Група Нафтогаз – найбільше об’єднання державних компаній, це фактично окрема держава в державі. Без перебільшення, в нинішніх умовах, можна стверджувати, що український ринок газу це і є Нафтогаз. Звичайно ж, управляти таким гігантом престижно. Тільки от проблем і задач цього року у Нафтогазу рекордна кількість за останні 10 років, якщо не за довший період. Тож які ключові виклики і завдання у нового керівництва Нафтогазу? Перед якими дилемами постане менеджмент?
Знайти газ. І гроші на цей газ.
Після обвалу споживання природного газу з початком повномасштабної війни, національного видобутку стало практично достатньо для покриття внутрішнього попиту, тож «газова незалежність» стала основним гаслом Нафтогазу. Та й за роки війни компанія потроху нарощувала видобуток, який навіть перекривав падіння видобутку приватниками.
Проте початок 2025-ого року цілковито змінив парадигму газозабезпечення країни. Лютневі російські масовані удари по обʼєктах газовидобутку серйозно вплинули на газовий баланс країни – щоб пройти цю зиму не обійтися без імпорту ресурсу. Попереднє тимчасове керівництво Нафтогазу заявляло про наміри імпортувати близько 4,5 мільярдів кубометрів газу.
Знайти газ до осені не проблема – Європа здатна імпортувати достатньо скрапленого газу, щоб покрити усі потреби. Проте, потрібні гроші, а потрібної суми власних грошей Нафтогаз не має. Ще попередній менеджмент почав діалог з донорами та фінансованими установами, щоб отримати гранти і позики для закупівлі газу. І частково успішно – раніше вже було підтверджено фінансування в обсязі півмільярда євро. Але потрібно значно більше . І це стане однією із ключових задач нової команди на чолі з Корецьким.
До речі, про формування запасу газ на зиму.
В умовах війни, це не лише про закачування газу у підземні сховища. В умовах війни зберігається загроза масованих обстрілів інфраструктури сховищ газу, а відтак, гіпотетично, може скластися ситуація, коли газ у сховищах є, а потрібний його обʼєм у потрібний час підняти не вдасться.
В таких умовах потрібно мати законтрактовані об’єми імпорту газу з Європи з поставкою в зимові місяці. Але це знову ж таки додаткові гроші, яких поки немає, і, які повинна знайти команда Корецького.
Лібералізація буде. Але наразі ПСО.
В цих умовах Нафтогаз зіткнеться з додатковими фінансовими труднощами, адже більшість свого газу компанія продає за регульованою ціною, яка нижче ринкової. Тобто газ потрібно буде імпортувати за вищою ціною, а продавати за тією ж нижчою регульованою ціною.
Кілька місяців тому уряд, розуміючи проблему дефіциту газу, розширив правила покладення спеціальних обов’язків (ПСО): якщо раніше власний газ за пільговою ціною мала продавати лише Укргазвидобування, то згодом було вирішено запровадити такі ж зобов’язання і для Укрнафти. Зрозуміло, що цей крок вплине на дохідність Укрнафти, і ймовірно, тогочасний керівник Укрнафти Сергій Корецький був не в захваті від цього рішення. Але тепер, коли Корецький очолює всю групу Нафтогаз, вочевидь, першим пріоритетом на наступну зиму буде знайти достатню кількість газу для покриття потреб ПСО – населення, підприємства теплокомуненерго, виробники електроенергії з газу, облгази, які отримують ресурс за пільговою ціною.
Нинішнє ПСО в тому вигляді в якому воно є, дуже далеке від моделі ринку газу, яку ми мали б побудувати. Та що й казати, модель за якої практично весь ринок це Нафтогаз із централізованим управлінням та величезною ринковою владою, теж явно не європейський стандарт. Свого часу, в роки радикальних реформ газового ринку, керівники Нафтогазу мали плани дробити компанію, щоб посилити конкуренцію на ринку. Але згодом, любов до гігантизму перемогла, а в часи повномасштабної війни Нафтогаз акумулював додаткові активи, як-от газорозподільчі компанії (облгази).
