Максим Федотов, Керуючий партнер, Адвокат, Член комітету з питань енергетичного права Національної асоціації адвокатів України
Юридична команда Fedotov & Partners супроводжує клієнтів у проєктах з енергетичного арбітражу, включаючи моделювання угод, договірну базу та регуляторні аспекти.
Принципи роботи систем зберігання енергії в моделі арбітражної торгівлі
Арбітражна модель передбачає купівлю електроенергії за низькою ціною, її зберігання та подальший продаж у періоди підвищеного попиту. У спрощеному вигляді це виглядає так:
- Закупівля в години мінімального споживання (наприклад, вночі або при надлишковій генерації сонячних електростанцій (ВДЕ).
- Накопичення енергії в батарейних, механічних чи інших типах СЗЕ.
- Реалізація в пікові години (зазвичай вранці та ввечері), коли ціна на ринку зростає.
Цей процес вимагає не лише технічної реалізації, а й ретельного юридичного супроводу. Fedotov & Partners надає консультації щодо умов купівлі-продажу, балансування та договірних зобов’язань у межах ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку.
Типи систем зберігання енергії для купівлі-продажу електроенергії
Залежно від потреб і масштабу, учасники ринку можуть використовувати різні технології для реалізації арбітражної стратегії:
- Літій-іонні батареї - гнучке рішення для швидких циклів зарядки/розрядки.
- Натрій-сірчані та інші акумулятори - для середньострокового зберігання.
- Механічні системи (гідроакумулюючі станції) - для великих обсягів і тривалих циклів роботи.
Розробка технічної моделі повинна супроводжуватися юридичним аналізом та супроводом від юридичного аналізу контрактів на поставку обладнання СЗЕ, що включає врахування всіх тонкощів щодо переходу права власності, відповідальності та гарантійних зобов’язань, супроводом при приєднання до мережі до відповідності ринковим та регуляторним вимогам. Необхідно враховувати типові ризики, ліцензійні умови, механізми балансування та правила участі в ринку. Комплексний підхід із залученням інвесторів, технічних консультантів і юристів є ключем до успішної реалізації таких проєктів.
Що впливає на рентабельність енергетичного арбітражу?
Прибутковість арбітражної моделі залежить від трьох основних факторів: різниці між цінами купівлі та продажу електроенергії, кількості робочих циклів СЗЕ та її ємності. Чим вищий обсяг накопичення, тим більший потенційний дохід, але й відповідно зростають капітальні та операційні витрати.
Ринкові сегменти, на яких може працювати арбітражна модель з використанням СЗЕ
Ринок «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР) мають суттєву волатильність, але потенційно можуть мати більшу маржинальність, ніж продаж за двосторонніми договорами. Продаж за двосторонніми договорами (ДД) - є більш стабільним, але зазвичай ціна буде нижчою, ніж ціна, що склалася на РДН. Обрання сегментів ринку та моделі роботи залежить від технічних характеристик системи, стратегії учасника та його готовності до ризику. Останнім часом також набирає популярності модель роботи, відповідно до якої установки зберігання енергії (СЗЕ) встановлюються у поєднанні з сонячними/вітровими електростанціями або з іншими типами генерації.
Порівняння сегментів оптового ринку електроенергії та моделі роботи з власною генерацією електричної енергії для арбітражної моделі
Вибір між різними сегментами ринку електроенергії для купівлі та продажу електричної енергії, або розбудова системи генерації + СЗЕ - ключовий етап при впровадженні арбітражної моделі із застосуванням систем зберігання енергії. Кожен із них має свої переваги та обмеження з погляду прибутковості, прогнозованості й гнучкості.
Окремо слід зазначити, що модель використання СЗЕ з сонячною генерацією стає доволі привабливим сценарієм, оскільки собівартість «збережених» кіловатів з сонячних панелей доволі низька, а СЗЕ дає можливість відпускати в мережу електричну енергію у найдорожчі години. Так, 25.07.2025 р. НКРЕКП підвищило граничні прайс-кепи на ринку «на добу наперед» до 15 000 грн за 1 МВт*год у вечірні часи доби.
Основні ризики та обмеження
Попри потенційну привабливість, арбітражна модель із використанням СЗЕ передбачає низку ризиків, які необхідно враховувати на етапі планування:
- Висока волатильність цін, особливо на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку, може призвести до недоотримання прибутку.
- Наявність цінових обмежень – прайс-кепів (price caps), що обмежує граничну прибутковість у пікові години.
- Існує ризик недостатньої ліквідності, що пов’язано з шансом не продати електричну енергію на РДН чи ВДР, а продати за вкрай невигідною ціною, як небаланси електричної енергії.
