Для отримання фахових відповідей про період окупності таких проектів, час на їх реалізацію «ЕнергоБізнес» звернувся до групи компаній Avenston, яка працює на ринку «зеленої» енергетики з 2010 року.
Директор групи Дмитро Лукомський розповів про вартість електроенергії, яка буде генеруватися такою станцією, описав процедурні питання проекту, порекомендував не розраховувати на «зелений» тариф і почати інвестиції в сонячну енергетику із будівництва станції для забезпечення власних потреб. Більше того, співрозмовник висловив упевненість у тому, що сформувався відкладений попит на такі проекти і вже найближчим часом цей попит трансформується в бум розвитку сонячної генерації для комерційного сегменту.
— Розкажіть про компанію Avenston. Коли вона виникла? Який спектр діяльності?
— У нас фактично не компанія, а група компаній Avenston, яка займається виключно сонячною енергетикою і працює на цьому ринку з 2010 року. Ядро команди компанії сформувалося із фахівців, які брали участь у виробництві сонячних панелей в Україні ще з 2001 року.
В першу чергу ми завжди займалися генеральним підрядом, тобто будували сонячні станції, при цьому в основному спеціалізувалися на комерційних, великих сонячних станціях. Також у нас є великий досвід девелопменту проектів, досвід сервісного обслуговування вже побудованих проектів, крім того, ми є інвестором у кілька сонячних електростанцій, тобто є власниками СЕС. Тому, можна сказати, що у нас максимально широкий досвід у сфері сонячної енергетики, який покриває всі етапи життєвого циклу проекту.
Коли ми говоримо про генеральний підряд, то ми маємо на увазі такий комплект послуг, як проектування, постачання обладнання та матеріалів на об’єкт, будівельно-монтажні та електромонтажні роботи і введення об’єкта в експлуатацію. До нас звертаються інвестори, майбутні власники СЕС. Часто, ще до генпідряду, ми надаємо багато консультацій, виконуємо передпроектні дослідження, виконуємо ескізне проектування, бо та ідея, з якою може прийти клієнт, може не завжди відповідати тому, що буде побудовано в реальності. Тому до генерального підряду має місце серйозна і кропітка робота з погодження всіх моментів.
Ми підбираємо технічне рішення під потреби клієнтів і воно може бути достатньо різним.
— Чи може до вас звернутися промислове підприємство для того, щоб провести дослідження та зробити оцінку доцільності та вартості будівництва СЕС?
— Звичайно. В більшості випадків саме ми допомагаємо нашим клієнтам зробити такі розрахунки, тому що тільки великі корпорації мають власний штат фінансових менеджерів, які роблять фінансове та технічне моделювання. Зазвичай, якщо це серйозний проект, то він починається з прорахунків усіх варіантів та пошуку правильної електричної схеми, підбору потужності, і останній документ – це фінансова модель, в якій показані і капітальні витрати, і витрати на експлуатацію такого об’єкта, і термін його окупності.

— Тобто, ви і технічну, і фінансову сторону проекту аналізуєте?
— Безперечно, саме завдяки тому, що у нас максимально великий досвід ведення таких проектів, ми є не лише генпідрядником, а також маємо досвід власних інвестицій, девелопменту, і тому такі питання, як фінансове моделювання у нас «закриті» дуже фахово. Це є однією із наших переваг.
— Якщо Ви згадали фінансові питання, дивіться, «зелений» тариф діє до 2030 року. Багато компаній вже не будують проекти під «зелений» тариф, оскільки залишився досить не- великий період окупності. Як бути новим невеликим СЕС, їм треба ще сподіватися на «зелений» тариф чи вже варто розраховувати на ринкову ціну?
— На мій погляд, будувати сонячні станції під «зелений» тариф вже не доцільно. Цей механізм державної підтримки свою справу виконав. Основна мета прийняття «зеленого» тарифу в будь-яких країнах полягає в тому, щоб стимулювати розвиток ринку. В Україні «зелений» тариф працює з 2009 року і мав сенс до кінця 2019 року. Цей механізм пропрацював 10 років, завдяки чому дуже потужно запустився ринок сонячної енергетики, побудовані гігавати потужності, є сотні підрядників, сотні інвесторів. Я вважаю, що цей механізм спрацював.
