Останнім часом про видобуток і споживання газу в Україні говорять загалом на зачинених нарадах, і то пошепки. Авжеж, державна таємниця. Навіть виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг в Полтаву (там щонайменше 30% видобутку АК «Укргазвидобування») і те «засекретили».
Така втаємниченість нині загалом зрозуміла. Але хотілося б мати впевненість, що вона контрольована. Як і контрольовані надавачі таких послуг, а також державні установи, створені саме для порядку на ринку енергетики. І хоча ринок – це швидше умовна назва, але є чого прагнути.
Проте, якщо проаналізувати публічно доступну інформацію, запитати фахівців, то картина на газовому фронті вимальовується приблизно така.
Що вплинуло на скорочення споживання газу
Більше року війні… Бойові дії, руйнування промислових підприємств і приватних домогосподарств. Маємо надто сумний результат:
- загальне споживання газу в 2022 р. скоротилося на 31% (з 28.8 млрд куб м у 2021 р. до 19.8 млрд куб м у 2022 р.). Це означає, що майже третина раніше платоспроможного населення стали, якщо не внутрішніми імігрантами, то знайшли собі притулок за кордоном або втратили роботу, тому просто не мають коштів заплатити за житлово-комунальні послуги, більшість з яких базується на газі;
- споживання газу промисловістю впало ще більше – на 46% (з 8.5 до 4.2 млрд куб м). Тобто майже половина промислових підприємств зупинено. А це втрачені робочі місця, заробітна платня. У кращому випадку доведеться переїздити у пошуках нової роботи.
Повертаючись до українського видобутку газу, можна констатувати, що саме він «створив» профіцит на ринку. В результаті цього приватний бізнес вимушений закачувати нереалізований газ у підземні сховища газу (ПСГ), сподіваючись на краще і обіцянки Уряду.
За оцінкою фахівців, на початок травня 2023 р. в ПСГ знаходилося більше 1.6 млрд куб м нереалізованого газу приватного видобутку.
Як для «Нафтогазу» (державної АК «Укргазвидобування», УГВ), це порівняно незначний обсяг. А для приватних видобувних компаній має велике значення. (Докладніше про це далі).
Україна збирається відмовитися від імпорту газу вже в 2023 р. І від приватного видобутку теж?
Наміри нормальні, як для країни, яка врешті обіцяла перейти на енергоекономічну економіку. Але чи вчасно це для воюючої держави?
Сьогодні існує профіцит газу. По закінченню війни країна потребуватиме газу значно більше. І якщо сьогодні не створювати умов для розвитку УГВ і приватних видобувних компаній, нас згодом чекають щонайменше 2019-2020 рр.
Державну «Укргазвидобування» (засновник – НАК «Нафтогаз України») за таких обставин не чіпатимуть точно.
23 лютого 2023 р. голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов заявив в інтерв’ю агентству Bloomberg, що в 2023 р. Україна планує повністю відмовитися від імпортного газу.
Що означає така заява учільника «Нафтогазу»? Це захід є вимушено тимчасовий, чи це довготермінова урядова політика щодо видобувної газової галузі, зокрема приватних компаній?
Враховуючи профіцит газу, на тимчасовий захід не схоже. Газу, видобутого в Україні, з таким скороченням споживання теоретично достатньо навіть на опалювальний сезон 2023/2024. Але при цьому весь фінансовий тягар знову ляже на бюджет. Йдеться майже про 18 млрд куб м прогнозного споживання в 2023 р. А саме:
- споживання природного газу (прогноз) в 2023 р. складе 17.9 млрд куб м, що майже на 10% нижче рівня споживання 2022 р.;
- загальний видобуток газу в Україні у 2023 р. складе 18.2 млрд куб м.
Ось вам і розгадка: за сучасних умов, навіть при падінні видобутку, він перевищує обсяг споживання. Навіщо тоді імпорт газу? І приватні видобувники газу можуть опинитися зайвими…
Пам’ятаєте одне з перших гучних засідань РНБОУ? Там якраз йшлося про видобуток, а точніше про ліцензії (спеціальні дозволи) на видобуток корисних копалин. Яким чином вони отримані? Здається, те рішення РНБОУ набуває нової сили і значення.
Не дарма ж ще 18 лютого міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що на експорт газу нехай ніхто не розраховує. Заборонено, і на цьому край (хоча проблема неоднозначна).
Хоча саме приватні компанії підтримували і збільшували видобуток (максимум у 2021 р. – 5 млрд куб м), коли його не вистачало у «Укргазвидобування» – ледь 13 млрд куб м газу.
За такої урядової політики у 2022 р. видобуток приватними компаніями вже скоротився з 5 до 4.3 млрд куб м.
Приватний газовидобуток знищать, як зайвий, чи віддадуть НАКу?
Нагадаю, у березні 2022 р. були суттєво збільшені ставки ренти за видобуток корисних копалин, зокрема газу і конденсату (Закон України від 15.03.2022 р. №2139-IX) - десь же бюджет має брати гроші.
Проте проблема реалізації газу приватного видобутку залишається невирішеною.
Водночас, згідно з аналітикою за поточних умов, приватні компанії зменшать обсяги видобутку до 3.9 млрд куб м.
