Ці технології не є новими — вони вже тривалий час успішно застосовуються в Японії, Італії, США, Канаді та Китаї. Автор мав можливість ознайомитися з практичними аспектами їх використання ще у 2015–2016 роках, коли в ТОВ «Нафтогазбудінформатика» опрацьовувалися можливості постачання LNG до гірських районів Карпат як альтернативи використанню пропан-бутану. У цій статті наведені матеріали доповнено та актуалізовано з урахуванням інформації за 2024–2026 роки.
З урахуванням сучасних викликів для енергетичного сектору України доцільно знову звернутися до цієї тематики та розглянути найбільш реалістичні варіанти впровадження LNG-технологій в українських умовах. Частину матеріалів подано у табличному форматі для зручності сприйняття та практичного використання.
Окремим перспективним напрямом розвитку є виробництво та транспортування скрапленого біометану (Bio-LNG) на експортні ринки, що може стати додатковим чинником інтеграції України до європейського енергетичного простору.
Наведені у статті техніко-економічні показники сформовано на основі узагальнення даних міжнародних галузевих організацій та аналітичних матеріалів LNG-ринку, зокрема International Gas Union (IGU), International Energy Agency (IEA) та International Group of Liquefied Natural Gas Importers (GIIGNL).
1. Концепція віртуальних газопроводів
Віртуальні газопроводи на базі LNG можуть формувати децентралізовану альтернативу традиційній газотранспортній системі. Така модель передбачає перехід від централізованої трубопровідної логіки до розподіленої мережі виробництва, транспортування, зберігання та регазифікації природного газу.
1.1. Чому LNG є актуальним для України
Актуальність розвитку LNG-рішень для України визначається кількома факторами:
- ризиками пошкодження магістральної та розподільної газової інфраструктури;
- необхідністю забезпечення резервного газопостачання критичної інфраструктури;
- розвитком розподіленої генерації та локальних енергетичних систем;
- наявністю малодебітних родовищ (свердловин), потенціал яких використовується не повністю (за попередніми оцінками, їх потенціал в Україні становить 1,2-1,5 млрд м3 природного газу);
- потребою газозабезпечення окремих територій, де розвиток трубопровідної інфраструктури є економічно недоцільним.
2. Технологічні можливості
2.1. Малодебітні родовища (свердловини)
- використання модульних установок малої потужності (micro-LNG);
- автономна робота без значного розвитку додаткової інфраструктури;
- можливість локального виробництва LNG для віддалених споживачів;
- підвищення ефективності використання ресурсної бази малодебітних родовищ (свердловин).
2.2. Великі газорозподільні станції (ГРС)
- інтеграція установок скраплення в існуючу інфраструктуру;
- використання турбодетандерних технологій для часткової компенсації енергетичних витрат процесу скраплення;
- використання наявних майданчиків, інженерних мереж та транспортної інфраструктури;
- можливість створення регіональних вузлів постачання LNG з подальшою регазифікацією;
- в Україні, за даними відкритих джерел, налічується кілька десятків великих ГРС, які потенційно можуть розглядатися як майданчики для розміщення таких комплексів.
3. Необхідне обладнання та техніко-економічні показники
3.1. Мобільні установки скраплення
Для виробництва скрапленого природного газу (LNG) можуть застосовуватися мобільні та модульні установки скраплення природного газу продуктивністю від кількох до сотень тонн на добу. Основними перевагами таких рішень є можливість швидкого розгортання, відносно невеликі капітальні витрати та адаптація до роботи на малодебітних свердловинах або вузлах газорозподільної інфраструктури. Залежно від масштабу проєкту можуть застосовуватися установки класу Micro-LNG та Mini-LNG, які забезпечують виробництво LNG для подальшого транспортування автомобільним або залізничним транспортом до кінцевих споживачів чи регазифікаційних комплексів.