В умовах існуючого законодавчого поля і рівня платежів від «Гарантованого покупця», цей механізм стає не дуже ефективним. Зараз розвиток сонячної енергетики для бізнесу драйвить вже ринкова ціна. Вартість кіловат-години з мережі швидко зростає, якщо ще в кінці 2021 року ціна була 2,5-3 грн/кВт-год (для бізнесу – ред.), то зараз багато підприємств мають в рахунках від 5,5 до 7 кВт-год. Саме зростання традиційної електроенергії стимулює пошук більш дешевих альтернатив.
Якраз сонячна енергетика і вирішує цю проблему. За рахунок встановлення власної сонячної електростанції підприємство може покрити частину свого споживання. Не все споживання, адже сонце генерує електроенергію не кожну годину, але все ж таки певну частину споживання можна покрити. Згідно сьогоднішніх розрахунків, окупність сонячної станції для бізнесу складає в середньому 4 роки, вартість електроенергії з такої електростанції становить близько 1 грн/кВт-год.
— Це собівартість для власника, який збудував таку СЕС?
— Так, це середньозважена вартість електроенергії, т. зв. LCOE – Leverage cost of electricity (англ. середньозважена ціна на електроенергію – ред.). В залежності від графіку споживання електроенергії підприємства, завдяки сонячній генерації можна закрити від 10% до 40% загального балансу споживання, якщо ми не передаємо надлишки в мережу або їх не акумулюємо. Таким чином, підприємство може замінити 40% електроенергії із мережі за 6 грн/кВт-год енергією за 1 грн/кВт-год.
Саме з такого варіанту використання СЕС починають багато підприємств, які зацікавлені у впровадженні сонячної енергетики на своєму підприємстві. Це дуже логічний перший крок таких інвестицій.
Якщо ви хочете встановити сонячну станцію, варто почати з покриття власних потреб.
— Тобто, ви рекомендуєте для підприємств, які роблять перші кроки в сонячній енергетиці, розпочати з будівництва СЕС, яка буде покривати споживання цього підприємства, працюючи на встановленій потужності?
— Так. Це не обов’язково має бути потужна мегаватна станція, а може бути і до сотні кіловат. Це буде гарний приклад, який дозволить оцінити економіку, перевірити всі розрахунки і прийняти рішення, наскільки сонячна батарея підходить або не підходить для цього підприємства.
— Якщо підприємство планує виробляти більше електроенергії, ніж споживає, за якою ціною чи «зеленим» тарифом буде продаватися така електроенергія в мережу?
— Якщо станція спроектована на більшу потужність, ніж є споживання у підприємства і будуть надлишки, я б не розглядав варіант «зеленого» тарифу, бо це інша історія і треба по-іншому робити цей проект, навіть з юридичної точки зору. Тому, скоріше за все, мова йде про продаж надлишків в мережу за якоюсь ціною, яка буде вже не така висока як ціна, за якою підприємство споживає електроенергію. Вона буде ринкова, наприклад, мова може йти про ціну на ринку «на добу наперед» з певним дисконтом. Тобто, надлишки уже не будуть заміщати електроенергію по 7 грн/кВт-год, а це вже буде джерело додаткового прибутку з продажу електроенергії по 3-3,5 грн/кВт-год, можливо менше, можливо більше - це ринок, він коливається і він може бути різним в різні моменти часу.
Якщо ми говоримо про продаж електроенергії в мережу, то сама сонячна станція технічно ускладнюється і такий проект відповідно стає дорожчим. Вже треба приєднатися до зовнішніх мереж, треба виконати певні технічні умови, які може поставити оператор системи розподілу, треба налагодити правильний комерційний облік. Також треба знайти ліцензовану компанію, яка буде викуповувати цю електроенергію, або якщо це вже велика станція і це може мати економічний сенс, тоді формувати власну юридичну структуру, яка буде мати можливість торгувати на ринку.
Якщо є перетік потужності у зовнішню мережу, такий проект треба узгоджувати з обленерго, він стає технічно складнішим, дорожчим та трошки довшим з точки зору його реалізації.