Але ця цифра може бути суттєво нижчою через відсутність коштів для інвестування. Приватні видобувні компанії стверджують (кожен на свій лад), що це може призвести до необхідності імпорту додаткових 1.5-2 млрд куб м та повністю зупинить розвиток сектору приватного газовидобутку.
Наріжне питання - експорт газу.
Після початку повномасштабного вторгнення рф, 3 березня 2022 р. Міненерго заборонило експорт природного газу (наказ Міненерго №99). У 2023 р. експорт українського газу було заборонено Урядом (Постанови КМУ від 10.06.2022 р. №666 та від 27.12.2022 р. №1466).
Це закрило можливість для приватного бізнесу реалізовувати газ за кордоном в умовах зруйнованого ринку збуту в Україні.
Попри рішення Уряду, НАК «Нафтогаз України» майже не здійснювала закупівлю природного газу приватних видобувників. Незважаючи на пряму норму законодавства для підготовки до осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2022/2023, НАК «Нафтогаз» здійснювала мінімальні закупівлі газу приватного видобутку, які не могли суттєво вплинути на загальну картину. Всього було викуплено 259 млн куб м.
При цьому протягом 2022 р. «Нафтогаз України» імпортував більше 1 млрд куб м газу. Вочевидь, імпорт газу – значно вигідніший бізнес. Принаймні так вважали попередники Чернишова…
Чому кожен третій - «зайвий»
Приватний видобуток складає в середньому 350 млн куб м/міс. При цьому доступний для збуту промисловий сегмент складає лише 220–230 млн куб м/міс.
Тому приватні видобувні компанії переконують – ніхто не збирається одразу весь газ експортувати. Йдеться про надлишок комерційного газу. Задля інвестицій.
На відміну від УГВ, приватні компанії позбавлені такого фінансового ресурсу для інвестування в нові проєкти і розвиток видобутку. Вони не мають можливості реалізовувати весь видобутий газ, що призведе до подальшого скорочення газовидобутку приватними компаніями у наступні кілька років. У 2022 р. приватний видобуток вже скоротився на 15% (за даними ExPro). За таких умов, у наступні роки він може скоротитися ще на понад 20%. А ще недавно він становив 25% українського газовидобутку.
Демотивація «по-НАКівські»
Можемо сперечатися, але ринка природного газу не існує.
Якщо тримання ресурсу газу в Україні – це питання національної безпеки, то для збереження ринкових умов функціонування ринку природного газу має бути реалізовано цивілізований підхід та рівні умови для всіх учасників ринку. Це важливе питання на шляху України до європейської інтеграції.
На тлі профіцитного ринку та закритого експорту в контексті викупу газу приватних компаній НАК «Нафтогаз» пропонує ціни, які не мотивують до збільшення видобутку. В ситуації, що склалася, диктування таких умов з боку держави призведе до стагнації та подальшого руйнування приватного газовидобутку, а також нівелювання всіх заходів щодо формування в Україні прозорого ринку газу. Так, враховуючи відсутність можливості збуту ресурсу приватних компаній, викупляти нереалізований газ з боку держави із прив’язкою до європейських індикативів було б правильним цивілізованим підходом.
Якщо ми говоримо про європейський ринок в Україні, то викуп газу приватних газовидобувників має здійснюватися шляхом прозорих біржових торгів з рівним доступом для всіх учасників ринку для забезпечення викупу газу приватних видобувників за справедливою та прозорою ціною та/або зняті обмеження експорту (хоча б частково).
Якщо НАК «Нафтогаз України» планує викуповувати надлишковий газ поточного видобутку, то нагадаю, що проблема обсягів газу приватного видобутку, які на сьогодні вже закачані в ПСГ, так і не вирішена. Більше того, на цей газ нарахована рента, розмір якої значно перевищує поточні цінові індикативи.
Як вже сказано, йдеться про 1.6 млрд куб м, реалізація яких має надзвичайно важливе значення для реінвестування в розвиток сировинної бази, буріння об’єктів інфраструктури, та як наслідок – збільшення видобутку, розвитку галузі та економіки в цілому.
Як підтримати приватних видобувників з користю для держави
Якщо локанічно, то варто захистити належне функціонування вільного та конкурентного ринку газу в Україні за рахунок:
- недопущення дискримінації учасників ринку;
- недопущення державного регулювання цін, іншого неринкового регулювання;
- поглиблення інтеграції ринку газу України в загальноєвропейський ринок: викуп газу приватного видобутку «Нафтогазом України» шляхом прозорих біржових торгів, забезпечення рівних прав учасників ринку газу в частині цін, можливості продажу і доступу до всіх ринкових інструментів.
Про ренту
Застосувати фактичну ціну реалізації газу з урахуванням українських індикативів як базису для розрахунку рентної плати та збереження «касового методу» її сплати (збереження норм, уведених у дію Законом України № 2606-IX від 20.09.2022 р. та Законом України від 12.05.2022 р. №2261-IХ).
Можливість
Забезпечити можливість газовидобувним компаніям реалізовувати видобутий газ за ринковими цінами, у т. ч. шляхом викупу нереалізованого газу «Нафтогазом України» за справедливою ціною із використанням європейських індикативів задля збереження інвестиційного ресурсу приватного сектору газовидобувної галузі.
Адже може статися (раптом), що профіцит газу знову обернеться дефіцитом. Не факт, що це виключено. І у найнепідходящий момент…
