Постійна загроза атак
За даними аналітиків, з 25 березня 2025 року (початку так званого місячного “енергетичного перемир’я”) зафіксовано близько 3000 атак на енергетичну інфраструктуру України – як масованих, так і локальних.
Серед об’єктів, які зазнали руйнувань, – нафтобаза в Одеській області, розподільчі мережі в кількох регіонах, об’єкти газотранспортної системи та видобутку. Внаслідок цього Україна буде змушена імпортувати газ орієнтовно на три мільярди доларів до кінця року.
З початком осіннього сезону ризик нових масованих атак на енергетичну інфраструктуру України лише зріс. У вересні відбулися чергові удари – зокрема, по об’єкту теплогенерації на Київщині, який відіграє помітну роль у забезпеченні електроенергією столичного регіону. Після атаки на об'єкт цивільної інфраструктури у Чернігівській області без світла залишилося понад 30 тисяч домогосподарств.
Російські безпілотники продовжують активно вести розвідку енергооб’єктів та розташування засобів захисту біля них. В зоні ризику перебувають не лише електростанції, а й підстанції, трансформатори, розподільчі мережі, газова інфраструктура.
Хоча удари тривають, українська енергосистема поки їх витримує завдяки фортифікаційним заходам, зміні логістики та напрацьованим алгоритмам реагування.
Втім, найбільш вразливою залишається атомна та теплова генерація – АЕС, великі ТЕС і ТЕЦ. Такі комплекси, що займають десятки гектарів площі, захистити фортифікаціями просто неможливо, а засоби ППО не можуть гарантувати 100% безпеки. Тому, саме такі об’єкти можуть стати основною ціллю при нових хвилях ударів восени та взимку.
З урахуванням загроз, енергетична система працює у режимі постійної готовності до швидких аварійно-відновлювальних робіт, паралельно розвиваючи розподілену генерацію та готуючи альтернативні сценарії у разі повторення масованих атак.
Відновлення потужностей: інженерні прориви та нові підходи
Попри щотижневі обстріли, енергосистема залишається функціонуючальною. Ключову роль у цьому відіграє швидкість і скоординованість ремонтних бригад. Аварійні відключення часто вдається ліквідувати протягом кількох годин, а відновлення генерації після ударів – вже не виняток, а стандартна практика.
Значна частина критичних потужностей, що раніше вважалися втраченими, була відновлена. Це дозволило пройти літній сезон без значних обмежень навіть для промисловості, що свідчить про поступове нарощування стійкості системи.
Зміна підходів: від централізованої до розподіленої генерації
Одним зі стратегічних напрямів стала розбудова розподіленої генерації. За останні два роки в Україні збудовано сотні малих електростанцій – сонячних, вітрових, газових. Розосередження об’єктів по країні зменшує ризик одночасного знищення великої частини потужностей.
Крім того, активно впроваджуються системи накопичення енергії, які підвищують гнучкість мереж. Частина підприємств та домогосподарств також перейшла на автономні джерела живлення, знижуючи навантаження на центральну мережу та підвищуючи власну енергонезалежність.
Підтримка від держави, банків і донорів
У червні уряд виділив понад 700 млн грн на цільові проєкти у сферах теплопостачання та автономної генерації. Фінансування спрямовано переважно в постраждалі регіони, де існує ризик повторних атак і обмежена резервна потужність.
Паралельно активізувалося банківське кредитування. За останній рік бізнес залучив 25 млрд грн на енергетичні проєкти, зокрема на встановлення понад 700 МВт нової генерації та 320 МВт систем накопичення.
Гуманітарна допомога також залишається важливим джерелом підтримки. У червні було передано понад 100 тонн обладнання для 18 енергетичних компаній. Загалом з початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад 23 тисячі тонн технічної допомоги з 38 країн.
Висновки та очікування зими-2025
Енергосистема України входить у зимовий період із новим рівнем загартованості, проте й з новими ризиками. Попри масовані удари, знищення ТЕС, пошкодження трансформаторів і розподільчих мереж, енергетики продовжують забезпечувати країну світлом.
Літній сезон довів: навіть в умовах щотижневих обстрілів вдалося уникнути серйозних відключень, а у деяких регіонах – відновити критичні потужності.
Попереду новий піковий період, і саме теплова генерація залишається найвразливішою. Великі ТЕС складно захистити фізично, а споживання в холодний період традиційно зростає. При цьому розподілена генерація, яка активно розвивається, поки ще не набула достатнього масштабу, щоб стати повноцінною опорою системи в кризовий момент. Наразі це резерв для критичних об’єктів та бізнесу, а не для загальнонаціонального балансу.
Тож Україна входить у новий опалювальний сезон у складних, але контрольованих умовах. Енергетики мають налагоджені алгоритми реагування, запаси обладнання і досвід дій в умовах атак. Значна частина інфраструктури укріплена, мережі відновлені, а нові об’єкти вводяться в експлуатацію.
Найбільший виклик – інтенсивність майбутніх ударів. Однак нинішня система фінансування, підтримка партнерів, зміна архітектури енергосектору і готовність суспільства до автономності дають підстави для обережного оптимізму.