- Успішне застосування моделі вимагає точного прогнозування попиту та цін.
- Деградація обладнання СЗЕ через постійні цикли “зарядки та розрядки” батареї.
- Ризики відмови від гарантійного ремонту з боку виробників у зв’язку з експлуатаційними особливостями.
Приклади впровадження на практиці
В Україні вже реалізуються перші проєкти, що базуються на арбітражній моделі з використанням систем зберігання енергії. Вони демонструють потенціал для балансування енергосистеми та оптимізації ринкової участі підприємств.
Міжнародний досвід, зокрема приклади з Австралії, Іспанії та Латвії, свідчить про високу ефективність таких рішень. СЗЕ активно використовуються для підвищення гнучкості енергосистеми, оперативного реагування на попит та формування додаткових джерел прибутку для учасників енергетичних ринків.
Системи зберігання електроенергії є перспективним інструментом для реалізації арбітражної торгівлі на оптовому ринку. Їх використання дозволяє:
- ефективно реагувати на короткострокові цінові коливання;
- забезпечити гнучкість операцій на ринку;
- сприяти інтеграції відновлюваних джерел енергії;
- підвищити рівень енергетичної незалежності та безпеки підприємств.
Арбітражна стратегія із застосуванням СЗЕ поступово перетворюється з пілотної практики на повноцінну бізнес-модель, що поєднує технологічну інноваційність із економічною вигодою.
В нашій практиці є приклади успішного правового супроводу реалізації поєднання систем зберігання електричної енергії та сонячної генерації для активних споживачів. Так, за останні пів року кількість запитів з боку клієнтів саме по такій моделі роботи суттєво збільшилася.
Яким ліцензійним умовам повинні відповідати компанії, щоб отримати ліцензію оператора СЗЕ?
Діяльність зі зберігання енергії підлягає ліцензуванню, якщо сумарна встановлена потужність системи зберігання енергії більша 150 кВт та ємність її вище 150 кВт*год.
Для отримання ліцензії вимагається надати до НКРЕКП:
- Заяву про отримання ліцензії (за встановленою формою).
- Копію паспорта керівника суб'єкта господарювання.
- Документи, що підтверджують право власності або користування УЗЕ.
- Технічний паспорт УЗЕ.
- Відомісті про місця та засоби провадження діяльності.
- Однолінійну схему електропостачання з позначенням приладів обліку, погоджену з оператором системи передачі або розподілу.
- Документ, що підтверджує готовність УЗЕ до експлуатації.
- Інформацію про кінцевих бенефіціарів суб'єкта господарювання
При яких умовах виробники на сонячних електростанціях можуть поставити СЗЕ без отримання ліцензії?
Для моделі роботи власної генерації (зазвичай сонячної) та СЗЕ законодавством встановлені спеціальні вимоги щодо ліцензування діяльності зі зберігання електричної енергії.
Згідно з чинним законодавством України, виробники електроенергії можуть встановити СЗЕ та здійснювати діяльність без отримання ліцензії на зберігання електричної енергії за певних умов.
Відповідно до п. 1.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі зберігання енергії, діяльність зі зберігання енергії провадиться без отримання ліцензії, якщо установка зберігання енергії використовується:
- виробниками електричної енергії, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, яким встановлено «зелений» тариф та які перебувають у балансуючій групі гарантованого покупця, за таких умов:
- відбір електричної енергії здійснюється установкою зберігання енергії виключно від власних генеруючих установок;
- у будь-який момент часу потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії, не перевищує встановлену потужність електроустановок такого виробника;
- при наявності окремого комерційного обліку електричної енергії, перетікання якої здійснено до/з установки зберігання енергії, відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку.
- виробниками електричної енергії, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, яким встановлено «зелений» тариф та які не входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця, а також іншими виробниками (не тільки з відновлюваних джерел енергії) за умови:
- відбору електричної енергії СЗЕ від його власних генеруючих установок та/або з мереж СОП/ОСР, якщо в будь-який момент часу сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск або відбір електричної енергії з мереж виробника до мереж ОСР/ОСП не перевищує замовленої до приєднання потужності;
- наявності окремого комерційного обліку електричної енергії аналогічно до п. 1);
Висновок:
Арбітражна торгівля є ефективною моделлю підвищення прибутковості та гнучкості енергетичних систем. Її застосування дозволяє краще інтегрувати проєкти сонячної генерації, оптимізувати витрати, підвищити енергетичну стабільність бізнесу, а також дозволяє здійснювати принципово новий метод торгівлі електричною енергією, що на даному етапі показує свою прибутковість.
