Щоразу, як влада «звертає увагу» на видобування газу в Україні, видобуток стрімко падає. У державного АТ «Укргазвидобування» – провал програми 20/20: нарощування видобутку газу в Україні до 2020 р. до 20 млрд куб. м не відбулося. У приватних компаній - через недосконалість механізму оподаткування рентною платою - падіння видобутку газу почалося з 2014 р. Кілька років поспіль видобувна галузь оговтувалася.
До приватних видобувних компаній завжди є питання, і не тільки у журналістів, хоча вони не мають таких преференцій, як державна «Укргазвидобування» і напівдержавна «Укрнафта». Вони забезпечують газом промисловість і комерційні потреби. Проте обсяг видобутого ними газу (4,8 млрд куб. м у 2021 р.) - чверть, а то й третина газового балансу країни, який так і залишається невідомим.
В умовах воєнного стану законодавці і урядовці пішли далі: приватні компанії взяті в лещата. З одного боку – недосконалий податковий механізм нарахування рентних платежів у частині визначення бази оподаткування у період воєнного стану. З іншого – запропонований урядовцями сумнівний, щоб не сказати «прокорупційний», проект Порядку закупівлі у них газу «Нафтогазом» для формування резервного запасу газу (є ще намір створення страхового запасу).
Плюс згортання промислового виробництва внаслідок повномасштабної війни з РФ, зростання курсу долара, заборона на експорт газу і можлива в умовах воєнного стану «експропріація» газу з ПСГ.
На такому тлі підвищення у березні ренти на газ для більшості приватних видобувних компаній призвело до скорочення видобування ними газу на початок липня 2022 р. щонайменше вдвічі, а то й втричі. Називати це «саботажем» навряд чи правомірно з огляду на вище перелічені обставини.
До того ж днями уряд має затвердити Порядок викупу газу «Нафтогазом» у приватних видобувних компаній для формування страхового резерву у ПСГ, який більшість приватних газовидобувників дуже насторожує через непрозорість запропонованого механізму.
Чому сподівання парламенту і уряду на поповнення Держбюджету за рахунок підвищення ренти на видобуток газу при діючій базі оподаткування марні, а запропонований порядок викупу газу «Нафтогазом» у приватних видобувників непрозорий, і як це може спровокувати ще стрімкіше падіння видобутку газу в Україні та чи можливо хоча б уповільнити даний процес - про це в інтерв’ю «ЕнергоБізнесу» розповів генеральний директор JKX Oil and Gas Ltd Андрій ПАСІШНИК.
– Можете пояснити, чому приватні газовидобувні компанії, у більшості відмовчуються? Адже йдеться не про їх прибуток - про виживання бізнесу?
– Не зовсім згоден з Вами про відмовчування. Ми ж з Вами говоримо! Всі компанії приватного сектору видобування газу зіткнулися з тотожними проблемами. Вони полягають у невідповідності оподаткування галузі сучасним воєнним умовам – неможливо прогнозувати продажі видобутого газу через падіння економіки внаслідок збройної агресії РФ.
– АГКУ категорично відмовилася будь-що коментувати, посилаючись на рішення членів Асоціації. Мовляв, чекають наступних кроків уряду. Так?
– Проте усі ми спільно з профільними державними органами намагаємося якнайшвидше знайти шляхи подолання надзвичайних проблем і обставин, у яких опинилася галузь видобування газу. Тому приватні видобувні компанії беруть активну участь у робочих групах з урядовцями, аналізують ситуацію, пропонують варіанти вирішення проблеми. Наша компанія також офіційно звернулася до органів влади з конкретними пропозиціями.
– Зверталися і до замміністра енергетики Миколи Колісника? Він же «керує» в міністерстві рентою. Проте, за інформацією наших джерел, збирається пересісти в крісло гендиректора Оператора ГТС ще до працевлаштування нинішнього голови НАКу.
– Чув про таке. Але йдеться не про прізвища, а державні інституції, які мають повноваження переглянути сам підхід до оподаткування рентною платою природного газу, - дочетні комітети ВР, Мінекономіки та Державна податкова служба. Міністерству енергетики ми намагаємося пояснити нашу позицію ледь не щотижня на нарадах. Було б бажання почути і повноваження вплинути на ситуацію.
Не так страшна рента, як база для оподаткування
– Чому, як Ви кажете, чинні ставки ренти і база для оподаткування на видобуток газу спричиняють згортання видобутку?