3.1.1. Вартість та економічні показники
Капітальні витрати (CAPEX)
|
Тип комплексу |
CAPEX, млн дол. США |
|
Micro-LNG |
1,6–2,2 |
|
Mini-LNG |
8–15 |
|
Середні комплекси |
30–50 |
Операційні витрати (OPEX)
220–300 дол. США на 1000 м³ природного газу (залежно від масштабу виробництва та логістики).
Орієнтовна собівартість виробництва
250–350 дол. США за 1000 м³ природного газу для проєктів на базі малодебітних родовищ (свердловин).
Економічна ефективність
За цін реалізації природного газу на рівні 450–500 дол. США за 1000 м³ такі проєкти можуть бути економічно доцільними залежно від вартості сировини, логістики, завантаження обладнання та умов фінансування.
3.2. Транспортна інфраструктура
Для транспортування LNG використовуються кріогенні резервуари та танк-контейнери стандартного виконання (20- та 40-футові) з багатошаровою вакуумною ізоляцією, запірною арматурою та системами контролю параметрів. Такі контейнери можуть транспортуватися автомобільним або залізничним транспортом до регазифікаційних установок, а також до пунктів заправки транспортних засобів, що використовують LNG як моторне паливо.
3.3. Регазифікаційні комплекси
Модульні та контейнерні рішення різної продуктивності.
Регазифікаційні установки для аварійного та резервного газопостачання
Для функціонування віртуальних газопроводів поряд із виробництвом, зберіганням та транспортуванням LNG необхідним елементом є установки регазифікації, які забезпечують перетворення скрапленого природного газу в газоподібний стан безпосередньо біля споживача.
Використання мобільних та контейнерних регазифікаційних комплексів дозволяє оперативно організувати постачання природного газу до територій або об'єктів, які тимчасово втратили доступ до газорозподільної мережі, а також створювати локальні резерви газу для потреб критичної інфраструктури.
Для України в умовах воєнних ризиків та необхідності резервного газопостачання найбільш доцільними, на мою думку, можуть бути такі рішення:
|
Тип установки |
Формат |
Продуктивність |
Орієнтовна вартість* |
Основне застосування |
|
Skid-mounted |
Модуль на рамі |
Від кількох десятків до десятків тисяч м3 природного газу на годину залежно від конфігурації установки |
0.1–1,5 млн дол. США для середніх установок (20-100 м3 годину) |
Пікові станції, об'єкти критичної інфраструктури, промислові споживачі |
|
Containerized satellite |
Контейнерне виконання |
5-50 тис.м3 природного газу за добу |
1,5–3 млн дол. США |
Малі міста, підприємства, резервне газопостачання |
*Примітка: вартість наведена орієнтовно та залежить від продуктивності, комплектації та виробника.
Діапазон собівартості для найбільш перспективних для використання в Україні skin-mounted систем при продуктивності 50-100 м3/годину становить приблизно 450-680 доларів США за 1000 м3 природного газу.
4. Міжнародний досвід
В розділі наведено дані з відкритих джерел стосовно використання обсягів скрапленого природного газу на внутрішніх ринках.
|
Регіон |
Потужність, млрд м³/рік |
OPEX, $/1000 м³ |
Собівартість, $/1000 м³ |
Особливості |
|
США |
0,15–0,73 |
65–90 |
210–320 |
Пікова генерація, транспорт LNG |
|
Європа |
0,07–0,36 |
55–80 |
180–260 |
Для гнучкості енергосистеми, транспорт |
|
Китай |
0,36–1,10 |
45–70 |
210–420 |
Локальні ринки та віддалені споживачі |
5. Порівняння LNG та CNG для віртуальних газопроводів
|
Показник |
LNG |
CNG |
|
Капітальні витрати |
Вищі |
Нижчі |
|
Відстань транспортування |
Значна |
Обмежена |
|
Щільність енергії |
Висока |
Нижча |
|
Автономність систем |
Висока |
Середня |
|
Доцільність для великих відстаней |
Висока |
Обмежена |
6. Базовий сценарій розвитку LNG в Україні
6.1. Micro-LNG (малодебітні родовища-свердловини)
-
- Потужність: 5–20 т/добу LNG, що еквівалентно приблизно 2,5–10 млн м³ природного газу на рік.