Тому дуже гарним варіантом є спочатку стартувати з покриття власних потреб - це швидко, дешево і просто, а вже потім при бажанні – розширювати свою потужність.
— Якщо ми говоримо про продаж електроенергії в ринок, виникає питання, як прогнозувати якою буде ціна, скажімо, через 2 роки?
— Це дуже важко точно спрогнозувати, але все одно є статистика, є прогнози, є певна аналітика. Фінансова модель не дає 100%-ї відповіді, що буде саме так, вона розглядає деякі сценарії. Сьогодні буде досить логічно робити прогноз про здорожчання електроенергії, яка заміщується. Як тільки у фінансову модель закладається будь-яке здорожчання, воно робить цей проект більш привабливим. Чутливість фінансової моделі до темпу зростання ціни на електроенергію – дуже висока.
Також не слід забувати, що наше законодавство адаптується до європейського права, зокрема, для експортерів відкриваються західні ринки за умови, якщо в них є «зелена» складова в собівартості виробництва їх продукції. Якщо і цей фактор додавати у фінансову модель, то вся ця історія стає ще більш привабливою і цікавою.
— Ви згадували про акумулювання електроенергії, на скільки ця опція взагалі реальна в нинішніх умовах?
— У нас було декілька проектів із встановленням систем накопичення, які ми прораховували у цьому році, поки це ще економічно не доцільно. Акумулятори – це досить дорога історія, вони не працюють так довго, як працюють інші елементи сонячної електростанції, вони потребують заміни через 5-7 років. Якщо ми плануємо просто накопичувати надлишки електроенергії в акумуляторі, то в такому випадку фінансова модель не складається.
Але, якщо ми почнемо говорити про форс-мажорні випадки, такі як відключення світла, які ми бачили минулої осені та зими, і коли ми заміщуємо не електроенергію з мережі по 6 грн/кВт-год, а ми заміщуємо електроенергію від дизель-генераторів, яка може коштувати 25 грн/кВт-год і більше, тоді це вже стає економічно доцільним. Проте, в даному випадку дуже важко спрогнозувати скільки таких відключень буде в майбутньому. Якщо вони будуть постійно, тоді акумулятори окупляться дуже швидко і це гарна інвестиція, а якщо їх не буде зовсім, або вони будуть поодинокі, то це буде просто гарантія стабільності роботи і зручності, але це мова не йде про такі економічні категорії, як окупність.
Також додам, що на сьогодні вже в комерційному продажу є акумулятори потужністю до 50 кВт, установки з вищим рівнем потужності – це вже промислові рішення, які не опрацьовані, не перевірені, для яких немає твердої ціни, їх встановлення треба розраховувати під кожен окремий проект.
— Тобто, акумулятор – це рішення для підприємства, щоб гарантувати енергозабезпечення на випадок відключень?
— Так, або для певного критичного споживача невеликої потужності, тобто коли це не вирішує питання роботи всього підприємства, а лише певної його частини.
— Який портфель сонячної генерації компанія збудувала для замовників і який для власного бізнесу?
— За всю історію роботи компанії ми спроектували більше 400 МВт сонячних електростанцій, з цього обсягу ми постачали обладнання для 150 МВт і повністю все будували «під ключ» як генпідрядник – близько 100 МВт.
Більша частина – це були великі наземні сонячні електростанції під «зелений» тариф. Також у нашому портфелі є і дахові проекти, і станції не під «зелений» тариф. Середній розмір наших об’єктів коливався від 1 до 10 МВт.
Своїх інвестицій у нас не так багато, але зараз ми інвестуємо у дахові та наземні СЕС.
— Якщо компанія-замовник хоче розмістити СЕС на даху власного приміщення, для цього потрібні дозволи, наприклад, від Державної архітектурно-будівельної інспекції?