– Якщо коротко, то діючі ставки ренти і база оподаткування мали сенс до початку повномасштабної війни. Поясню чому. 22 березня набрав чинності Закон України від 15.03.2022 р. № 2139-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного». Відповідно були запроваджені дві ключові зміни:
1. Диференційовані ставки ренти в залежності від ціни природного газу.
2. Зміна існуючого підходу до визначення бази (фактичної ціни реалізації природного газу) оподаткування, з якої надрокористувачі нараховують та сплачують ренту за видобування природного газу.
За новим підходом фактична ціна реалізації – база ренти – визначається, як середнє арифметичне значення таких величин:
- - середня митна вартість імпортного природного газу (імпортний паритет), що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період;
- - середньоарифметичне значення котирувань цін природного газу на звітний місяць (Front Month Settlement Prices) на нідерландському газовому хабі (ТТF) за інформацією біржі EEX (The European Energy Exchange), що склалися за календарний місяць, що передує податковому періоду.
Але ще до набрання чинності цього закону з початком повномасштабної війни в Україні ринок газу зазнав кардинальних змін:
- різке зменшення попиту на газ внаслідок руйнувань та зупинок виробництва, а також через неможливість експортувати продукцію вітчизняних підприємств;
- неплатежі за поставлений газ через військові умови, зупинку підприємств, переміщення населення та інше;
- заборона експорту газу, що дозволяло балансувати попит та пропозиції на українському ринку.
Через такі зміни ціна на газ на вітчизняному ринку жодним чином не пов’язана з європейським ринком газу. Це призводить до викривлення співвідношення ціни реалізації газу видобувними компаніями та податкової бази, яка визначається на підставі європейських цін.
Варто враховувати, що європейська ціна на газ не визначається ринковими факторами через відкритий шантаж з боку Росії, яка використовує своє монопольне становище на газовому ринку Європи задля політичного впливу.
Прогнози провідних світових консалтингових компаній, а також показники ф’ючерсних контрактів на європейських хабах невтішні – високі ціни на газ в Європі збережуться щонайменше до кінця 2022 року.
Проте ціни в Україні будуть значно нижчими, оскільки відсутні будь-які передумови, які б свідчили про швидке відновлення економіки.
До того ж стрімке зростання з лютого по серпень офіційного курсу НБУ гривні до долара на 31% збільшило розрив між базою оподаткування та внутрішніми цінами – ціна на ринку України в доларовому еквіваленті знизилась на 31%, а база оподаткування, навпаки, зросла на 31%. Враховуючи новий підхід до визначення бази ренти, починаючи з серпня така база оподаткування фактично буде вдвічі більшою від ціни продажу газу в Україні!
– Як це виглядає на прикладі ПГНК?
– Враховуючи ціни продажу у серпні, ціна реалізації газу буде на рівні 36,7 грн/тис. куб. м без ПДВ, що за офіційним курсом НБУ на дату продажу складає майже 1 тис. дол./тис. куб. м без ПДВ. Але навіть за таких цін попит на весь обсяг видобутку газу недостатній.
– Тобто в Україні профіцит (!) газу, причому значно дешевшого ніж на еврохабах, а НАКу виділяють сотні бюджетних млрд на імпорт?! За таких обставин приватні видобувні компанії мають радіти наміру сформувати резерв у ПСГ за рахунок видобутого ними газу.
– Благими намірами… Це пов’язана тема, але про неї пізніше.
З урахуванням поточної ситуації з хабами Європи, база ренти в серпні може сягнути 1,85 тис. дол./тис. куб. м (дорівнює поточній середній ціні нідерландського хабу TTF на серпень), що за середнім плановим офіційним курсом НБУ серпня (36,5686 дол./грн) складе 67,7 тис. грн/тис. куб. м.
За таких умов у серпні 2022 р. рента на тисячу кубометрів газу, видобутого зі свердловин глибиною до 5 тис. м, буде розраховуватися з ціни 1,85 тис. дол., або 67,7 тис. грн. Це на 85% більше від ринкової ціни продажу газу!
Відповідно рентний платіж у серпні складе 38,74 тис. грн/тис. куб. м, що буде генерувати збиток у 2,1 тис. грн на кожну тисячу кубометрів газу. З врахуванням технічних потреб, прямих виробничих, операційних та адміністративних витрат це призведе до збитку у 21, 9 тис. грн. на кожну тисячу кубометрів газу. І це не враховуючи ПДВ.
