Йдеться про вітропарк на полонині Руна в Ужгородському районі, проти будівництва якого виступають екологи і громадські організації.
Основні висновки ОВД:
→ територія проєкту не входить до природно-заповідного фонду (ПЗФ) та Смарагдової мережі;
→ відстані до об’єктів ПЗФ і пралісів (80-490 м) не порушують їхніх охоронних зон;
→ дослідження засвідчили низький вплив на птахів і кажанів;
→ проєкт не передбачає вирубування лісу, доступ до майданчика здійснюється уже збудованою дорогою;
→ забудовник має містобудівні та земельні документи, порушень під час перевірок не виявлено.
Водночас міністерство звернуло увагу на застосування інвестором підходу поетапної реалізації (salami slicing), коли фундаменти почали зводити до фінального висновку ОВД. Прямої законодавчої заборони на це немає, однак відомство анонсувало підготовку змін до нормативної бази, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
У міністерстві наголосили, що рішення щодо полонини Руна не створює прецеденту. Воно не означає автоматичні аналогічні рішення по ОВД на інших ділянках – кожен проєкт проходить окрему екологічну та правову оцінку.
Міністр економіки Олексій Соболев пояснив ухвалення саме такого рішення в процедурі, яка викликала великий суспільний резонанс. Він уточнив, що потужності вітропарку покриватимуть споживання близько 235 000 домогосподарств (понад пів мільйона українців).
Проєкт передбачає встановлення 30 вітроустановок потужністю до 5,5 МВт кожна. Загальна потужність ВЕС може сягнути 156 МВт із прогнозованим виробітком близько 480 000 МВт/год на рік – це половина побутового споживання усієї області.
"Проєкт створює для громади нові робочі місця, забезпечить додаткові податки і вищу ділову активність. Також тут будуть використані вітроустановки українського виробництва – і це вже про спроможність створювати додану вартість в Україні навіть під час війни", – наголосив міністр.
Очікується, що додаткова "зелена" енергія з’явиться в енергосистемі вже до початку наступного опалювального сезону, що "допоможе регіону впевнено пройти зиму".
• Рішення ухвалене на тлі значних втрат енергосистеми – з жовтня 2025 року внаслідок російських атак пошкоджено близько 8,5 ГВт генерувальних потужностей. Розвиток ВДЕ розглядається як інструмент відновлення та посилення енергетичної стійкості.
• Згідно з Національним планом з енергетики та клімату до 2030 року, Україна має довести частку ВДЕ до щонайменше 27% (нині – близько 11%). За час повномасштабної війни вже додано приблизно 260 МВт вітрової та 850 МВт сонячної генерації.
