Насиченість інфополя висвітленням, оцінкою впливу на подальше підсумків Глобального саміту миру (15-16.06.2024, Швейцарія) практично затьмарило і залишило поза належної уваги необхідність ретельного аналізу ефективності та наслідків третьої Ukraine Recovery Conference (11-12.06.2024, Німеччина)- URC2024. Заяви політиків, прес-релізи та інформаційні повідомлення на офіційних сайтах конференції, Європейської Комісії (ЄК), урядів ЄСівської та Української сторін практично одноголосно прикрашені захватом як від значної анонсованої/домовленої суми допомоги загальним обсягом понад 16 млрд євро, рекордної кількості учасників (понад 3400 осіб) та укладених договірних документів (більше ніж 100), так і широкого кола представлених груп стейкхолдерів й організованих чисельних заходів (дискусійних панелей,… бізнес-ярмарку Recovery Forum) для нетворінгу, започаткування співпраці, нових партнерств, ініціатив та інституцій.
Разом з тим, що підготовча робота безперечно проведена титанічна, все ж варто об’єктивно та виважено переглянути Коефіцієнт Корисної Дії URC2024 на базі офіційних даних ЄСівських джерел (прес-релізи МЗС ФРН від 13.06.2024, Міністерства економіки та кліматичних дій ФРН від 12.06.2024, ЄК від 11.06.2024 та Кредитоної установи для відбудови - німецького державного банку розвитку KfW від 12.06.2024).
Які ж по суті договірні документи укладені та партнерські інституції утворено, чим підтверджується та що стоїть за 16 млрд євро чи інших сум допомоги й у яких вона формах!?
При тому, що жодне офіційне джерело не містить повної систематизованої інформації з характеристикою трьох перелічених напрямків, нижче все ж зроблена спроба окреслення зрозумілої картинки для висновків.
Понад 110 договірних документів включають 12 угод бізнес-бізнесу; 8 підписаних Україною меморандумів про взаєморозуміння (просування проєктів рішень у сфері відновлюваної енергетики, розширення енергетичного портфеля, покращення електричних мереж і встановлення стратегічних міжурядових партнерств); Меморандум про співпрацю щодо підтримки України, укладений між провідними експортно-кредитними агенціями Німеччини та інвестиційними страховиками; підписані KfW 2 листи про наміри з ЄС на 55 млн євро кожен для України та Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством охорони здоров’я України та Українським фондом соціальних інвестицій щодо майбутньої співпраці у сфері охорони здоров’я жінок; низку гарантійних і грантових угод та контрактів, які оглянемо далі з доступної офіційної інформації ЄК та KfW.
Із надходжень до Ukraine Facility від знерухомлених російських активів та з метою розблокування 6 млрд євро подальших інвестицій в Україні підписано перші угоди ЄС на суму 1 млрд євро кредитних гарантій та 400 млн євро змішаних фінансових грантів (інвестиційних і Міжнародної Технічної Допомоги/МТД) з банками, фондами - партнерами Союзу: міжнародними (Групою Європейського інвестиційного банку, Європейським банком реконструкції та розвитку, фондами Green for Growth та EFSE, Міжнародною фінансовою корпорацію/IFC) і двосторонніми (Німецьким KfW та Польським державним банком Bank Gospodarstwa Krajowego).
При цьому через багатосторонні фінансові інституції ЄС передбачено кредитних гарантій на суму 1 млрд 25 млн євро, інвестиційних грантів на 64 млн євро та 50.5 млн євро МТД, а через KfW біля 190,65 млн євро: 90 млн євро кредитних гарантій, 123,75 млн євро інвестиційних грантів та 5 млн євро МТД.
На додаток, KfW укладено 5 контрактів (з Мінфіном та МОН України, Укренерго та ЄС) на зазначену вище загальну суму 190,65 млн євро із зобов’язаннями щодо ремонту та відновлення енергетичної інфраструктури, професійного навчання та муніципальної інфраструктури, а дочірня компанія KfW DEG уклала контракт на 5 млн євро для розвитку сонячних парків в Україні.
