окреслено подальші заходи для досягнення цілей.

Серед іншого, для досягнення цілей економічної програми, українська сторона зобов’язалась призупинити подальше виконання рішення уряду, відповідно до якого було укладено нову угоду між товариством з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) та АТ «Укртрансгаз» про відшкодування коригування необхідного доходу та відповідно до якої ОГТСУ передплатив «Укртрансгазу» 27 млрд грн.

У свою чергу наглядова рада АТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) повинна оцінити, чи наслідки цієї угоди відповідають інтересам компанії, не загрожують її короткостроковій ліквідності та середньостроковій життєздатності, а також сприяють збільшенню її спроможності інвестувати, включаючи її здатність інвестувати у відповідь на структурні зрушення у газотранспортній мережі (Див. також Меморандум з МВФ - авт.). 

Але чомусь до цього часу НАК фактично отримує кошти за транзит і надто предметно цікавиться ОГТСУ, який створювався як самостійне і незалежне від «Нафтогазу» підприємство, як у більшості країн Європи. Для чого тоді анбандлінг?! Це і є відділення функцій по транзиту газу від іншої діяльності «Нафтогазу».

Залишки активного природного газу національної компанії в ПСГ на рівні 1,7 млрд куб м та відсутність належних грошових коштів на рахунках від продажу відібраного із ПСГ природного газу для його подальшого поповнення є критичним для проходження опалювального сезону 2022/2023 рр, з огляду на покладання на НАК відповідних спеціальних обов’язків.

Згідно матеріалів, наданих на розгляд Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП, загальний дефіцит грошових коштів НАК «Нафтогаз України» для забезпечення опалювального сезону 2022/2023  може становити 219 млрд грн. При цьому 189 млрд грн із цього дефіциту в Компанії пропонують покрити з державного бюджету у вигляді надання відповідних компенсацій. Абсурдність розміру такої компенсація є очевидною, адже її сума перевищує майже в два рази вартість всього газу, реалізованого для населення та підприємств ТКЕ.

Щодо окреслених проблем я вже звернувся з депутатськими запитами до Секретаря РНБУ, прем’єр-міністра, голови НКРЕКП, Міністерства енергетики.  

Наголошу ще раз – тільки проведення спеціального аудиту (державного!) «Нафтогазу» та прийняття відповідних рішень на його основі може бути початком ефективного шляху до розвитку ринку газу.

— Ви сказали  30.06. 2021 р: «Якщо у вас є трохи грошей, бережіть їх, бо ніхто не знає якою буде «платіжка» з початком опалювального сезону. Як має діяти влада, щоб опалювальний сезон розпочався хоча б там, де не розтрощені комунікації?

—  На мій погляд, уряд має перш за все зрозуміти всі процеси «зникнення грошей» в «Нафтогазі». Куди і на що витрачаються кошти від реалізованого природного газу. Має бути чітке розумінні повної структури відпускної ціни на газ та всіх факторів, що призводять до формування боргів за природний газ. Як формування таких боргів впливає на кожен елемент структури ціни. Чому не виконується завдання щодо фінансування капітальних інвестицій, чому сума інвестицій постійно знижується, а суми витрат на оплату праці управлінського персоналу постійно зростає та вже досягли рівня майже 9 млрд грн (при капітальних інвестиція в межах 15 млрд грн). Невже пріоритетом діяльності «Нафтогазу» є збільшення витрат на оплату праці менеджменту при глобальному падінні видобутку газу та нарощуванні не менш глобальної заборгованості за газ?

Якби в уряді було таке розуміння, то вже давно було б проведено відповідний аудит цих проблем. Саме за наслідками такого аудиту уряд міг би приймати зважені рішення, від яких залежить, в тому числі збільшення цін на газ та тарифів на теплову енергію. Оскільки такого розумінні в уряду нема, то всі проблемні питання віддано на відкуп менеджменту «Нафтогазу», який і призвів до формування цих проблем. Так коло замикається, і розірвати його може тільки сам уряд.

Якби уряд професійно підходив до проблем галузі, то і споживачі не ставали б заручниками ситуації з постійним зростанням цін і тарифів, за якими не здатні розрахуватись.

 

ДОСЬЄ "ЕНЕРГОБІЗНЕСУ"

Олексій КУЧЕРЕНКО, перший заступник Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, фракція ВО "Батьківщина".

Народився: 3 квітня 1961 р. у Вінниці.

Київський державний університет ім. Т. Шевченка (1983 р.); Академія державного управління за Президента України (2001 р.); захистив дисертацію "Концепції елітизму у контексті процесів демократичної трансформації", кандидат соціологічних наук (1998 р.).

Кар'єра: оператор ЕОМ НВО "Міськсистемотехніка" (1980-1983 рр.); лаборант відділу формування та термообробки Київської філії Всесоюзного НДІ будівельних матеріалів; стажер-дослідник, молодший науковий співробітник Інституту кібернетики АНУ (1983-1987); директор комп'ютерного клубу "Київ" (1988-1991 рр.); генеральний директор СП "WDC" (1992); генеральний директор СП "Інтеркас-Київ" (1993-1996 рр.); Президент ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (1996-1997 рр.); голова правління АТЗТ "Інтергаз" (1997-1998 рр.); голова Запорізької ОДА (2000–2001 рр.); президент ХК "АвтоКрАЗ" (2002); голова Державного комітету з питань ЖКГ (2002); міністр із питань ЖКГ (2007-2010 рр.); депутат ВР чотирьох скликань: III (1998-2002 рр.), V (2006-2007 рр.), VI (2007-2012 рр.) та ІХ (з 2019 р.).

Сім'я: Одружений, п'ятеро дітей.

Варто також почитати:
АЛЕКСЕЙ КУЧЕРЕНКО: "БЕЗ ЛИКВИДАЦИИ "НАФТОГАЗА" РЫНКА ГАЗА В УКРАИНЕ НЕ БУДЕТ НИКОГДА!"