Ми говорили про стан українських енергомереж та обладнання в державних обленерго. Зокрема загострили увагу на поясненнях технологічного стану та автоматизації процесів, як ключової ланки розвитку обленерго та переходу їх на європейський рівень обслуговування. Згадали про штучний інтелект та його майбутній влив на енергетичну галузь, а також отримали фахові пояснення щодо впровадження в Україні «розумних мереж» та впливу зеленої енергетики на виконання модернізації мереж
— Як Ви можете охарактеризувати стан енергомереж з якими працюєте?
— Сьогодні електроенергетика України перебуває у складній ситуації, особливо через військову агресію росії. Частина електромереж підлягає повній заміні, оскільки значна частина мереж середньої та низької напруги побудована ще в 1960–1980-х роках. Повномасштабна війна спричинила масштабні пошкодження об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, особливо в східних та південних областях. Одночасно з цим зростає навантаження через інтеграцію відновлюваних джерел енергії. Україна впроваджує реформи та інвестиційні програми за підтримки міжнародних партнерів для модернізації та цифровізації мереж, однак потреба в капіталовкладеннях все ще залишається надзвичайно високою.
— Взагалі, за час війни все набагато погіршилося?
За час війни в Україні стан електромереж значно погіршився як у фізичному, так і в операційному сенсі. Сюди можна віднести пошкодження електромереж від обстрілів, втрата обладнання, нестача запчастин, зростання втрат в мережах через пошкодження та тимчасові схеми живлення. Але є і позитивні моменти: міжнародні партнери активно допомагають з постачанням мобільних підстанцій, трансформаторів, генераторів та іншого обладнання, матеріалів; активно планується розвиток мікромереж.
Загалом, стійкість системи виявилася вражаючою, і це створює платформу для подальшої глибокої трансформації української енергетики після перемоги.
— До «повномасштабки» у прифронтовому місті … багато трансформаторів вироблялося, а зараз?
— Так, багато. До 2011 року заводом було випущено більше 160000 одиниць обладнання для більш ніж 80 країн світу. Але, думаю, що недоречно під час війни обговорювати дану тему. Втім можу сказати, що виробництво трансформатора потребує певного часу , який залежить від складності конструкції, потужності такого трансформатора, наявності необхідних матеріалів. Зазвичай, трансформатори великої потужності виготовляють на замовлення, а час виконання може сягати декілька місяців і більше. Навіть якщо припустити, що війна закінчується завтра, нам необхідно буде деякий час, кілька років, щоб відновити та реконструювати електромережі у відповідності до вимог сьогодення.
— Державні ОСР приблизно всі на одному технічному рівні? Чи є кращі, і є гірші?
— По-різному. Дивлячись по яких критеріях ми будемо робити оцінку. Незважаючи на єдине законодавство, на розвиток компаній, навіть не дивлячись на те, що вони державні, впливає географічне розташування, економічний потенціал області, рівень інвестицій і, звичайно, управлінські рішення. Загалом кожна компанія рухається у вірному напрямку, сфокусувавши увагу на нагальні поточні потреби, які дозволяють вирішувати пріоритетні завдання.
Щодо кращих та гірших. На мою думку, кожна компанія досить фахово вибудовує свій напрямок розвитку, намагається автоматизувати роботу. В одних більше автоматизовано оперативне управління мережами, в інших - експлуатація або комерційний напрямок.
Але у всіх одна мета - автоматизувати та спростити виробничі процеси, оскільки на сьогоднішній день без автоматизації керувати мережами неможливо.
— За Вашими особистими оцінками, наскільки взагалі можна вдосконалити роботу такої структури, як обленерго?
— Вдосконалювати можна необмежено. Це безмежний процес, оскільки важко відразу зробити ідеально так, як потрібно. Якщо ви автоматизували один процес, тоді можна переходити на наступний. Крім того, технології постійно розвиваються, і ми повинні їх використовувати та змінюватися. На сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України схвалено концепцію впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року та стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року, але для можливості впровадження «розумних мереж» мережі операторів систем розподілу необхідно реконструювати та модернізувати. Все зводиться до створення можливості для автоматичного управління споживанням та генерацією, моніторингу стану мереж в реальному часі, керування мережами засобами диспетчерського управління тощо. Це щодо оперативного управління мережами. Крім того, є ще процеси, пов’язані з експлуатацією, будівництвом, реконструкцією та приєднанням нових електроустановок споживачів, які також потребують автоматизації.
