Підготовка до нового опалювального сезону виходить на фінішну пряму. Але Краматорська ТЕЦ, як і багато підприємств теплокомуненерго, досі не має можливості повноцінно готуватися до зими. Рахунки залишаються заблокованими, заборгованість із компенсації різниці в тарифах не погашається, а пеня продовжує нараховуватися.
Хто ще не бачив ролики в соцмережах, де відомі блогери чи просто власники-«везунчики» деяких американських авто демонструють принади системи автопілоту, яка заснована та підтримується штучним інтелектом? Якщо ще не бачили, загугліть із загальноосвітньою, так би мовити, метою. Насправді те, що вважалося фантастикою ще якихось 50 років тому, цілком успішно вплітається у наше повсякдення.
Підвищення вдвічі тарифів на водопостачання та водовідведення у Києві — з 30,38 до 63,79 грн за кубометр — стало черговим сигналом про критичний стан міської комунальної інфраструктури. Основні чинники здорожчання цілком зрозумілі: зростання вартості електроенергії, пального та імпортних реагентів. Водночас це рішення Київради знову підсвітило значно масштабнішу проблему — тарифи на теплопостачання, які не переглядалися ще з 2018 року та наразі покривають лише 40–60% реальної собівартості. Подальше накопичення багатомільярдних боргів підприємств теплокомуненерго загрожує дестабілізацією системи під час опалювального сезону та припиненням теплопостачання, адже з квітня поточного року тепловикам почали блокувати рахунки за борги перед НАК «Нафтогаз України».
Вуглецевий коридор Європейського Союзу, більш відомий як Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), з розряду теоретичних екологічних дискусій остаточно перейшов у категорію жорстких економічних реалій. Для української чорної металургії — одного з головних джерел валютної виручки країни — це означає постання перед вибором: або радикально декарбонізувати виробництво, або виплачувати мільярдні мита, фактично втрачаючи європейський ринок.