+38 (044) 425-55-56

Д’Артаньяни газового ринку

Д’Артаньяни газового ринку

№13-14 (1422-1423) від 13.04.202628.04.2026 15:30

На тлі резонансної публікації Андерса Ослунда, який вчергове закликав до ліквідації НАК «Нафтогаз України» як «шкідливого монополіста», у фахових колах поновилася дискусія: чи є радикальне знищення компанії єдиним виходом? Юрист Олег Бакулін аналізує історичний шлях «Укргазвидобування» та доводить, що ключ до реформи лежить не в ліквідації трейдера, а в усвідомленні того, що контроль над видобутком фактично належить державі, а не НАКу.

Періодично в інформаційному полі України починає гуляти ідея про ліквідацію НАК «Нафтогаз України». Зазвичай така ідея не має більш-менш зрозумілого обґрунтування і виглядає скоріше як «ми за все гарне, проти всього поганого». Єдиним результатом таких інформаційних хвиль стає чергове привертання уваги до діяльності компанії.
Враховуючи, що нещодавно оголошена чергова «операція ліквідація» НАК «Нафтогаз України», варто поновити свої пізнання про її діяльність і подивитися на її місце в історії.


Взагалі-то НАК «Нафтогаз України» є звичайним трейдером. Великим та потужним у сенсі торгівлі великими обсягами газу, але все ж таки трейдером. Таким великим та потужним його роблять дві перлини в трейдерській короні: АТ «Укртрансгаз» та АТ «Укргазвидобування», які, на думку НАК «Нафтогаз України», належать йому. Наскільки це відповідає дійсності — підлягає з’ясуванню. Про АТ «Укртрансгаз» — наступного разу, а сьогодні — про АТ «Укргазвидобування».
 

Історичний генезис: від СРСР до незалежності
Першим відомим предком АТ «Укргазвидобування» було Виробниче об’єднання по бурінню (ВО) «Укрбургаз», організоване на підставі наказу Міністерства газової промисловості № 65-орг від 01.03.1977 року. ВО «Укрбургаз» виникло на базі Красноградського управління бурових робіт і перебувало в підпорядкуванні Всесоюзного промислового об’єднання з видобутку газу в УРСР («Укргазпром») Міністерства газової промисловості.


У підпорядкуванні ВО «Укрбургаз» перебували самостійні підприємства — управління бурових робіт, яким були надані права, передбачені положенням про соціалістичне державне виробниче підприємство. Об’єднання закріплювало за виробничими одиницями частину своїх основних і частину обігових засобів, необхідних для виконання їхніх виробничих програм. Такі засоби управлінь бурових робіт відображалися на самостійних балансах цих організацій. В дусі положень чинної на той час Конституції діяла державна власність на засоби виробництва.


Далі, на підставі наказу Міністерства газової промисловості від 31.03.1988 № 95-орг, у складі ВО «Укргазпром» організовано трест бурових робіт «Укрбургаз».

 

Наказом ВО «Укргазпром» від 25.03.1992 року № 78 трест бурових робіт «Укрбургаз» був перетворений в державне підприємство (ДП) «Укрбургаз». Згідно з наказом Державного комітету України по нафті і газу від 19.01.1994 року № 17, на базі ВО «Укргазпром» створене АТ «Укргазпром».


У 1994 році в результаті корпоратизації ВО «Укргазпром» було засноване дочірнє підприємство «Укрбургаз» АТ «Укргазпром» шляхом перетворення ДП «Укрбургаз». З постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998 р. на сцену історії вийшов НАК «Нафтогаз України».


Нова сторінка відкрилася і в житті видобувників, коли постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 № 1173 на базі газовидобувних підприємств та структурних підрозділів АТ «Укргазпром» було створено Дочірню компанію (ДК) «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України».
 

Юридична пастка корпоратизації
Такий довгий ланцюг перетворень та реорганізацій наведений для розуміння, що ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов’язків ВО «Укрбургаз», зокрема щодо державного майна.
Новітня історія розпочалася з корпоратизації відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 360-р, яким на підставі статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» реорганізовано в АТ «Укргазвидобування». Тим же розпорядженням взято до відома, що управління корпоративними правами стосовно цього акціонерного товариства здійснює НАК «Нафтогаз України» за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості.


Зазначене рішення Уряду має декілька концептуальних моментів, що відповідають на питання, хто був засновником та кому належать акції АТ «Укргазвидобування». Діюча на той час стаття 4 Закону України «Про акціонерні товариства» визначала, що акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.

Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів — юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.


Відповідно до цих норм, НАК «Нафтогаз України», що має одного акціонера — державу, не міг бути засновником АТ «Укргазвидобування». В силу приписів цього ж закону акції утвореного акціонерного товариства підлягають розміщенню тільки серед засновників. Засновник — держава, акції — державні.


Далі держава як власник акцій передає їх в управління НАК «Нафтогаз України» і обмежує правомочності такого управління необхідністю отримання погоджень Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Стаття 9 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» досі передбачає, що корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України.

 

Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності.

 


Кому насправді належать акції?
Те, що в статуті НАК «Нафтогаз України» написано про його статус єдиного акціонера АТ «Укргазвидобування», жодним чином не свідчить про його право власності на ці акції. Не зайвим буде нагадати про статтю 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт», що у 2012 році дозволяла передачу основних фондів дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України» виключно бюджетній установі, державному підприємству або акціонерному товариству, 100 відсотків акцій якого перебуває в державній власності України. У зв’язку з чим новоутворене після реорганізації АТ «Укргазвидобування» могло отримати державне майно виключно у разі, якщо його акції державні.


Визначення акцій АТ «Укргазвидобування» як власності держави відкриває перед самою державою широкі можливості. Це нові можливості для подальшого розвитку газового ринку, коли у вільний доступ потрапить той ресурс газу, яким на теперішній час монопольно розпоряджається НАК «Нафтогаз України».


Безумовно, в умовах війни це має виправдання, але в перспективі — це гальма для ринку. І ці гальма в подальшому слід прибрати простим рішенням Кабінету Міністрів про передачу державного пакета акцій АТ «Укргазвидобування» в управління центральному органу виконавчої влади.

 

Більш вірогідним було б Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, що відповідає вимогам з відокремлення видів діяльності на ринку природного газу.


А сам НАК «Нафтогаз України» ліквідувати не треба. Слід завдання трохи підкоригувати — і нехай працюють на користь України. Такий гравець на ринку газу ніколи не буде зайвим.

P.S. Як казала одна поважна на ринку газу людина: «Легко бути Д’Артаньянами з дешевим ресурсом газу «Укргазвидобування».