РЕАЛЬНІ ЦИФРИ 1 ПІВРІЧЧЯ 2026 РОКУ
26,82 млрд кВт·год — загальний виробіток (точніше 26 820,1 млн кВт·год)
+0,6% (+163,1 млн кВт·год) — малий приріст проти аналогічного періоду 2025 року (26 804 млн кВт·год)
78,9% — розрахунковий КВВП за перше півріччя (26 820 / 4 344 / 7,83)
НАЕК «Енергоатом» відзвітувала про власні успіхи за перше півріччя 2026 року. Динаміка справді позитивна, хоч і скоріше символічна: додаткові 163,1 млн кВт·год, або скромні +0,6% порівняно з минулорічним показником.
У самій корпорації головними чинниками називають покращене планування та прискорення ремонтів. Проте варто дивитися на речі реалістично: у країні гострий дефіцит електроенергії, особливо після подій минулої зими. Попит величезний, і для мирного атома діє повна «зелена вулиця» — енергосистема із задоволенням забирає кожну базову кіловат-годину. А для самого «Енергоатома» це насамперед гарантований і чималий грошовий потік.
КВВП 78,9%: психологічний бар'єр чи відставання від світу?
Розрахунковий коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) за півріччя становить 78,9%. Психологічну позначку у 80% Компанія ніби й бачить, але все ще не переступила.
Звісно, робити остаточні висновки по півріччю зарано — КВВП традиційно оцінюють за повний календарний рік після завершення всієї ремонтної кампанії. Але якщо зіставити ці 78,9% із кращими світовими практиками для реакторів під тиском (тих же ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 у Європі), то пишатися особливим проривом підстав немає. Там КВВП стабільно тримається вище 80%, а в багатьох випадках перевищує 90%. Тож простір для зростання тут ще величезний.
Критичні питання до розвитку атомної галузі:
- Де реконструкція та підйом потужності? У світовій практиці продовження термінів експлуатації блоків майже завжди супроводжується їхньою реконструкцією з підвищенням номінальної потужності. Які резерви реалізовані у нас?
- Які роботи ведуться для продовження термінів експлуатації вже сьогодні, як це завчасно робиться у кращому світовому досвіді (США, Європи, де заявки на продовження подаються та активно розгортається робота за 10–5 років до настання дозволеного терміну й розміщуються замовлення, зокрема, на нове обладнання, здатне підвищити ефективність роботи блоків)?
- Чому 30-кілометрова зона без дешевого тепла? ТЕЦ АЕС потрібна містам-супутникам і проммайданчикам, але суміжні підприємства та домогосподарства довкола станцій досі позбавлені цього ресурсу. Коли розширення теплових мереж від АЕС нарешті зрушить із мертвої точки?
- Що з добудовою ХАЕС-3,4? Усі сусіди України в Європі активно будують нові блоки. У нас же на тлі гучних заяв постає логічне запитання: що реально зроблено з уточненням ТЕО ХАЕС-3,4 і коли уряд виконає обіцянки прем'єра та Указ Президента №406/2020 шестирічної давнини?
- І чи буде Компанія будувати парки СЕС, будувати ВЕС, системи накопичення енергії (добудовувати Ташлицьку ГАЕС, ставити BESS) у 30-км зонах, як це, наприклад, робиться французькою державною корпорацією ЕДФ у Франції та в інших країнах Європи, як це робить флагман вітчизняної приватної енергетики — ДТЕК?
Фундамент є, але потрібні дії
За даними НКРЕКП, у певні періоди останніми роками частка АЕС в енергобалансі перевищувала 67%. Тобто атомна генерація залишається єдиним надійним хребтом системи.
Успіхів Компанії надалі — країні справді потрібна масштабна і, що важливо, недорога електроенергія. Проте тупцювання на місці й приріст у пів відсотка не мають заступати головного: галузь потребує справді глибокої модернізації та реального будівництва, а не лише фрагментарних публікацій і повідомлень, які не дають уявлення про перспективи розвитку атомної генерації в країні на довгі роки й десятиліття, розвитку державної корпорації з новими напрямами діяльності, зокрема новими генераціями інших технологій.