Окрім іншого, значні суми підтримки поки що були лише анонсовані у підтримку функціонування інституцій та нових програм, започаткованих/розширених під час URC2024. Зокрема, Альянсу стійкості малого та середнього бізнесу (МСБ) для узгодження політики, зміцнення інституцій та покращення доступу до фінансування МСБ в Україні передбачається 7 млрд євро на поточні та нові програми МСП, у т.ч. понад 4,5 млрд євро на нові програми з левовою часткою фінансування нових у рамках Ukraine Facility; Міжнародною медичною мережею планується інвестувати 264 млн євро в охорону здоров’я українців; Німеччиною та міжнародними партнерами до новоутвореного на конференції Альянсу навичок для України оголошено про інвестиції понад 700 млн євро, щоб допомогти підготувати кваліфікованих робітників для відновлення (насамперед, із молоді, внутрішньо переміщених осіб та жінок). В цьому контексті варто згадати, що у колонці «Нові робочі місця на повоєнний час: чи кадрами забезпечить Україна інвестиції!?» випуску ЕнергоБізнесу № 41–42 від 15.11.2023 автором цих рядків зазначалося про ризики неповернення до вітчизни біженців та про загрозу дефіциту знань, навичок і компетенцій, які необхідні для освоєння інвестицій на повоєнну відбудову, через відсутність інституції за прикладом Європейського центру розвитку професійного навчання (European Centre for the Development of Vocational Training (Cedefop). Залишається сподіватися, що Альянс навичок для України, зокрема за підтримки запропонованих Альянсом наукових організацій Німеччини у ході URC2024 «Плану дій «Україна» щодо сприяння зміцненню та відновленню науково-освітнього простору в Україні», функціонуватиме наближено до Регламенту ЄС 2019/128 від 16.01.2019 про створення Cedefop та результативно доможе розвитку людського капіталу для інноваційної «зеленої» відбудови, у т.ч. енергетичної інфраструктури.
Ну і врешті-решт, окрім підписаної в ході конференції ЄК нової програми технічної допомоги на суму понад 100 млн євро для просунення реформ в Україні (децентралізація, освіта та кваліфікація, охорона здоров’я, інтегроване управління кордонами та реагування на кризу), ЄС з іншими донорами надасть 110 млн євро у вигляді гарантійних зобов’язань та для покриття ризиків (страхування рухомого майна) Гарантійним фондом відновлення та реконструкції в Україні.
Висновок 1:
1) Є безумовним перебільшенням в заявах високопосадовців, повідомленнях на Урядовому порталі та ЗМІ України про укладання за підсумками URC2024 біля 100 саме міжнародних договорів (виходячи з Закону України «Про міжнародні договори», об’єктивно більшість не носить обов’язковий характер), хоча безперечно достойна високої оцінки та поваги проведена дійсно колосальна завчасна робота Української Сторони, партнерів із відображенням домовленостей, намірів на паперових носіях, яка увінчалася скріпленням підписами чималої кількості договірних документів;
2) Реальний обсяг фінансової міжнародної допомоги не спрямований на компенсацію/відновлення втрачених через загарбницьку війну Україною активів, а у більшій ступені він націлений на активізацію та захист інвестицій. З наведених вище сум з фінансовими зобов’язаннями за міжнародними угодами ЄС (що значно менші проголошених 16 млрд євро внаслідок домовленостей саме за підсумками конференції!!!) та як без двозначних тлумачень випливає з даних ЄК, кредитні гарантії та інші гарантійні зобов’язання для покриття військових ризиків складають 1 млрд 225 млн євро, інвестиційні гранти (зазвичай складають не більше 30% кошторису капітальних вкладень за бізнес-планом та мають певні ліміти для 1 проєкту) становлять 187,75 млн євро та МТД 155.5 млн євро (остання сума не включає заплановане розгортання понад 1000 електрогенераторів із стратегічних запасів ЄС, мобілізацію Механізмом цивільного захисту ЄС більше 15000 сонячних панелей для підтримки енергетичного сектору та мобілізацію Енергетичним Співтовариством у Фонді енергетичної підтримки України пожертв на суму близько 500 млн євро напередодні майбутньої надскладної зими);
3) Започаткована та розширена за фунціоналом низка інституцій партнерства й співробітництва потребуватиме неабияких подальших зусиль та прикутої уваги до ефективності, запобігання імітації в діяльності установ, упередження контрпродуктивного використання ними коштів, неоптимальних напрямів і форм фінансування (в контексті останнього варто переглянути чи для Альянсу навичок необхідні заплановані саме інвестиції або краще все ж МТД, гранти, благодійні внески та державне співфінансування Україною!!!).
Чим обумовлена відсутність домовленостей, угод про іноземні інвестиції, кредитні лінії на капітальні вкладення у відбудову економіки!?
Як наголосив президент Німецько-Української промислово-торговельної палати Олівер Гірліхс під час онлайн заходу 14.06.2024 «Про що домовилися в Берліні? Підсумки Ukraine Recovery Conference»від Центру економічної стратегії та German Economic Team, не потрібні розмови політиків про хорошу конференцію, українській владі необхідно визначити в яких інвесторах нестача, з’ясувати у потенційних капіталовкладників, що потрібно від національного політикуму для підвищення привабливості існуючих інструментів або створення нових, розробити та представити інвесторам реалістичний План дій (на URC2024 це було зроблено частково), погодити план з міжнародними партнерами.
Згідно з пп 66-73, 76,85 преамбули та статтями 14-16 Регламенту ЄС 2024/792 від 29.02.2024 про створення Ukraine Facility, - фінансування може бути надано у підтримку Плану для відбудови України, який розробити повинна Україна з урахуванням особливої ситуації та потреб відновлення в регіонах та муніципалітетах і має містити програму реформ, фіскальної політики, інвестицій, а також має доповнюватися Інвестиційною програмою України відповідно до пріоритетів Плану - це стане основою для фінансування донорами та у формі позик.