— Є певні юридичні вимоги, які потрібно виконувати. Наш юридичний відділ розробив пам’ятку, яку ми надаємо нашим клієнтам. В залежності від ситуації, ці погодження можуть бути як мінімальними, так і досить значними. Наприклад, одним із етапів проекту має бути отримання «Містобудівних умов та обмежень». Цей документ отримується тоді, коли ми виходимо за габаритні розміри будівлі при будівництві дахової СЕС. Якщо ми не виходимо за розміри, тоді цей документ не потрібен. І так по кожному питанню. Треба пройти певну процедуру, вона юридично зрозуміла, під кожен проект визначається разом із замовником чіткий алгоритм дій.
— З Вашого досвіду, ця процедура складна?
— Швидше ні, можу сказати, що я не знаю жодного проекту, який був би зупинений через проблеми з цією процедурою.
— Як компанія прожила період з початку повномасштабної війни?
— Ми, як і багато інших компаній, прожили цей період дуже важко. Ми навіть зупиняли діяльність. Практично весь 2022 рік ми майже не працювали, ми відновили роботу лише в грудні 2022 року. У 2022 році наші працівники в режимі онлайн виконували проекти технічного консалтингу для закордонного замовника. Будівництва не велося, офіс був закритий, багато персоналу виїхало з міста, вся робота була організована онлайн.
Ми активно працюємо з початку 2023 року, зараз вже все починає поступово, дуже повільно, але налагоджуватися.
— Зараз вже є замовлення на проектування та будівництво СЕС?
— Так, ринок відновлюється дуже активно. Він відновлюється навіть швидше, ніж ми очікували. Бізнес і промисловість поступово оговтуються. Великим стимулом виявилися відключення, це спонукало багатьох задуматися про альтернативні джерела електропостачання, що сприяло зростанню попиту на послуги, які надає наша компанія.
На сьогодні ринок ожив, багато проектів вже запустилися і навіть проходять стадію завершення реалізації. Більше того, є проекти навіть в східних регіонах, які реалізуються прямо зараз, наприклад, це дахові електростанції в Харкові. В багатьох містах після деокупації клієнти почали задумуватися про інвестиції в дахові СЕС, це є гарним сигналом. Більше того, кризи в сонячній енергетиці за багато років ми спостерігали неодноразово.
Зі свого досвіду можу сказати, що після такого кризового періоду відбувається період різкого зростання, коли «вистрілює» багато відкладеного попиту. Я думаю, що найближчий рік (це, звичайно, залежить від подій на фронті) ми побачимо бум сонячної енергетики в Україні, але він буде драйвитися не «зеленим» тарифом, а заміщенням дорогої електроенергії. Але він точно буде, бо вже навіть в ці складні часи ми бачимо багато проектів, які будуються. Ми відмічаємо багато запитів і дуже позитивно їх оцінюємо. Проекти, в яких ми вже приймаємо участь, дозволяють дуже позитивно дивитися у майбутнє.
Бум буде беззаперечно, і розвиток сонячної енергетики в середньо- та довгостроковій перспективі обов’язково буде. Зараз на європейському ринку кожен рік відбувається зростання обсягу встановленої потужності на 30%, те саме буде і в Україні, навіть, можливо, темпи будуть швидшими саме через відкладений попит. Можливо, велике зростання нас чекає у 2023-2024 роках. Також зараз опрацьовуються законопроекти (законопроект №9011-д – ред.), і якщо вони будуть прийняті в правильній редакції і запрацюють, вони теж будуть стимулювати розвиток.
— Також після завершення війни, коли буде відбудова, люди та бізнес вже будуть більше орієнтуватися на рішення, які забезпечують енергетичну незалежність, тому вони будуть звертати свою увагу на проекти сонячної енергетики.
— Взагалі, в сонячної енергетики є декілька очевидних переваг. Немає якихось механічних елементів, які зношуються. Така електростанція – це дуже довгострокова інвестиція, вона працює більше 30 років, і щоб підтримувати її в працездатному стані не потрібно докладати якихось зусиль і великих коштів.
Вона – безшумна, вона може бути встановлена в будь-якій точці нашої країни, вона може бути максимально наближена до споживача. З роками ми прийдемо до того, що майже на кожному будинку будуть стояти сонячні панелі, сонячна генерація буде максимально розподілена по всій території країни.
