В той час я закінчила курси дозиметристів і вже готувалася їхати в Чорнобиль. Але отримала відгук від Київського державного університету і поїхала на вступні іспити. Якраз, коли всі намагалися виїхати зі столиці…
Минуло кілька років. Літо. На півдні степової України неймовірна спека. Мої однокурсники влаштували турне – відвідували однокурсників. Завітали й до мене. Найкраще місце у таку спеку – Каховське водосховище, пляж Жовті кручі (вони й справді жовті). Пливемо, вода як парне молоко.
Один з однокурсників придивляється і запитує: «А що це за труби на тому березі?». Відповідаю: «Ліворуч – Запорізька АЕС, праворуч – Запорізька ТЕС».
Вони, мабуть, перевищили всі олімпійські здобутки, повертаючись на берег…
Пізніше бачила іншу картинку. Франція, вже не така спека. Затишний пляж зі шезлонгами, кабінками-роздягальнями , душем і… дозиметрами. І там зручно у безпосередній близькості АЕС відпочивають мами з дітлахами, і жодного страху чи тривоги.
Ось такі різні враження.
Більше 20 років парламенти різних скликань підступалися до «Енергоатому». Тому неабияк здивувалася, що 6 лютого 2023 р. Верховна Рада України у другому читанні ухвалила Закон №8068 «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Теоретично названий вище Закон визначає правові, економічні та організаційні засади утворення та функціонування акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі і не підлягають приватизації.
В ньому також визначені форма правління, використання та розпорядження його майном, і спрямований закон, як кажуть його автори, на сталий розвиток товариства, забезпечення економічної та енергетичної безпеки і захисту інтересів держави.
Проте ситуація з «Енергоатомом» неоднозначна. По-перше, чи насправді він контролює Запорізьку АЄС (6 блоків-мільйонників)? І яке значення для окупантів має юридична форма найбільшої в Європі Запорізької АЕС з НАЕК «Енергоатом»? Їм все одно, чи це унітарне підприємство, чи на 100 відсотків державна акціонерна компанія. А от як плацдарм для обстрілу селищ Запорізької і Дніпропетровської областей окупантам підходить.
По-друге, Закон №8068 (авторами якого є Остап Шипайло, Андрій Герус та інші народні депутати) у першому читанні Верховна Рада розглядала у довоєнному 2021 р. (10 листопада) і згоди не дійшла. Тому і відправила його на доопрацювання.
Але поясніть, чому закон, який видався законодавцям до масштабної навали окупантів занадто недосконалим, раптом, майже через рік жорстокої війни, перетворився на доволі досконалий? Принаймні 259 народних депутатів за нього проголосували майже без принципових правок. І це окрема тема.
По-третє, якщо ще у 2018 році і раніше основний партнер «Енергоатому» - американська компанія Westinghouse укладала угоди з НАЕК попри його унітарність і інвестувала в українську атомну енергетику чималі гроші, то чи має принципове значення для неї - це АТ чи просто НАЕК «Енергоатом»?
Для неї , як і для росіян, принципове значення має наш ринок ядерного палива і послуг АЕС! Це принципово.
А якщо хтось з ОПЗЖ чи «Слуг народу», які дружно проголосували за ядерний закон, мають на думці щось інше, краще хай мовчать.
Корпоратизація (а там і «прихватизація» «Енергоатому», як і інших «ваговиків») – часто гра слів. Бо насправді якщо керівник непорядний, забирає всі важелі у свої жадібні рученятка, ніяка наглядова рада і Кабмін таке підприємство не врятують.
Ну хоч «оборонка», хоч «Нафтогаз» - ніяка наглядрада з таким статутом і особами просто не могла зарадити ситуації. Та ще й з таким урядом.
Відповідаючи на гасла, депутат Олексій Кучеренко висловився досить категорично:
«Останні роки «Енергоатом» був під управлінням з боку Уряду України. Якщо Уряд не може забезпечити прозорість та професійність в управлінні компанією — як може він це зробити в управлінні країною?!».
Й останнє — тільки повноцінний професійний Уряд, повноцінна Верховна Рада, повноцінні професійні правоохоронні органи, безумовне дотримання законів та Конституції, прозора система управління і відповідальності та патріотичний Президент, який разом зі своїм Офісом діє в межах Конституції в інтересах України, можуть забезпечити адекватне виконання Державою своїх обов’язків перед її Громадянами!
І тоді Держава отримує право вимагати від Громадян виконання своїх обов’язків перед нею!
Я не противниця корпоратизації. Як теорія, це була чудова ідея. Але коли на свій лад цю класичну теорію років 7-8 почав застосовувати той же «Нафтогаз», він просто її знищив. І треба докласти чимало праці, аби спаплюжена ідея отримала нове життя і працювала на користь держави, понівеченою війною.
З повагою,
Алла ЄРЬОМЕНКО,
Спецкор «ЕнергоБізнесу»