Не зважаючи на схвалення Радою ЄС українського плану, як передумови для фінансування у рамках Ukraine Facility (далі – Facility) та межах 50 млрд Євро, - втім план без регіонального виміру та інвестиційної програми і, схоже, залишив поза увагою «Практичне керівництво ЄС, ООН, Світового Банку (2017 р.) про планування відновлення країн, які стикаються з військовими конфліктами», а проєкт інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК), представлений на URC2024 та який має бути основою для загального плану відбудови, як менш також не відображає потреби/заходи регіонального рівня та не містить програмування фінансування (до того ж, НПЕК не пройшов обов’язкового погодження з країнами-партнерами, але вже переданий ЄК).
У доповнення варто більш детально розглянути встановлений Регламентом ЄС 2024/792 взаємозв’язок Facility та Плану України, й що в реальності уявляє, дозволяє та обмежує схвалений план.
Виходячи з пп 11, 12, 67 преамбули та статей 3, 14 Регламенту 2024/792, - інструмент Facility створено ЄС, як середньостроковий спеціальний механізм підтримки у період з 2024 по 2027 роки реалізації реформ та зменшення дефіциту фінансування потреб відновлення та модернізації інфраструктури, пошкодженої війною; необхідною умовою початку запровадження/отримання підтримки з Facility є наявність офіційного комплексного плану реконструкції України, що стане основою фінансування не лише через Facility, а й інтегровано з підтримкою в рамках інших програм Союзу, відповідних донорів та міжнародних фінансових установ.
Розпорядженням Уряду України від 18.03.2024 р. № 244-р План України для реалізації ініціативи ЄС “Ukraine Facility” схвалено і доступний на сайті Міністерства економіки. Вже починаючи з назви із часовими рамками «Плану для “Ukraine Facility” 2024-2027» випливає припущення, - «А чи дійсно цей план є планом відбудови чи тільки/в основному для виконання критеріїв та отримання підтримки безпосередньо за рахунок коштів Facility!?».
Перегляд структури та змісту плану не викликає сумнівів у його відповідності в цілому умовам регламенту ЄС щодо фінансової підтримки саме з 50 млрд Євро Facility.
Безумовно енергетичній спільноті найбільш цікавий відповідний блок, тому далі ключові положення розділу «Енергетичний сектор» (таблиці 5): пряма фінансова підтримка буде здійснюватися в рамках Компоненту І Facility на 7 напрямків реформ та будівництво маневрових й високоманеврових потужностей (установки зберігання енергії, ГЕС, ГАЕС, біоТЕС, біоТЕЦ, високоефективні сучасні газові пікери), що замінять зруйновані, а також, на децентралізоване виробництво енергії, в тому числі вітру та сонця (характеристику трьох компонентів Facility, зокрема І, див. у Рамковій угоді між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Facility (Закон України № 3786-IX від 06.06.2024).
З наведеного випливає/складається враження про відсутність потреби (окрім безпосередньо з частини загального фонду 50 млрд Євро на всі напрямки) у додаткових приватних інвестиціях, донорській та кредитній допомозі для будівництва достатніх, навіть після 2027 року, Україні маневрених та з відновлювальних джерел генеруючих потужностей на заміну втрачених.
Отже, схвалений Українською та ЄСівською сторонами «План для “Ukraine Facility” 2024-2027» можливо і є задовільним для освоєння підтримки в рамках Facility, але не складає ефективне програмування поетапної відбудови та зрозумілої дорожньої карти потенційним приватним інвесторам й іншими фінансовими партнерами.
Ну і не варто забувати, що привабливий інвестиційний клімат обумовлюється розвинутою фінансовою системою, зокрема банківських послуг, й інвестиції активізуються вже після добре налаштованої системи кредитування, що продемонструвала і надійність системи оцінки позичальників (див. Звіт Світового банку за 1989 рік «Фінансові системи та розвиток» та колонку «Зовнішні джерела погашення втрачених активів та фінансування розвитку» у випуску ЕнергоБізнесу № 04 від 30.01.2024). Тому доцільно не особливо зваблюватися значним імпульсом для інвестицій підписаними у рамках URC2024 гарантійними угодами з ЄС та оголошеною на конференції спільною програмою Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) і провідної світової компанії з надання професійних послуг Aon plc для перестрахування ризиків, пов’язаних з війною, на суму 350 млн доларів з метою прискорення нових капітальних інвестицій та економічного відновлення в Україні (див. Aon PLC/Company Announcements/ Financial Times 12.06.2024).
Висновок 2. Допоки та врешті-решт Україною a) не будуть розроблені ґрунтовний План відбудови та НПЕК з програмуванням фінансування і як рекомендується світовою спільнотою, а також, б) система фінансових послуг, зокрема банківського сектору, не буде наближена до стандартів та механізмів міжнародних і ЄС,- сподівання на розширене фінансування з іноземних джерел залишатимуться марними.