– Власники свердловин глибиною понад 5 тис. м (а таких в Україні небагато) подібних проблем не мають. Навпаки, мають зиск. Спробувала запитати Асоціацію газовидобувних компаній, але там «кругова оборона», вичікують. Ви розповідали про майже запрограмовані збитки…
– Наявність збитків означає, що видобувні підприємства свідомо поставлені в ситуацію, коли вони змушені за власні кошти фінансувати таки збитки.
– Коли Ваша і решта компаній отримували прибуток, і чималий, про це не думали. Врешті видобуток вуглеводнів – ризиковий бізнес.
– А як мають діяти видобувні бізнеси? Ми, як і видобувні компанії в різних країнах, інвестуємо, сплачуємо податки, ренту і тримаємо, наскільки можливо за даних обставин, видобуток.
– Хоча б дотацій з бюджету не вимагаєте, як «Нафтогаз».
– Проблема в тому, що неадекватна сучасним викликам політика оподаткування видобувних компаній знецінює і робить недоцільними подальші інвестиції в галузь з метою підвищення видобутку.
Із серпня видобування газу зі свердловин глибиною до 5 км збиткове. Але зупинення видобутку зі старих свердловин у більшості випадків означатиме їх втрату - неможливо буде їх відновити. Отже - втрата видобутку і доходів до бюджету України. Це до вашої репліки, що приватні видобувні компанії «мають радіти».
Ми вважаємо, що необхідно переглянути існуючий підхід до оподаткування рентною платою за видобування природного газу та запровадити зміни до бази оподаткування рентної плати.
Про прозорість і недискримінаційність
– 9 серпня Кабмін теоретично зобов’язав «Нафтогаз» купувати газ у приватних видобувних компаній для формування запасу в ПСГ. Тому припустила, що вас це мусить тішити.
– Для всіх підприємств галузі на сьогодні вкрай важливо, щоб Уряд невідкладно запровадив прозорий, а головне недискримінаційний механізм викупу газу державою, яку у даній ситуації представляє НАК «Нафтогаз України», у приватного сектору видобутку для сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 у період воєнного стану.
Як я вже казав, удар по економіці з боку агресора спричинив суттєве зменшення споживання газу. У зв’язку з цим всі приватні газовидобувні компанії мають проблеми зі збутом, що в свою чергу призводить до суттєвого зменшення рівня обігових коштів для проведення необхідних заходів з підтримання та збільшення обсягу видобування, унеможливлює планування діяльності.
Саме тому всі в очікуванні. М’яч на боці Уряду, але час працює проти нас усіх.
Як власники видобувного активу в Україні (ПГНК), ми очікуємо від Уряду прозорий, недискримінаційний механізм закупівлі газу для формування резерву в ПСГ.
– Що саме?
– По-перше, ми хотіли б бачити в урядовому документі механізм, завдяки якому всі вітчизняні видобувні компанії матимуть гарантовану державою можливість реалізації обсягів газу пропорційно до довоєнного рівня видобутку. Це дозволить планувати виробничу і комерційну діяльність.
По-друге, унеможливлення ситуації, при якій «Нафтогаз» на свій розсуд викупить газ у одного учасника ринку майже весь обсяг видобутку. А для ПГНК та інших компаній не стане коштів.
Саме тому ми наполягаємо на необхідності впровадження прозорого державного механізму. Це в інтересах усіх видобувних компаній. Наголошую на цьому! Все інше створює підгрунтя для корупції з боку посадових осіб НАКу, які закуповиватимуть газ у того, кого вподобають. Цього допустити не можна.
Довідка «ЕнергоБізнесу»
Група компаній JKX Oil and Gas Limited є міжнародним холдингом з нафтогазовидобувними активами в Україні, Угорщині та ще кількох країнах. Головний офіс компанії розташовано в Лондоні.
JKX Oil and Gas Limited працює в Україні 27-й рік, є власником 100% статутного капіталу СП «Полтавська газонафтова компанія» (ПГНК).
«Полтавська газонафтова компанія» - спільне українсько-британське підприємство, створено у 1994 р.
Сфери діяльності – пошук, розвідка, видобуток і переробка нафти та газу.
Основні показники ПГНК за 2021 р.:
- обсяги видобутку природного газу - 196,9 млн куб. м, нафти та конденсату – 41,7 тис. т,
- пробурено 2 нові свердловини,
- здійснено буріння 2-х бічних стовбурів та 15 капітальних ремонтів свердловин,
- сплачено 1,4 млрд грн податків до держбюджету.
