+38 (044) 425-55-56

НКРЕКП VS АМКУ – хто має визначати правила гри на ринку електроенергії?

НКРЕКП VS АМКУ – хто має визначати правила гри на ринку електроенергії?

№3-4 (1268/69) от 31.01.202326.01.2023 00:00

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 27 січня планує прийняти рішення, яке суттєво обмежить наявність вільних обігових коштів у постачальників та змусить останніх резервувати значні суми як гарантію розрахунків на балансуючому ринку. При цьому, ця ідея належить навіть не самій комісії, а Антимонопольному комітету. Свій погляд на проблеми фінансів та повноважень в статті для “ЕнергоБізнесу” представив Василь Гончарук, заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів.

Учасників ринку електричної енергії (генеруючі компанії, трейдерів, постачальників, балансуючі групи), можуть зобов’язати надавати власними коштами 50% фінгарантій на виконання зобов'язань по врегулюванню небалансів. 

НКРЕКП на засіданні 27 січня збирається розглянути та прийняти відповідну постанову. Інші 50% можуть бути забезпечені фінгарантіями від будь-яких ліцензованих фінустанов.

Ще влітку НКРЕКП через окремі випадки невиконання банками фінгарантії прийняла постанову, яка обмежувала можливості учасників ринку. Вона визначала, що взяти фінгарантію можна тільки в системоутворюючих банках (а їх лише трохи більше десятка). 

Очевидно, що первинне рішення мало ознаки обмеження конкуренції. Тим паче, той факт, що банк є системоутворюючим, жодним чином не гарантує виконання фінгарантії і не свідчить про його ліквідність. 

У процес втрутився АМКУ, який «наполегливо рекомендував» НКРЕКП свою версію врегулювання проблеми. А саме – 50% фінгарантій учасники ринку мають вносити власними коштами на рахунки адміністратора розрахунків  (НЕК “Укренерго”), а інші 50% – гарантіями в будь-яких фінустановах. Саме це в кінці минулого року повторно розпалило гарячу дискусію серед учасників ринку. 

Вимога вносити половину фінгарантії власними коштами знищить значну частину балансуючих груп, у які об’єднуються учасники ринку задля оптимізації небалансів. Чи саме це мав на меті АМКУ, виносячи свої рекомендації? Це – шлях до монополізації ринку, на якому в таких умовах виживуть лише великі гравці.

Наприклад, для компанії-адміністратора балансової групи середнього масштабу «мудрі рекомендації» АМКУ, прийняті для захисту конкуренції на ринку, обійдуться приблизно в межах 100 млн грн.

Наслідки прийняття такого невиваженого рішення для постачальників очевидні. Для ринку ж в цілому – це збільшення небалансів. 

В умовах воєнного стану і постійних руйнувань ворогом енергетичної інфраструктури планування своїх небалансів для  кожного постачальника – це й так завдання «з багатьма зірочками».  До того ж, виникає питання, як технічно адміністратор розрахунків (НЕК “Укренерго”) проконтролює забезпечення грошовими коштами 50% від суми вартості небалансів?

Ну і наостанок. Яким чином НЕК «Укренерго» на сьогодні гарантує симетричну фінансову відповідальність перед учасниками ринку, зважаючи на накопичені багатомільйонні борги перед виробниками, СВБ та постачальниками за врегулювання небалансів? 

Руйнівні для енергоринку вимоги щодо забезпечення фінгарантій учасниками ринку не мають бути прийняті.