Якщо раніше будувалися великі станції на півдні України, що давало негативний вплив на мережі, то зараз ми вже говоримо про розподілену генерацію, про наближення генерації до споживання, про зменшення втрат при передачі електроенергії. Також розвиваються технології, і самі елементи сонячної електростанції стають більш розумними, розподілена smart-генерація – це те, до чого поступово ми всі прийдемо. В умовах війни розподілена генерація стає ще більш привабливою та надійною. Без енергонезалежності не можлива незалежність у самому широкому сенсі цього слова, тому підприємствам та домогосподарствам треба займатися питаннями енергетичної незалежності, і сонячні батареї – це один із елементів, який дозволить досягти цієї мети.
— Чи потрібний постійний нагляд за встановленою сонячною електростанцією?
— Будь-яка технічна система, тим більше складна система, потребує певного догляду, але якщо порівнювати сонячну електростанцію з будь-якою іншою електростанцією, то це мінімальний догляд та мінімальна увага. Сучасні сонячні електростанції мають програмне забезпечення, яке дозволяє контролювати їх працездатність в online-режимі. У випадку, якщо зі станцією щось не те, то помилка або дефект локалізуються з дуже високою точністю.
Споживач або обслуговуюча компанія бачать не лише наявність проблеми, але й бачать конкретне місце, де ця проблема виникла. Вихід з ладу певного елементу сонячної станції не відключає всю станцію, будь-який дефект впливає на невеликий відсоток потужності, решта сонячної станції продовжує працювати, це модульна структура.
Крім того, сучасне обладнання має тривалу гарантію – 10 років. Тобто, при окупності станції за 4 роки і терміну експлуатації більше 30 років, гарантія становить 10 років. Клієнт дуже серйозно застрахований від будь-яких дефектів, адже якщо якісь дефекти і є, вони всі виявляються і усуваються в перший рік (на початку експлуатації), і наступні умовно років 20 вона працює без проблем, якщо звісно не зекономили на комплектуючих.
— Клієнт бачить проблему, чи це ви як сервісна організація повідомляєте його?
— Клієнт-власник СЕС через відповідне програмне забезпечення може дивитися за станом роботи станції, це може робити як сам керівник підприємства, так і енергетики, електрики.
— Якщо щось не так, вони телефонують вам?
— Так, але якщо ми будемо обслуговувати цю станцію, то ми побачимо дефект ще раніше, ніж клієнт.
У нас великий досвід сервісного обслуговування. В нашій історії були великі проекти на десятки мегават, ми декілька років забезпечували їх експлуатацію та сервісне обслуговування. У нас були великі іноземні інвестори, які не мали свого штату в Україні і вони звернулися до нас, і ми забезпечували все – фізичну охорону, експлуатацію, покіс трави, вирішення питань з обленерго, передачу показників у всі відповідні органи, прогнозування роботи сонячної електростанції.
У нас є сервісні інженери, які постійно моніторять стан об’єктів, які ми будували або які перебувають у нас на сервісі. Це їх робота кожен день.
— Дозвольте ще питання про підключення до мереж, ви займаєтеся таким питанням для замовника?
— Ми як компанія, яка має дуже великий досвід з опцією підключення до мереж, і це більше 90% наших проектів, можемо повністю супроводжувати цей процес і віддати все «під ключ» для замовника. Але, якщо, наприклад, потрібна буде модернізація підстанції, мережі обленерго, тоді це вже буде прямий договір між обленерго та замовником. Цю послугу йому надає оператор системи розподілу, ми ж можемо технічно та юридично допомогти замовнику пройти всі ці етапи.
— Чи налагоджуєте ви комерційний облік електроенергії, виробленої сонячною станцією?
— Ми, як генпідрядник, відповідаємо за це питання, ми наймаємо субпідрядну організацію, яка це виконує. У нас є дуже професійні і перевірені партнери у цьому питанні.
— Ви говорили про майбутній сплеск попиту, за вашими спостереженнями, які галузі вже зараз демонструють інтерес до проектів сонячної енергетики?
— Це ті галузі, які працюють, які не зупинилися, наприклад, це харчова промисловість, рітейл, АЗС, певні підприємства, пов’язані з будівельною галуззю, паперова промисловість. Всі, хто не зупинився, а працює хоч в пів сили.