ПГНК володіє шістьма нафтогазовими ліцензіями на експлуатацію в межах Полтавської області (Заплавська площа, Руденківське, Ігнатовське, Новомиколаївське, Мовчанівське та Єлизаветівське родовища).
27 років ПГНК співпрацює з громадами, на території яких здійснює видобуток вуглеводнів. Завдяки рентним виплатам ПГНК місцеві громади розбудовують інфраструктуру. Нагальні проблеми і невеликі проєкти вирішуються і реалізуються в рамках соціального партнерства.
СП «Полтавська газонафтова компанія» за договором субпідряду з Weatherford виконує внутрішньосвердловинні роботи: проведення кабельного каротажу діючих свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування» (УГВ) в Полтавській та Харківській обл. Проведено понад 80 операцій з промислово-геофізичних досліджень та внутрішньосвердловинних робіт на 25-ти нафтогазових родовищах УГВ.
Обсяги видобутку вуглеводнів ПГНК, 2019-2022 рр.:
2019 р. - 280,7 млн куб. м (приріст на 55% у порівнянні з 2018 р.),
2020 р. - 238,9 млн куб. м, нафти та конденсату – 45,6 тис. т,
2021 р. - 196,9 млн куб. м, нафти та конденсату – 41,7 тис. т,
2022 р. (січень-липень) - 66,3 млн куб. м.
Чистий прибуток ПГНК у 2020 р. склав 246,473 млн грн. Триває аудит фінансової звітності ПГНК за 2021 р., до завершення якого суму чистого прибутку (збитку) компанія не називає.
Кількість працівників - близько 300.
1 липня 2022 р. генеральним директором JKX Oil and Gas Ltd призначено Андрія Пасішника, який з 2014 р. до липня 2022 р. працював в системі «Нафтогазу України».
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Андрій ПАСІШНИК народився 28 грудня 1978 р. у м. Кременчук Полтавської обл.
Освіта: у 2001 р. закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет за спеціальністю виробництво органічних речовин, молодший спеціаліст з хімічної технології,
2004 р. – закінчив Український державний хіміко-технологічний університет за спеціальністю хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів, інженер-технолог,
2005 р. – закінчив Інститут економіки та нових технологій̆, спеціальність менеджмент організацій̆, менеджер-економіст.
Кар’єра: 1997-2007 рр. - оператор технологічних установок, інспектор служби економічної безпеки, інспектор інформаційно-аналітичної служби Управління безпеки ЗАО «Укртатнафта», м. Кременчук;
2007-2008 рр. - комерційний директор ТОВ «Фламма», м. Кременчук; член правління – комерційний директор̆ ЗАТ «Нафтохімік», м. Кременчук;
2008-2009 рр. - начальник інформаційно-аналітичного служби ЗАТ «Укртатнафта», м. Кременчук;
2009-2010 рр. - головний спеціаліст із стандартизації, сертифікації та якості Закритого акціонерного товариства «ВИК ОЙЛ»; Президент Всеукраїнської громадської організації «Комітет захисту споживачів нафтопродуктів»;
2011-2012 рр. – директор ТОВ «Євромаркер»;
2012 р. – директор ТОВ «Білорусько-українська нафтова компанія»;
2012-2013 рр. - GR-директор мережі АЗК WOG ТОВ «ВОГ Рітейл», ТОВ «Золотий екватор»;
2014-2016 рр. - виконуючий обов’язки заступника голови правління НАК «Нафтогаз України»; 2014-2016 рр. - голова ради директорів Naftogaz Overseas S. A., Швейцарія; виконавчий̆ директор НАК «Нафтогаз України»;
2015 р. - член ради директорів Naftogaz Middle East, ОАЕ;
2015-2016 рр. - голова наглядової ради ПАТ «Укргазвидобування»; заступник Голови Наглядової Ради ПАТ «Укртранснафта»;
2016-2022 рр. - перший заступник генерального директора
ПАТ «Укртранснафта»;1 липня 2022 р. призначений генеральним директором JKX Oil and Gas Ltd.
Родина: одружений, виховує четверо дітей̆.
Подяки та нагороди: почесна грамота Міненерговугілля (2017 р.),
подяка Прем'єр-міністра України (2018 р.),
почесна Грамота НАК «Нафтогаз України» (2018 р.).
