Міністерка внутрішніх справ Німеччини заявляє, що країна щодня стикається з гібридними атаками. Це створює нове спільне підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС.
Україна накопичила великий практичний досвід у виявленні та протидії дронам, використанні засобів радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, розгортанні систем ППО та будівництві фізичного захисту навколо критичних об'єктів.
Ця співпраця не повинна обмежуватися кордонами та військовими базами. Цей досвід актуальний і для атомних електростанцій, великих підстанцій, газової інфраструктури, транспортних вузлів та інших об'єктів критичної інфраструктури.
Європі не потрібно завтра будувати бетонні укриття навколо кожної підстанції. Але їй уже варто картографувати вразливі місця та вивчати багаторівневий підхід України до захисту.
Такі країни, як Болгарія, які займали більш обережну позицію щодо підтримки України, можуть отримати від цієї співпраці навіть більше користі. Болгарія може почуватися менш уразливою, ніж Латвія, Литва чи Естонія, але географічна відстань від Росії не захищає її від дронів, диверсій чи атак на критичну інфраструктуру.
Водночас спекуляції про те, що Україна може атакувати газову інфраструктуру, підключену до Трансбалканського коридору, не витримують жодної критики.
Україна зацікавлена в розширенні імпорту газу цим маршрутом. Атака на інфраструктуру, яка потрібна самій Україні, безпосередньо підірвала б її власну енергетичну безпеку. Це неправдоподібна гіпотеза. Вона більше схожа на спробу змістити увагу від джерела гібридних загроз і створити напруженість між Україною та її європейськими сусідами.
Українські оборонні підприємства, включно з державними, можуть постачати сусіднім європейським країнам перевірені рішення для захисту енергетичної, транспортної та військової інфраструктури — найбільш ймовірних першочергових цілей будь-якої ескалації.