На сьогоднішній день електромережі обленерго готові до впровадження «розумних мереж» (Smart Grids), але існує значна кількість обмежень, які потребують подолання, вирішення складних питань. Ситуація відрізняється залежно від регіону, оператора та рівня напруги.
Мережі, які знаходяться в експлуатації компаній, побудовані для роботи в радіальному режимі, тобто електроенергія передається по лініях від великих генеруючих станцій до споживача. Враховуючи тенденцію приєднання генеруючих установок, як малої так і великої потужності, стоїть завдання забезпечити двосторонній обмін енергією, тобто мережі повинні мати однакову пропускну здатність в обидві сторони, а не застосовувати традиційну радіальну схему. Крім того, необхідно забезпечити дистанційне керування мережами для побудови оптимальної роботи мережі. Для цього використовуються спеціальні програмні продукти, які дозволяють створити цифрову копію електромережі та швидко провести відповідні розрахунки. В наших компаніях для цього використовується програмний продукт PowerFactory - це провідне програмне забезпечення для аналізу енергосистем, яке використовується в аналізі систем виробництва, передачі, розподілу електроенергії та промислових мереж.
Крім оперативного управління мережами та експлуатацією, оператори системи розподілу надають різні послуги замовникам та споживачам. Дані процеси також підлягають автоматизації - від подання замовником звернення до отримання замовленої послуги. І це все повинно бути легко та зрозуміло як для споживача, так і для працівників компанії.
— Як ви автоматизуєте процеси з наданням послуг?
— Для початку ми уніфікували перелік послуг для всіх наших компаній. Розробили технологічні карти для кожної послуги, які були перенесені в спеціальний програмний продукт. Ми намагаємося зменшити вплив людини і максимально оптимізувати процеси. На мою думку, програмний продукт повинен бути максимально зрозумілим для користувача та максимально ефективним, зводячи ручну роботу користувача до мінімуму.
Крім того, ми відкриваємо у компаніях центри обслуговування клієнтів, які працюють за принципом «Єдиного вікна», де замовник/споживач може замовити будь-яку послугу, отримати роз’яснення та інформацію щодо питань, пов’язаних з приєднанням до електромереж, споживання електричної енергії тощо.
— Ви орієнтуєтесь на IT-рішення від українських постачальників?
— Так. Ми використовуємо програмне забезпечення як українських постачальників, так і європейських - залежно від завдань, які необхідно вирішити.
— І як Ви оцінюєте рівень українських розробників?
— Як досить високий, оскільки вони враховують наші реалії і наш менталітет.
— А в чому полягає наш менталітет?
— Українці дуже працьовиті, креативні й здатні до неймовірних рішень в умовах стресу. Але культура роботи ще розвивається: є потреба в системності, ініціативності, професійному менеджменті, плануванні та зворотному зв’язку.
Не завжди спеціалісти, які обіймають певні посади, відповідають тим критеріям, яким вони мають відповідати. На жаль. І це стосується не тільки енергетики. Коли ініціативний працівник пропонує ідеї, шукає шляхи покращення виконання роботи, тоді й відбувається процес розвитку. Це ніби рушій для того, щоб щось робити краще та ефективніше. А є працівники, які роботу виконують в межах посадових інструкцій. Це може бути кваліфікований спеціаліст, який виконує добре свою роботу, але без ініціативи підхід до роботи не буде змінюватися, що призводить до відсутності розвитку. Зазначу, що в програмних продуктах обов’язково повинен бути передбачений захист від помилкових дій користувача! Деколи не відразу все дається, але завдяки зворотному зв’язку від користувачів, ми постійно вдосконалюємося.
— Ви згадали «розумні мережі». Як зараз можна оцінити їх рівень, де ми в Україні по цьому питанні знаходимося, що потрібно зробити і скільки потрібно часу, щоб добратися до рівня «розумних мереж»?
