Наш старый сайт

Джульєта Рагімова: «Війна ускладнила прогнозування споживачів і ми отримуємо шалені збитки»

Джульєта Рагімова: «Війна ускладнила прогнозування споживачів і ми отримуємо шалені збитки»

10.04.2022

В умовах війни багато підприємств, на превеликий жаль, тимчасово опинилися в окупації, іншим – досить складно планувати свою діяльність. В результаті, прогнозування обсягів споживання значно погіршилося, також додався фактор зменшення рівня платежів до 30-40%. За таких умов постачальники мають докуповувати негативні небаланси, ціна яких в два рази перевищує середню ціна на ринку «на добу наперед». Таким чином, постачальникам досить складно виправити ситуацію з недоліками прогнозування їх споживачів, вони змушені нести великі збитки.

Детальніше про цю проблему в інтерв’ю для «ЕнергоБізнесу» розповіла засновник Telegram-каналу «ЕнергоЖінка» та трейдер Джульєта Рагімова, а також запропонувала шлях її вирішення.

      

— Яка проблема на балансуючому ринку на сьогодні потребує нагального вирішення?

— На ринку небалансів з 24 лютого, коли почалася війна, постачальники опинилися в дуже складній ситуації, адже ціна негативного небалансу (купівля дефіцитного обсягу – ред.) склалася на рівні 4600 грн/МВт-год, при цьому ціна на ринку «на добу наперед» становить 2223 грн/МВт-год. Такі умови для виживання компаній-постачальників дуже ризикові.

Зараз прогнозування споживання електроенергії дуже складне, ніхто не може точно визначити свої обсяги, багато підприємств опинилися на окупованих територіях, зрозуміло, що вони не платять. Більше того, деякі підприємства на західній Україні перестали платити, хоча в них все добре. На сьогодні рівень заборгованості перед постачальниками складає 50-70%.

В таких умовах ми маємо купувати електроенергію, купувати негативні небаланси. Крім того, згідно розрахунків операторів систем розподілу ми сплачуємо небаланси, яких часто насправді немає. Через 8-12 місяців все це звичайно перерахують і гроші повернуть, але це буде через тривалий проміжок часу, на який постачальники вимушено заморожують свої гроші. Це ускладнює стан справ на сьогодні, коли ми й так не отримуємо достатньо коштів, при цьому ми сплачуємо всі податки.

У відповідь на наші звернення, ніхто не захотів піти нам на зустріч, хоча президент Володимир Зеленський сказав, що всі державні установи мають допомогти бізнесу відновитися. За весь час рішення, яке було прийняте НКРЕКП, – це сальдування рахунків за небаланси. Тобто, раніше ми платили за дебет, потім ми очікували 8 місяців, щоб нам заплатили за кредит, а тепер одразу вираховується сальдо і або ми сплачуємо «Укренерго», або вони нам. Зараз в основному ми їм платимо.   

Також варто зазначити, що постачальники та трейдери не мають можливості продавати свої обсяги на РДН та ВДР. Це було зроблене, щоб не було шаленого профіциту на цих сегментах ринку.

Деякі компанії, наприклад, придбали великі обсяги у «Енергоатома» та інших виробників і не змогли перепродати об’єми на РДН/ВДР, вони вимушено продавали значні обсяги електричної енергії іншим компаніям за великим знижками (3,5% від ціни РДН) або вони реалізовували ці обсяги на балансуючому ринку за мінімальною ціною. Це шалений мінус для таких компаній.

— Зараз постачальники і трейдери продають профіцитні обсяги на балансуючому ринку за 10 грн/МВт-год?

Це мінімальна ціна, є також і 80 грн/МВт-год і 2513 грн/МВт-год, але за березень це переважно 10 – 80 грн/МВт-год, ціни зовсім не ліквідні, адже якщо я купувала електроенергію за 2223 грн/МВт-год і продаю її за 80 грн/МВт-год, ви розумієте, який утворюється шалений мінус.

— Які рішення ви пропонуєте для розв’язання проблеми?

Вчора (7 квітня – ред.) на зустрічі в НКРЕКП обговорювалося, що у нас на сьогодні профіцитний ринок і немає сенсу змінювати ціну на позитивний небаланс. Ми з цим згодні.

