Запит цінових пропозицій через електронний каталог задумувався як швидкий і максимально прозорий інструмент для проведення публічних закупівель. Однак практика показує, що винахідливість окремих замовників здатна перетворити автоматизований відбір на контрольований процес із заздалегідь відомим фіналом.
Найбільш вразливим сегментом у цьому контексті виявився ринок електричної енергії, де через маніпуляції з математичними формулами розрахунку ціни спотворюється конкуренція та завдаються багатомільйонні збитки бюджету.
Яскравим прикладом є системна практика великих комунальних підприємств, які під час закупівель великих обсягів електроенергії (на суми у 143 млн грн, 302 млн грн та навіть понад 590 млн грн) впроваджували у запити пропозицій ідентичну обмежувальну формулу. Математична модель розрахунку ціни P = ∑ Niплан × (Цпрогн. + Тпер. + Впосл. ) × 1.2 містила штучну дискримінаційну примітку: «вартість послуг постачальника (Впосл. ) не може бути величиною від’ємною».
Мотивація замовників нібито благородна — запобігання демпінгу. Але юридична й економічна суть цієї умови абсолютно протилежна.
Фабула справи: у грудні 2025 року комунальне підприємство оголосило запит пропозицій постачальників (оголошення UA-2025-12-09-004536-a) на закупівлю електричної енергії обсягом на 2026 рік з очікуваною вартістю 143 985 000,00 грн. Здавалося б — типова закупівля комунального підприємства. Однак деталі виявилися промовистими. Замовник встановив формулу розрахунку ціни пропозиції: Р = ΣNiплан × (Цпрогн. + Тпер. + Впосл.) × 1,2 де ключовий елемент — Впосл. (вартість послуг постачальника) — прямо заборонявся бути від'ємним значенням. Саме ця умова і стала «замком» на дверях конкуренції. При підстановці ринкових значень складових формули мінімально можлива ціна будь-якого постачальника становила 143 434 290,00 грн. Максимум — очікувана вартість 143 985 000,00 грн. Тобто «вікно» цін було штучно звужено до менш ніж 0,4% від очікуваної вартості.
Правовий аналіз: чому формула незаконна? Абзацом 2 пункту 57 Порядку № 822 прямо визначено, що запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені Порядком № 822. Більше того, запит пропозицій постачальників не повинен містити вимоги до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені Порядком № 822, а також вимоги щодо обмеження нижньої межі ціни пропозиції постачальника.
Встановлення заборони на від'ємне значення Впосл. по суті є саме таким обмеженням нижньої межі ціни — лише прихованим у математичну формулу.
З точки зору енергетичного права це також прямо суперечить принципу вільного ціноутворення: відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Крім того, ст. 66-67 того ж Закону закріплюють право учасників ринку вільно обирати контрагентів і встановлювати ціни на внутрішньодобовому ринку та за двосторонніми договорами — де ціни можуть бути суттєво нижчими за ціни ринку «на добу наперед». Саме звідси — економічна логіка від'ємного Впосл.: постачальник купує енергію дешевше на інших сегментах, а прибуток закладає в різницю, а не в надбавку до ціни РДН.
Ознаки змови: чотирьох постачальників, які запропонували нижчі ціни — від 133 167 942,00 грн до 143 425 068,00 грн — відхилено з формулюванням «переможець письмово відмовився від укладання договору».
При цьому жоден з учасників такої письмової відмови не надавав, а переможцем стабільно визнавалася одна й та сама профільна компанія, чия ціна ідеально відповідала штучному порогу замовника.
Переможцем визнано компанію з пропозицією рівно 143 434 290,00 грн — тобто мінімально допустимою за «формулою».
Але найбільш красномовний факт зафіксований у системі Prozorro публічно: оголошення про закупівлю оприлюднено о 10:44:21, а пропозицію майбутнього переможця подано о 10:44:42 — тобто через 21 секунду. За цей час постачальник нібито ознайомився з усією документацією, провів розрахунки та завантажив пропозицію. Це фізично неможливо без попереднього доступу до умов закупівлі.
Аналогічна ситуація зафіксована у другій закупівлі (UA-2025-12-09-012056-a) з очікуваною вартістю 302 145 344,00 грн для іншого комунального підприємства: оголошення — 13:56:34, пропозиція переможця — 13:56:57, тобто через 20 секунд. Там відхилено п'ятьох постачальників з цінами від 281 933 769,80 грн до 300 523 749,43 грн, а переможець отримав контракт на 300 523 749,44 грн. Можливі збитки бюджету — 18 589 979,64 грн лише за цією закупівлею.
Схема повторилася ще у двох закупівлях (UA-2025-12-15-013637-a та UA-2025-12-11-020909-a ) у тому ж регіоні — для підприємств міського транспорту, загальною вартістю понад 720 млн грн. Та сама компанія переможець, ті самі 20 секунд, ті самі підстави відхилення. Можливі збитки державному бюджету перевищують 28 856 327,00 грн.
Таким чином, цифровий слід у системі Prozorro демонструє аномальну швидкість: пропозиції майбутнього переможця завантажувалися в систему всього за 20–21 секунду після публікації запиту замовником, що прямо вказує на ймовірні попередні домовленості (антиконкурентні узгоджені дії).
Ускладнює ситуацію той факт, що згідно чинного законодавства України, закупівлю з використанням електронного каталогу не можливо оскаржити до Антимонопольного комітету України. В той час, як судове оскарження може затягнутися на місяці а то й роки.
Законодавча реакція: запізніла, але важлива. Постановою КМУ № 33 від 14.01.2026 у пункт 57 Порядку № 822 внесено пряму заборону: «Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені цим Порядком, а також вимог, що обмежують нижню межу ціни пропозиції постачальника». Нарешті з'явилася чітка заборона для замовників встановлювати додаткові вимоги та обмежувати нижню межу ціни пропозиції. Постанова № 33 офіційно оприлюднена в «Урядовому кур'єрі» № 12 від 16.01.2026 та набрала чинності 26 січня 2026 року. Утім, виходячи з пункту 2 постанови № 33, закупівлі, розпочаті до 26.01.2026, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Це означає, що описані закупівлі формально «вислизають» з-під дії нових норм — і саме тому судове оскарження є єдиним ефективним інструментом захисту.
Висновок: Описана схема — це не технічна помилка у формулі. Це системна, повторювана модель зловживань, що поєднує: незаконне обмеження ціни через «математично обґрунтовану» формулу; фіктивні підстави відхилення конкурентів; та хронологічно неможливу швидкість подання пропозиції заздалегідь визначеного переможця. Кожен з цих елементів окремо може бути предметом оскарження — разом вони утворюють переконливу доказову базу змови.
У час, коли кожна гривня державних коштів має бути захищена, подібні практики не можуть залишатися поза увагою ні органів державного аудиту, ні правоохоронців, ні судів.
Усі посилання на закупівлі є загальнодоступними та розміщені в системі Prozorro.