- CAPEX: 1,6–2,2 млн дол. США.
- OPEX: орієнтовно 250–350 дол. США на 1000 м³ природного газу.
- Орієнтовна собівартість: 300–380 дол. США на 1000 м³ природного газу.
- Коментар: Micro-LNG має найвищу питому собівартість через малий масштаб виробництва, нижче завантаження обладнання та більший вплив постійних витрат на кожну одиницю продукції.
- Застосування: аварійні та локальні системи газопостачання, віддалені споживачі, локальне використання газу з малодебітних свердловин.
6.2. Mini-LNG (регіональні вузли)
-
- Потужність: 50–200 т/добу LNG, що еквівалентно приблизно 25–100 млн м³ природного газу на рік.
- CAPEX: 8–15 млн дол. США.
- OPEX: орієнтовно 210–280 дол. США на 1000 м³ природного газу.
- Орієнтовна собівартість: 260–340 дол. США на 1000 м³ природного газу.
- Коментар: Mini-LNG має кращу економіку порівняно з Micro-LNG завдяки ефекту масштабу, більш стабільному завантаженню обладнання та можливості обслуговувати декілька груп споживачів.
- Застосування: регіональні LNG-хаби, забезпечення промислових споживачів, резервне газопостачання та локальна логістика LNG.
6.3. Середні комплекси на базі великих ГРС
-
- Потужність: 0,15–0,30 млрд м³ природного газу на рік, що відповідає приблизно 300–600 т/добу LNG.
- CAPEX: 30–50 млн дол. США.
- OPEX: орієнтовно 190–260 дол. США на 1000 м³ природного газу без урахування додаткових витрат на резервування, зберігання та спеціальну інфраструктуру.
- Орієнтовна собівартість: 240–320 дол. США на 1000 м³ природного газу.
- Коментар: за рахунок більшого масштабу такі комплекси потенційно мають нижчу питому собівартість, однак кінцева економіка залежить від вартості сировини, завантаження потужностей, логістики, витрат на зберігання, резервування та вимог до критичної інфраструктури.
- Призначення: регіональне постачання, створення резервів газу, підтримка критичної інфраструктури та забезпечення стабільності постачання для промислових споживачів
7. Перспективні напрями застосування в Україні
- резервне забезпечення ТЕЦ та об'єктів генерації;
- газопостачання територій, не охоплених газовими мережами;
- забезпечення промислових підприємств;
- створення аварійних резервів газу для критичної інфраструктури;
- розвиток локальних енергетичних кластерів.
8. Перспективи розвитку
Енергетична безпека: створення мобільних резервів газу та підвищення стійкості систем газопостачання.
Регіональна інтеграція: забезпечення територій без мережевого газу та розвиток локальних ринків.
Екологічний ефект: скорочення викидів порівняно з використанням важких нафтопродуктів та вугілля.
Інноваційний потенціал: розвиток micro-LNG, mini-LNG і мобільних регазифікаційних систем.
9. Висновки
Виробництво LNG на базі малодебітних свердловин та великих газорозподільних пунктів може стати одним із перспективних напрямів розвитку газової інфраструктури України. Такі рішення поєднують технологічну гнучкість, потенційну економічну доцільність та стратегічне значення для підвищення стійкості енергетичної системи.
Реалізація подібних проєктів дозволить створити додаткові механізми резервного газопостачання, підвищити енергетичну безпеку держави та сприятиме інтеграції України до сучасних європейських і світових тенденцій розвитку LNG-технологій.
Якщо цей матеріал вас зацікавив — звертайтеся:
e-mail: unileonid2@gmail.com
Ps.Автор висловлює вдячність Наталії Куцан за допомогу у підготовці статті.
