Законом, що визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, є Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Відповідно до пункту 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання зазначених Прикінцевих та перехідних положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі — Особливості).
Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Так, відповідно до п. 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі — Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими Особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих Особливостей.
Порядок № 822 визначає структуру, механізм формування та використання електронного каталогу в електронній системі закупівель відповідно до Закону. Електронним каталогом є систематизована база актуальних пропозицій, що формується та супроводжується централізованою закупівельною організацією в електронній системі закупівель та використовується замовником з метою відбору постачальника товару (товарів).
Відповідно до пункту 56 Порядку № 822, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників. Що робити постачальнику, якщо його цінову пропозицію безпідставно відхилено замовником за результатом запиту пропозицій в електронному каталозі? Куди звертатися за захистом: до АМКУ чи до суду? Яка процедура оскарження рішення замовника за результатом запиту цінових пропозицій з використанням електронного каталогу?
Уявімо ситуацію. Ваша компанія є постачальником електричної енергії та вирішила взяти участь у закупівлі. Замовник розміщує запит цінових пропозицій у електронному каталозі. Відповідно до умов запиту, переможець закупівлі отримає можливість постачати електричну енергію замовнику протягом наступних дванадцяти календарних місяців.
Проаналізувавши умови закупівлі, постачальник подає цінову пропозицію. За результатами оцінки електронною системою закупівель пропозицію постачальника визначено як економічно найвигіднішу, а самого учасника — переможцем відбору. Керуючись положеннями Порядку № 822, замовник зобов’язаний укласти договір не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою переможця.
Однак замовник приймає рішення про відхилення цінової пропозиції та укладає договір з іншим постачальником, цінова пропозиція якого була наступною за вартістю. Постачальник вважає рішення безпідставним та незаконним, а тому має намір скасувати його.
Варто зазначити, що чинне законодавство не передбачає можливості постачальника звернутися до АМКУ для оскарження рішення замовника за результатом запиту цінових пропозицій в електронному каталозі. Проте постачальник може звернутися за захистом до суду.
Далі постачальник іде до суду. З урахуванням відключень світла, повітряних тривог та інших обставин сьогодення, рішення суду першої інстанції, ймовірно, буде ухвалено через чотири-п’ять місяців. Нагадую, що термін постачання електроенергії становить дванадцять календарних місяців. Далі у сторін є двадцять днів на подання апеляційної скарги. Відкриття провадження та розгляд справи у суді апеляційної інстанції сукупно може тривати ще три-чотири місяці.
Таким чином, лише через вісім-дев’ять місяців можливо отримати рішення суду, яке набрало законної сили, та скасувати незаконне рішення замовника. В результаті описаного сценарію, навіть за умови прийняття рішення на користь постачальника, у останнього залишиться лише три місяці для виконання зобов'язань.
Отже, чинним законодавством фактично не передбачено реального та оперативного захисту прав постачальника, якщо для проведення закупівлі замовник використовує запит пропозицій в електронному каталозі.