— Спочатку хотілося б сказати, що таке «розумні мережі». Це не тільки технологія, це ціла система, яка має відновлювальну енергію, інтегровану в загальну мережу, розумні лічильники у кожного споживача, автоматизоване керування навантаженням й генерацією, систему зберігання енергії, взаємодію між споживачами і мережею, і звичайно кіберзахист. Це довга перспектива, враховуючи існуючий стан мереж та обладнання. Кожна компанія рухається в даному напрямку – від заходів по розбудові «розумних мереж» та реконструкції мереж до інвестиційних програм, намагаючись замінювати старе відпрацьоване обладнання на нове, яке дозволить працювати в даній системі, але це тривалий процес, оскільки потребує значних капіталовкладень та часу.
— Скажіть, а от стосовно автоматизації бізнес-процесів підприємства Ви маєте на увазі саме ці процеси, які зараз вже є?
— Ми охоплюємо автоматизацією всі процеси - від огляду, дефектування електромереж, планування та виконання ремонтів до формування необхідної звітності. Це, що стосується експлуатації. Крім того, проводимо автоматизацію, пов’язану з розподілом електричної енергії. Сюди можна віднести автоматичний збір показників лічильників за спожиту електроенергію, систему АСКОЕЕ (система автоматичної фіксації, збирання, зберігання та передачі даних споживання електричної енергії) тощо. І звичайно автоматизуємо процес надання послуг. Адже кожного дня споживачі/замовники звертаються за певними послугами. Ми повністю автоматизуємо процес від подання звернення замовником до отримання результатів послуг. Тобто процеси трудомісткі, великі, але ми досить добре справляємося.
— А компанії, які розробляють програмне забезпечення для вас, вони ж фахівців з енергетики мають?
— Так. Що стосується експлуатації електромереж та надання послуг, можу лише сказати, що це львівська компанія, яка досить давно працює на ринку енергетики. Їхнє програмне забезпечення використовує десь половина українських обленерго, що дозволяє втілити в програмному продукті досвід кожної компанії. Слід сказати, що програмне забезпечення, як інструмент, залежно від операції, яку необхідно виконати, застосовує той чи інший інструмент. В наших компаніях, залежно від поставлених цілей, використовуються різні програмні продукти, як українських виробників, так і європейських, які інтегруються один з одним.
— Ви якісь метрики використовуєте в роботі при оптимізації, автоматизації мереж?
—Так, ми використовуємо кілька ключових метрик - технічні (напруга, втрати, частота), цифрові (точність лічильників, виявлення маніпуляцій), прогнозування та реакції мережі на пікові навантаження, і обов’язково — безпека (час відновлення після збоїв). Вся ця аналітика допомагає приймати не інтуїтивні, а системні рішення. Тому ми дивимось на мережу, як на живу динамічну систему з постійним зворотним зв’язком.
— Як Ви оцінюєте економічний ефект для підприємства від автоматизації всіх процесів?
— Економічний ефект від автоматизації – це не лише зменшення витрат, а й підвищення стабільності та керованості мережі та процесів. Автоматизація зменшує кількість помилок, оптимізує використання людського ресурсу.
Автоматизація — це про контроль і економію. Ми бачимо результат у перші місяці: менше втрат, менше збоїв, швидке реагування. Крім того, покращується планування фінансових, матеріальних та людських ресурсів.
— На Вашу думку, за який термін окупаються вкладення в автоматизацію?
— Якщо говорити про окупність, то це треба говорити вже про конкретну модель і систему. Система послуг, яку ми впроваджуємо, окупається буквально за декілька років. Оскільки відразу відчувається ефект в частині затрат робочого часу на послугу, послуги надаються швидко та якісно. Крім того, система дозволяє проводити аналіз і виявляти слабкі місця при наданні послуг.
Наша мета в частині надання послуг клієнтам - зменшити кількість візитів клієнта у компанію до мінімуму та швидко і якісно надати послугу. Якщо ми можемо під час візиту клієнта надати послугу та вирішити всі його питання – це максимальний результат.
Для організації роботи центрів обслуговування клієнтів працює електронна черга, яка дозволяє клієнтам записатися на прийом до фахівця як на сайті компанії, так і особисто, відвідавши центр обслуговування клієнтів. Запис можна зробити не тільки на поточну дату, але й на інший день та час, зручний для клієнта. Крім того, в особистому кабінеті, який працює на сайті кожної компанії, клієнт може замовити вибрану послугу, отримати рахунок, підписати цифровим підписом документи. І все це для послуг, які мають визначену вартість (прості послуги), виконується автоматично без залучення працівників.