Щодо негативного небалансу у нас була пропозиція зробити його ціну на рівні 110% від ціни РДН. Якщо, я не можу нормально прогнозувати графік через воєнні дії в моїй країні, то я очікую, що держава захоче підтримати своїх громадян та їх бізнес. Це було б нормально для всіх постачальників.

Зрозуміло, щоб це був би мінус, але хоча б такий мінус можна було б запропонувати кінцевим споживачам. Вони б увійшли в наше положення і зрозуміли, що їм треба покрити наші небаланси.

Я ще б хотіла наголосити, що багато споживачів – це ті, поставка для яких була виграна на аукціонах (наприклад, в системі публічних закупівель Prozorro – ред.). Вони мають фіксовану ціну і немає підстав, щоб її змінити. Якщо в мене ціна для кінцевого споживача становить 2000 грн/МВт-год, а я реально для нього докуповую на балансуючому ринку обсяги за 4600 грн/МВт-год, то це – чистий збиток компанії.

На жаль, ці пропозиції НКРЕКП не влаштовують, а інших пропозицій в них немає, хоча регулятор, який бачить ситуацію в цілому, міг би запропонувати учасникам ринку альтернативу, щоб показати, що вони не проти нас, а за нас.

— Якщо ввести формулу 110%, тоді умовний штраф за неправильний прогноз буде 10%, а не два рази, як зараз?

Так, тобто штраф на рівні не 100%, а лише 10%, щоб увійти в положення постачальників. Противники цієї ідеї кажуть, що дехто зараз почне маніпулювати ринком. Я розумію, що такі ризики є, але нашим ринком маніпулюють щоденно. Також є аргумент, що на ринку багато постачальників, які ведуть неправомірну діяльність, але, наприклад, я працюю у правовому полі, ми сплачуємо всі податки і не маємо боргів перед НЕК «Укренерго», операторами систем розподілу. Середні постачальники сплачують податки біля 4-10 млн грн в місяць.

Ми підтримуємо країну сьогодні, навіть якщо у нас немає грошей. Хтось з працівників перераховує свою зарплату на потреби ЗСУ.

Зараз просто знищувати постачальників, оскільки на ринку хтось веде неправомірну діяльність, це не вихід. Якщо хтось порушує законодавство, то для таких компаній є НКРЕКП, Антимонопольний комітет. Це не є робота постачальників займатися пошуком та карати шахраїв на ринку.

 

Довідка «ЕнергоБізнесу»

27 лютого НКРЕКП прийняла постанову № 333, якою були запроваджені мінімальні прайс-кепи на ринку «на добу наперед» в ОЕС України: для годин мінімального навантаження (00:00 – 07:00 та 23:00 – 24:00) – 1 378,97 грн/МВт-год, а для годин максимального навантаження (07:00 – 23:00) – 2 646,25 грн/МВт-год. Дані цінові обмеження були запроваджені, щоб погодинна ціна на ринку «на добу наперед» не знижувалася нижче рівня, який забезпечує окупність роботи генерації в умовах воєнного стану.

З початку російсько-української війни, з 24 по 27 лютого індекс базового навантаження на РДН в ОЕС України на фоні зниження споживання електроенергії впав в 2,2 рази - з 2 154,93 до 988,76 грн/МВт-год. З 28 лютого, після запровадження мінімальних прайс-кепів, індекс базового навантаження збільшився до 2 223,82 грн/МВт-год і залишається на такому ж рівні кожен день.

 

Досьє «ЕнергоБізнесу»

Рагімова Джульєтта Ільхам кизи, трейдер на ринку електричної енергії та природного газу, засновник Telegram-каналу «ЕнергоЖінка».

Народилася в місті Баку, Азербаджан в 1999 році. В 2005 р. з сім‘єю переїхала жити в Україну.

Освіта: 2016-2020 рр. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Спеціальність – «Міжнародна економіка».

Кар‘єра: з 2018 - 2019 рр. – спеціаліст відділу «Київгазкомплект» ПАТ «Київгаз»;

З 2019 р. – трейдер електричної енергії та природного газу в декількох компаніях.