Дуже ймовірно, що з часом команда Корецького адвокатуватиме послаблення ПСО та подальшу лібералізацію ринку. Але це буде потім.
А сьогодні ключовим пріоритетом є пройти зиму з достатніми запасами газу і порити потреби тих категорій споживачів, шо потрапляють під ПСО.
А свій газу буде? Або ж Що ж там з УГВ?
Ну а якщо ж мова зайшла про витрачання коштів на імпорт газу то як же з інвестуванням у буріння та видобуток? Тут обійти стороною Укргазвидобування.
Платити за імпорт можна в будь-який момент; справа не хитра – були б гроші. Але ж це не може тривати вічно, адже потрібно відновлювати видобуток. І як не крути, ключова відповідальність тут на УГВ, яка, можна сказати, є основою української газової незалежності. Зважаючи на значущість УГВ для економіки на національної безпеки, неможливо сховати в шухляду питання аудиту ефективності УГВ.
Інституційна пам’ять жива і багато хто пам’ятає, як деякі керівники втрачали довіру та посади саме через нездатність вирішити питання нарощення видобутку. І було б наївно вважати, що команда нового очільника НАКу цих уроків не пам’ятає.
Теми розвідки, буріння та нарощення видобутку вже не нові для Сергія Корецького, який набув певний досвід в Укрнафті. Тож тепер, очоливши Нафтогаз саме час розбиратись як справи йдуть в Укргазвидобуванні. Чи адекватними були обсяги буріння УГВ та нарощення видобутку? Наскільки ефективними були темпи ремонтів після вороги обстрілів? Яка ж ситуація з виробничо-технологічними втратами газу? Це ж усе теж про гроші, яких, як ми вже розуміємо, катастрофічно не вистарчає.
«Нові» бізнеси й процеси
Доведеться займатися проблемами ефективності інших компаній групи. Це, зокрема, і про Газмережі (компанія, яка об’єднує облгази арештовані та фактично націоналізовані у 2022 році). Газмережі рапортували про прибутки, що викликає певне здивування на фоні незмінно низьких тарифів, падіння обсягів розподілу природного газу та, мабуть, зниження платіжної дисципліни. І чи то вся справа у пільговій ціні газу, який компанія отримує від Нафтогазу, чи якісь чудеса бухгалтерської еквілібристики – новій команді доведеться зайнятись і цими авгієвими конюшнями.
Звичайно, будуть в Корецького й інші завдання. Сам розмір групи компаній Нафтогаз натякає на обсяги та масштаби завдань. Ідея будівництва розподіленої газової генерації нікуди не зникла. Минулого року не вдалось побудувати 1 гігават газової генерації і це завдання плавно перейшло на поточний рік. Серед компаній, яким було ввірено будувати газову генерацію є Укрнафта та Нафтогаз. А ця генерація потребуватиме газу (і, як вже зрозуміло з написаного вище, грошей), а щоб її пообдувати потрібну… знову гроші.
Тож актуальність задач нарощення видобутку газу і нафти теж не зменшиться. А розвідка, буріння – це процеси дуже коштовні, і щоб отримати результат, потрібні… інвестиції (тобто гроші). І тут питання ефективності та пріоритетів витрачанні коштів.
До слова, про ефективність.
Нещодавно уряд затвердив Положення про інформаційну базу даних споживання природного газу. По суті, це інформаційна система, яка покликана звести баланси власного та імпортного газу, зокрема, щоб розуміти чи якийсь газ дивом не зникає.
Складно описати наскільки давно потрібно було реалізувати такий механізм. І звісно, це буде дуже корисним у реалізації політик ефективності Нафтогазом.
Тож як не крути, щоб пройти наступну зиму потрібно проявити усі таланти пошуку грошей та ефективного управління. А зважаючи, що у проходженні зими зацікавлені всі українці, залишається лише сподіватись, що Корецькому вдасться, і країна буде в теплі.