— Зараз багато говорять і пишуть про штучний інтелект, про рішення на його основі. Зокрема, в енергетиці. Як ви до цього ставитесь?
— Позитивно. Ми зараз над цим працюємо. Ще конкретних проєктів та рішень немає, але бачення, як його можна застосувати, вже є.
— Кілька тижнів тому в США Білл Гейтс обговорював публічно перспективи штучного інтелекту. І він заявив, що є три сфери, в яких ШІ застосовуватися не може, точніше, де він не зможе замінити людину. Одна з них – енергетика. Як Ви вважаєте, чому?
— Енергетика — це надзвичайно складна й відповідальна сфера, де, крім технічних і аналітичних процесів, важливі етичні, соціальні та стратегічні рішення. Штучний інтелект - це потужний інструмент, але прийняття ключових рішень, на мою думку, потребує людського досвіду і відповідальності.
Як можна використовувати штучний інтелект? Як інструмент, який дозволяє передбачати, оптимізувати та реагувати в реальному часі для балансування навантаження, для виявлення аномалій у мережі (пошук втрат чи крадіжок). Крім того, штучний інтелект можна використовувати для навчання працівників. Наприклад, віртуальні тренажери з елементами доповненої реальності допомагають відпрацьовувати дії в складних або аварійних ситуаціях без ризику для обладнання і людей. Крім того, ШІ може аналізувати прогрес працівників, визначати прогалини у знаннях та надавати рекомендації щодо додаткових матеріалів. Це значно підвищує ефективність і швидкість навчання.
На сьогоднішній день штучний інтелект - це досить потужний інструмент, який дозволяє передбачати, оптимізувати та реагувати в реальному часі. Тобто для оперативного управління мережами я б ШІ не використовував повністю, а лише як інструмент для аналізу, підказок, але остаточне рішення має бути тільки за людиною.
— Взагалі, от як Ви думаєте, який загальний потенціал оптимізації української енергетичної інфраструктури?
— Дуже великий потенціал! І є дуже кваліфіковані фахівці, які цим займаються. На сьогоднішній день є дуже багато можливостей для оптимізації, автоматизації та загального поліпшення мереж, наприклад, це модернізація обладнання, впровадження систем автоматичного обліку, розвиток «розумних мереж», інтеграція відновлювальних джерел енергії, а також автоматизація процесів від планування до управління.
— Тоді, так би мовити, питання з життя. Була історія, десь два роки тому, на підприємстві «Укрліс» крали електроенергію та використовували її для живлення підпільної майнінгової ферми. Чи дозволяє SCADA-система показати, що тут щось на те робиться і щось не так, як має бути?
— Якщо ми повністю в SCADA заведемо весь облік, тоді звичайно. SCADA має такі інструменти для виявлення аномалій у роботі мережі.
Звісно, для ефективного виявлення потрібно не лише мати SCADA, а й правильно налаштувати моніторинг, аналітику і навчити персонал реагувати на такі сигнали.
— Чи є плани зробити загальну систему для всієї країни?
— Так, є. Ми рухаємося в даному напрямку. Ідея полягає у створенні єдиної платформи моніторингу в реальному часі. Але це складний і багаторічний процес, який потребує синхронної роботи держави, бізнесу, операторів, інвесторів і технологічних компаній.
— А скільки у вас людей займається автоматизацією?
— В основному всю роботу виконують працівники компаній, що належать до групи АТ «Українські розподільні мережі». Я організовую, проводжу навчання відповідного персоналу та контролюю виконання всіх заданих процесів.
Нещодавно ми ввели в експлуатацію програмне забезпечення PowerFactory. Це німецька програма DIgSILENT GmbH, яка дозволяє створити віртуальну мережу для моделювання, аналізу та оптимізації електроенергетичних систем. Сьогодні триває процес по наповненню бази даних шляхом інтеграції з існуючими програмними продуктами. Після повного введення інформації ми отримаємо математичну модель мережі, на основі якої зможемо аналізувати розподіл навантаження, короткі замикання, динамічні процеси, стабільність системи, проєктувати та перевіряти нові схеми мереж, розглядати, як буде вести себе мережа після приєднання нової генеруючої установи, перевіряти захисти автоматики. PowerFactory дозволяє прогнозувати наслідки змін у мережі — до підключення нових об’єктів, зміни схем живлення. Це вплине на швидкість прийняття рішень і зменшення помилок у прийнятті рішень.