Додам, якщо у підприємства велике споживання електроенергії, тоді є сенс встановлювати сонячну станцію. Також багато підприємств, які є дочірніми від західних корпорацій, для них це вже елемент корпоративної культури мати якусь «зелену» генерацію у своєму портфелі.
— Ще одним стимулом для будівництва СЕС може бути запровадження в ЄС «карбонового» податку, яке планується з 2026 року…
— Я не думаю, що варто так довго чекати, варто починати вже зараз. Проекти потребують певного часу на реалізацію, обладнання не лежить просто на складі. Якщо проект великий, то це обладнання і виготовляється, і транспортується під проект. Ми працюємо із популярними виробниками сонячних панелей, і якщо, наприклад, зараз підписати з деякими із них контракт, то вони зможуть забезпечити постачання панелей в жовтні. До того ж, наразі в Європі великий бум на будівництво сонячних електростанцій.
Звичайно, обладнання можна придбати в будь-який момент, але за якою ціною і якої якості? Якщо інвестор планує отримати гарне і надійне обладнання, то це звичайна ситуація – почекати. Якщо проект маленький, без передачі електроенергії в мережу і вже є певні матеріали в наявності, то його можна зробити за місяць-другий, а якщо це складний проект (хочеться придбати саме те обладнання, яке ми обрали, треба приєднатися до мережі), то він може реалізовуватися від пів року до року.
У нашої компанії максимально широкий досвід виконання проектів. Один з останніх проектів – це наземна сонячна станція потужністю 13,5 МВт і треба було встигнути до кінця року, щоб отримати «зелений» тариф. Ми таку станцію збудували «під ключ» за 50 з чимось днів. Раніше ми так швидко не будували, але ми можемо й за такий термін виконувати проекти.
Разом з тим, я вважаю, що працювати треба більш системно. Я б пропонував планувати такі проекти, спираючись на середньо- і довгострокові реалії, адже це інвестиція на кілька десятків років, до неї варто підходити системно.
Досьє "ЕБ"
Дмитро Лукомський (4 травня 1978 року) – український підприємець з багаторічним практичним досвідом впровадження проектів в галузі відновлюваних джерел енергії та мікроелектроніки.
Отримав вищу технічну освіту, має науковий ступінь кандидата технічних наук, з 2001 року працює у сфері сонячної енергетики, засновник групи компаній «Авенстон», був співзасновником та членом Правління Асоціації сонячної енергетики України.Перший професійний досвід отримав на заводі «Квазар», де протягом 6 років працював головним технологом Департаменту з виробництва сонячних фотоелектричних перетворювачів та сонячних модулів. Після цього протягом 3 років керував проектом з організації виробництва термоелектричних приладів для автомобільної промисловості та приймав участь в операційному управлінні групою промислових активів в таких галузях як суднобудування, видобування нерудних матеріалів, машинобудування, а також ВДЕ (виробництво паливних пелет, проекти в сфері вітроенергетики).
З 2010 року є співзасновником групи компаній, які займалися девелопментом та впровадженням проектів будівництва промислових сонячних електростанцій. З 2018 року є генеральним директором компанії «Авенстон», яка сприяє залученню інвестицій в проекти ВДЕ в Україні та надає послуги щодо проектування та будівництва об’єктів відновлюваної енергетики. Сумарна потужність всіх сонячних електростанцій, у впровадженні яких приймали участь компанії групи, перевищила 150 МВт.
В 2018 та 2019 роках він визнавався «Видатною особистістю в сфері сталої енергетики України». Автор 35 статей, співавтор двох монографій та кількох патентів. Приймав участь та був доповідачем на багатьох наукових та науково-практичних конференціях. Протягом останніх років активно виступає спікером на численних галузевих конференціях, форумах та семінарах. Проводить просвітницьку діяльність з розвитку сонячної енергетики в національних масштабах, виступаючи по радіо, телебаченню та друкуючись у різноманітних ділових і наукових виданнях. Послідовно займається втіленням ідеї щодо актуальності зростання рівня відновлюваних джерел енергії в електричній системі України.





