Короткий виклад
Порівняльний аналіз регулювання частоти та потужності
Європейські норми
Балансувальний ринок в ЄС:
Складається з балансувальної потужності (резервів) і балансувальної енергії.
Балансувальна потужність купується через допоміжні послуги (ДП) на первинному ринку.
Балансувальна енергія активується при потребі з резервів.
Надавати ці послуги можуть учасники ринку та споживачі, що пройшли попередню кваліфікацію.
Системний оператор (ОСП) використовує резерви підтримки частоти (РПЧ), відновлення частоти (РВЧ) та заміщення (РЗ), видаючи автоматичні або ручні команди.
ОСП можуть створювати спільні балансуючі резерви та обмінюватися балансувальною енергією з сусідніми ОСП для підтримки операційної безпеки.
Українські норми
Закон України "Про ринок електричної енергії" та Правила ринку розглядають балансувальний ринок і ринок допоміжних послуг як два окремі, незалежні ринки. Це не відповідає концепції ЄС, де допоміжні послуги є частиною балансувального ринку.
Український Кодекс системи передачі, як і європейські регламенти, передбачає використання ОСП резервів РПЧ, РВЧ та РЗ для підтримки частоти.
Існують неузгодженості, оскільки балансувальний ринок визначається як такий, що забезпечує як потужність, так і енергію, але потім ринок допоміжних послуг знову прописує вимогу щодо забезпечення потужності у вигляді резервів.
Вимоги до учасників ринку також відрізняються. В Україні участь у ринку допоміжних послуг може бути обов'язково лише для агрегаторів від 20 МВт, тоді як інші можуть брати участь добровільно. На балансувальному ринку відсутні технічні вимоги до обладнання та необхідність проходження попередньої кваліфікації крім вимог до системи передачі команд на активацію балансуючої енергії.
Правила ринку не описують, як відбувається обмін резервами з ОСП сусідніх країн.
Аналіз розрахунків за балансувальну енергію та небаланси
Європейські норми
Мета розрахунків — стимулювати учасників ринку підтримувати власний баланс.
Розрахунки за балансувальну енергію ґрунтуються на граничному ціноутворенні.
Ціна небалансу відображає вартість енергії в реальному часі.
Всі учасники ринку несуть відповідальність за спричинені небаланси.
Автор стверджує, що існуючі вимоги не заохочують учасників ринку дотримуватися заявлених графіків виробництва та споживання, що можуть створювати можливості для маніпуляцій та, як наслідок, порушенню операційної безпеки зони регулювання та суміжних зон регулювання, оскільки учасники можуть отримувати дохід за свої небаланси. Також, такій підхід не стимулює розвиток власного виробництва з метою зменшення небалансів, надання допоміжних послуг з регулювання частоти та потужності для ОСП, а також агрегації.
Українські норми
Розрахунки за балансувальну енергію залежать від стану системи (дефіцит, профіцит або збалансованість), що, на думку автора, є хибним підходом, оскільки ці поняття визначаються некоректно.
Правила ринку при розрахунках можуть використовувати ціни з ринку «на добу наперед» (РДН), що суперечить принципу відображення вартості енергії в реальному часі.
Використання коригуючих коефіцієнтів (±5%) у розрахунках за небаланси, на думку автора, не стимулює учасників ринку дотримуватися балансу, веде до порушення операційної безпеки в ОЕС України та через отримання додаткового доходу. Як і європейські норми, такій підхід не стимулює розвиток власного виробництва з метою зменшення небалансів, надання допоміжних послуг з регулювання частоти та потужності для ОСП, а також агрегації.
Пропозиції щодо покращення
Автор пропонує наступні зміни для європейського та українського законодавства з технічними вимогами та для вдосконалення ринкових механізмів:
Скасувати в Україні статус "ринку" для допоміжних послуг і інтегрувати їх як складову частину балансувального ринку.
Розглядати балансувальну енергію як складову послуги, а не як товар, що дозволить усунути плутанину і правильно застосовувати поняття надання ПОСЛУГИ з балансування.
Ввести механізм безкоштовної передачі небалансів між учасниками ринку, коли система є збалансованою, що дозволить економічними стимулами підвищити відповідальність за баланс.
Запровадити послугу пріоритетного доступу до небалансів для тих, хто готовий заплатити, що зменшить обіг коштів і заборгованість на ринку електричної енергії в Україні.
Переглянути підходи до ціноутворення та напрямків платежів за небаланси та балансувальну енергію, щоб усунути викривлення та стимулювати відповідальність.
Підходи у визначені планових активованих обсягів балансуючої енергії (послуг з балансування) в українських правилах ринку.
Повна версія аналітичного дослідження Олександра Петухова доступна тут
Досьє «Енергобізнесу»
Олександр Петухов
Кар’єра:
1993 – 1997 – машиніст-обхідник - машиніст центрального щита керування турбоагрегатів 100 МВт Київській ТЕЦ-5.
1997 – 2000 – начальник зміни ТЕЦ-5.
2000 – 2005 – диспетчер – старший диспетчер АК «Київенерго».
2005 – 2012 – заступник начальника оперативно-диспетчерського управління АК «Київенерго»5. Брав участь у робочих групах при Раді ОРЕ, роботі над першими редакціями Кодексу системи передачі від КЕМА. Автор раціоналізаторської пропозиції щодо реконструкції електричної частини Київської ТЕЦ-5 з метою підвищення її економічності.
2012 – 2015 – заступник начальника технічного відділу з генерації в ТОВ «Глобал Енерджі». Брав участь у робочій групі по впровадженню першого енергетичного закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», у робочих групах під головуванням МЕУ щодо впровадження оновленої редакції Кодексу системи передачі та інших проєктів підзаконних актів.
2015 – по даний час – керівник Аукціонного офісу з розподілу доступної пропускної спроможності міждержавних перетинів в НЕК «Укренерго». Займається впровадженням нормативної бази та бізнес процесу односторонніх та спільних аукціонів на майданчику НЕК «Укренерго» та єдиного європейського офісу з розподілу перетинів - JAO.