— А PowerFactory де використовується?
— Використовують по всьому світу, і в тому числі в Україні, для розрахунків, планування та оптимізації роботи електроенергетичних систем. Сюди можна віднести операторів систем розподілу та передачі, проєктні компанії, навчальні заклади.
— А як впливає на роботу мережі поява все більше і більше зеленої генерації?
— Це напряму відобразиться на роботі мережі. Децентралізована генерація змінює логіку роботи енергосистеми. Раніше, як я вже говорив, електроенергія йшла з великих генеруючих станцій до споживача в одному напрямку, а зараз вона надходить з різних точок мережі, що, в свою чергу, призводить до зміни топології побудови енергосистеми та виконання модернізації мереж. Для приєднання генерації необхідно проводити відповідні розрахунки режимів роботи, проводити автоматизацію в частині захисту мережі та онлайн-моніторингу, при цьому ускладнюється робота по прогнозуванню, що вимагає від компаній застосовувати спеціалізовані програмні продукти.
— Які найбільші проблеми при автоматизації?
— Це перенавчання працівників. Нове програмне забезпечення вимагає нових навичок і нового мислення від працівників, яке виводить їх із зони комфорту. Але це природній шлях при змінах.
— Чи стикалися Ви з тим, що опір працівників був пов'язаний з зловживаннями?
— Я думаю, що такі випадки теж були, але ми це перебороли. Оскільки послуги тепер надаються через центри обслуговування клієнтів, які побудовані за принципом «Єдиного вікна», нашим клієнтам обмежено доступ до можливості спілкування з безпосередніми виконавцями послуг, що зменшує корупційну складову.
— Коли Ви почали весь цей процес автоматизації?
— По Групі компаній «УРМ» з січня 2024 року. Я вже володів досвідом запровадження цих програмних продуктів в енергетиці, тому робота розвивається швидко. На сьогоднішній день даний програмний продукт сильно змінився і надає користувачу більше можливостей. Зараз ми будуємо єдину систему, яка поєднує декілька програмних продуктів з глибокою їх інтеграцією.
— Європа якось допомагає, чи ні?
— Так. Програмний продукт PowerFactory було надано як технічна допомога німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ шести ОСР Групи «УРМ» завдяки зусиллям Артема Мартинюка, керівника «УРМ», який переконав інвестора у важливості такої поставки. Також для наших спеціалістів, в рамках допомоги, було проведено навчання щодо користування програмою. У нас є сертифіковані спеціалісти, які можуть працювати в даному комплексі.
— Якщо війна зупиниться, наприклад, до кінця року, скільки часу ще потрібно, щоб Україна перейшла на таку систему?
— Думаю, декілька років. Все залежить від наявного програмного забезпечення в компаніях, якості наповнення інформацією та можливості перенесення інформації до нової системи. Крім того, слід звернути увагу і на технічні та організаційні моменти.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Микола Мархева — народився 1977 р. у м. Луцьку Волинської області.
Освіта: Луцький державний технічний університет, 2000 р. Електротехнічні системи електропостачання, магістр; Луцький державний технічний університет, 2003 р., Фінанси, Економіка.
Кар’єра: Трудову діяльність розпочав з 2001 року інженером конструкторсько-проєктної групи виробничо-технічного відділу ВАТ «Волиньобленерго». Працював інженером групи перспективного розвитку виробничо-технічного відділу, інженером фінансово-бюджетного відділу, інженером служби розподільних мереж.
З 2009 по 2010 роки к працював директором ПП «Світлодар Плюс».
У 2013-2018 роках - заступник начальника відділу приєднань ПрАТ «Волиньобленерго», а з жовтня 2018 по січень 2024 рік – керівник відділу приєднань.
З 2024 року – керівник відділу автоматизації та оптимізації бізнес-процесів АТ «Українські розподільні мережі». З січня 2025 року – керівник відділу технічної політики та автоматизації процесів.
