Сумно, але війна не змусила схаменутися тих, хто звик наживатися на корпоративних конфліктах. І сьогодні на ринку відбувається боротьба за контроль над ресурсами енергетичних компаній. Ми спостерігаємо боротьбу декількох груп з використанням медіа-кілерів, які здійснюють координований тиск на Міненерго для того щоб зберегти або отримати контроль над ресурсами компаній і самими системними операторами. В цілому, це стандартна ситуація, коли мова йде про встановлення або збереження контролю над приватною компанією.
Але в даному випадку йдеться про системних операторів ринків – що абсолютно неприпустимо у ситуації, коли Україна у прямому розумінні слова бореться за власне виживання. На щастя, у держави (в особі Міністерства енергетики) вистачає розуму, щоб реагувати на такі дії досить гнучко. Тобто – і дотриматися інтересів іноземних інвесторів, і захистити нагальні інтереси України.
Найсвіжіший приклад – гучна історія з призначенням нового керівника «Укренерго». 4 червня наглядова рада компанії відмовилася розглядати це питання, оскільки засумнівалася в законності дій Міністерства енергетики. А в ЗМІ з’явилися публікації про те, що Міненерго заблокувало обрання голови НЕК «Укренерго» через ініційовані зміни до статуту.
Справа в тому, що 19 травня Міністерство енергетики внесло зміни до статуту компанії, якими підвищило мінімум голосів для призначення керівника з 4 до 5 із 7 (кваліфікована більшість). Ті, хто був незадоволений таким рішенням, заявили, що це дає представникам уряду фактичне право вето.
У результаті іноземні члени наглядової ради відмовилися голосувати за нове призначення, вважаючи зміни сумнівними. Було вирішено спочатку перевірити їхню законність, залучивши юридичну компанію. Водночас представники держави нагадали, що за законом у разі подальшого загострення ситуації Міненерго може розпустити наглядову раду.
Після цього в ЗМІ була запущена нова хвиля публікацій – про те, що це створює ризики для співпраці з міжнародними кредиторами. Зокрема, йшлося про ЄБРР, адже зміни до статуту не були погоджені з цим банком, що суперечить умовам більшості кредитних угод. Прийняття рішень без погодження з кредиторами могло б негативно вплинути на подальше фінансування «Укренерго» та ОГТСУ.
Зокрема, як заявив член енергетичного комітету Верховної Ради Максим Хлапук, така ситуація загрожує «Укренерго» не лише втратою доступу до подальшого фінансування від ЄБРР у розмірі 141 млн євро, а й необхідністю дострокової виплати вже отриманих коштів у сумі 533 млн євро. На його думку, всі кредити ЄБРР, а також кредити інших міжнародних фінансових установ містять умови, які чітко зазначають, що статут компанії не може бути змінений без попереднього погодження з банками, які вже надали кредити.
Більше того – почали звучати попередження, що може бути зірвана реструктуризація боргових зобов’язань «Укренерго» перед власниками «зелених» облігацій сталого розвитку. А під цю операцію компанія «Укренерго» планувала залучити на міжнародних ринках капіталу $430 млн під гарантії DFC.
І ось 11 червня стало відомо, що уряд України перегляне своє рішення про зміну статутів «Укренерго» та «Оператора газотранспортної системи України», щоб не створювати проблем з міжнародними кредиторами. Найімовірніше, рішення про зміну статутів буде скасоване або якось переглянуте.
Тобто держава пішла назустріч вимогам інвесторів.
Хоча навіть елементарний здоровий глузд підказує, що посилення впливу представників держави в наглядових радах на ухвалення рішень щодо призначення керівництва компаній – це позитивний фактор. Тим паче, що практика кваліфікованої більшості в наглядовій раді – це нормально, і така практика існує в багатьох інших компаніях (наприклад, в «Укргідроенерго»). І це жодним чином не впливає на незалежних членів наглядових рад, не обмежує їхні повноваження.
Зараз держава проявила гнучкість, пішла назустріч вимогам. Але при цьому стало зрозуміло, які медійні інструменти використовують недобросовісні діячі для просування своїх інтересів. А отже, наступного разу буде складніше видати бажане за дійсне.
